Але щоб судити на скільки НВКФ”Енергія-Юг” незалежно від позичених коштів розглядається коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів. Він показує, яких коштів у підприємства більше - залучених чи власних. Чим більше коефіцієнт, тим більше залежність підприємства від залучених коштів. Допустимий рівень залежності визначається умовами роботи кожного підприємства і, в першу чергу, швидкістю обігу обігових коштів. Проаналізувавши цей показник, можна сказати, що на початок року на одну гривню власних коштів НВКФ”Енергія-Юг” мало 2 коп. запозичених коштів, а на кінець року - 23 коп. Щоб збільшити боргів у сукупному капіталі зводить нанівець фінансову незалежність підприємства. Проте водночас збільшуються джерела фінансування та можливості підвищення ефективності його діяльності. За певних умов кредити вигідно брати. Тут проявляється ефект так званого фінансового важеля, який виражають через відношення заборгованості до власного капіталу.

Важливою також є оцінка коефіцієнта реальної вартості основних засобів у майні підприємства. Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. Він є дуже важливим, якщо дане підприємство бажає встановити договірні відносини з новими партнерами - постачальниками або покупцями. Коефіцієнт реальної вартості майна у таких постачальників або покупців допоможе підприємству скласти уяву про їх виробничий потенціал та доцільність укладання договорів з ними з цієї точки зору. Аналіз цього показника показав, що рівень виробничого потенціалу НВКФ”Енергія-Юг”дуже високий.

. Підбиваючи підсумок, можна сказати, що комплексна оцінка фінансового стану НВКФ”Енергія-Юг” виявила проблеми стосовно його діяльності, але якщо керівники зможуть реалізувати всі вище приведені пропозиції, то дане підприємство буде мати стійкий фінансовий стан - запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами.

Висновки

В роботі було розглянуто фінансову діяльність та фінансовий стан підприємства на прикладі НВКФ “Енергія-Юг”. Після опрацювання цієї теми, можна зробити наступні висновки:

ь Реальні умови господарювання не сприяють прибуткованому функціонуванню малих підприємств. Держава поки що лише на словах підтримує підприємництво, а реально займається малим бізнесом недостатньо. Особливо бачимо недоскональність законодавства, відсутність зацікавленості в держорганів у становлені малих підприємств.

ь Необхідно докорінно змінити ставлення до малих підприємств, особливо до тих, що справді виготовляють продукцію, виконують роботи, надають послуги, тобто беруть участь у збільшенні обсягу випуску продукції і створюють внутрішній валовий продукт.

Щоб успішно розвивалось підприємництво, необхідно розв'язати кілька основних проблем:

1. розробити законодавчо-нормативну базу прямої дії з функціонування малого бізнесу;

2. розв'язати проблему взаємозв'язку: державний чиновник - підприємець;

3. створити необхідні фінансові умови для можливості утворення нових малих підприємств у всіх галузях економіки за рахунок банківського пільгового кредитування, а також державного фінансування і кредитування на взаємовигідній основі;

4. розробити і впровадити у регіонах програму сприяння розвитку малого підприємництва відповідно до положень національної програми, оголошеної Законом України від 21.12.2000р.;

5. запровадити систему відстрочок податкових платежів чи нульового оподаткування залежно від характеру діяльності, галузі економіки, регіону, соціальної спрямованості бізнесу, фактичних результатів діяльності, термінів утворення підприємства, використовувати різні ставки і види податків.

Ефективне функціонування підприємств малого бізнесу, можливе тільки за загального сприятливого екеномічного, політичного, законодавчого клімату в країні.

Перелік використаних джерел

1. Закон України “Про підприємства в Україні” від 28.02.95

2. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", затверджений наказом Мінфіну України від 16.07.99 № 996-ХIV

3. Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку.

4. “Економіка підприємства”/за ред. Покропивного С.Ф. - Київ: КНЕІ, 2001р. - 528с.

5. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. “Економіка підприємства”. - Київ: Каравела; Львів: Новий світ, 2001р. - 298с.

6. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. “Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність”. - Житомир: ЖІТІ, 2000р. - 480с.

7. Глущенко В.В., Лиущенко И.И. “Финансы”. - Москва :ТОО НПЦ Крылья, 1998г. - 416с.

8. Грабова Н.Н., Добровский В.Н. “Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях”. - Киев: А.С.К., 2000г.- 624с.

9. Замасло О.Т. “Вплив податкової політики держави на фінансову діяльність підприємства”// ж. “Фінанси України”. - Київ: Міністерство Фінансів України, 2002р. - с. 39-42.

10. Ковалева А.М. “Финансы”. - Москва: Финансы и статистика, 1999г. - 384с.

11. Котикова О.І. “Фінансові результати розвитку Миколаївщини”// ж. “Фінанси України”. - Київ: Міністерство Фінансів України, 2002р. - с. 30-33.

12. Кужельний В.М., Лінник В.Г. “Теорія бухгалтерського обліку”. - Київ: КНЕІ, 2001р. - 334с.

13. Наумова Л.Ю. “Розвиток малого та середнього підприємництва як фактор фінансової стабілізації в державі”// ж. “Фінанси України”. - Київ: Міністерство Фінансів України, 2001р. - с. 24-29.

14. Опарін В.М. “Фінанси”. - Київ: КНЕІ, 2001р. - 240с.

15. Партін Г.О., Загородній А.Г. “Облікова політика та її вплив на фінансові результати діяльності підприємства”// ж. “Фінанси України”. - Київ: Міністерство Фінансів України, 2001р. - с. 54-57.

16. Поліщук Н.В. “Інформаційне забезпечення регулювання результатів діяльності підприємства”// ж. “Фінанси України”. - Київ: Міністерство Фінансів України , 2002р. - с. 61-66.

17. Узунов В.М. “Фінансові аспекти розвитку підприємництва в Україні”// ж. “Фінанси України”. - Київ: Міністерство Фінансів України, 2001р. - с. 142-150.

18. Шакуна В.І., Мельник П.В., Попович В.М. “Правові основи підприємницької діяльності”. - Київ: Правові джерела, 1997р. - 780с.