кошти, здійснюється діагностика їхнього фінан-сово-майнового стану. Досвід показує, що такий аналіз має охоп-лювати основні аспекти функціонування підприємства, а саме: ха-рактеристику форми власності та розподілу статутного капіталу (організаційна структура підприємства, статут, організаційно-пра-вова форма, частка державної власності, частка іноземного капіта-лу); фінансовий стан підприємства (прибуток і структура його роз-поділу, рентабельність продукції, продаж капіталу; собівартість товарної продукції, дебіторська та кредиторська заборгованість, запаси товарно-матеріальних цінностей, обсяг оборотних коштів, кредити, субсидії, дотації тощо); оцінка виробничого потенціалу (основні фонди й рівень їхнього спрацювання, рівень використан-ня виробничих потужностей, ресурсозабезпеченість, обсяги та но-менклатура продукції); кооперовані зв'язки та збут продукції (її реалізація, ціни, основні постачальники сировини, споживачі про-дукції, залишки готової продукції, ринки збуту); персонал, оплата праці; соціальна інфраструктура підприємства; техніко-економіч-не обгрунтування санації підприємства.
Наявність техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) санації підприємства має бути неодмінною умовою для надання держав-ної підтримки. ТЕО може мати різноманітну структуру, але, як правило, складається з таких розділів: загальні положення; харак-теристика підприємства; попит на продукцію та аналіз ринку; за-безпеченість ресурсами й джерела їхнього поповнення; основні технічні рішення щодо перепрофілювання підприємства (реконст-рукція, технічне переозброєння); персонал і продуктивність праці;
кошторис витрат на будівництво (реконструкцію, технічне переоз-броєння); собівартість продукції; оцінка ефективності заходів для санації підприємства; основні техніко-економічні показники підприємства, що підлягає санації; фінансова й економічна оцінка санації; висновки та рекомендації.
Під час проведення експертизи поданих проектів слід дотриму-ватися кількох вимог: єдності системи оцінних показників ТЕО; єдності одиниць виміру цих показників; єдності методичних підходів щодо формування цих показників.
За розробки ТЕО використовується досить широкий спектр різноманітних показників, які слід розглядати в базовому та перс-пективному (після проведення санації) періодах. Це насамперед показники рентабельності продукції та виробництва; терміну окуп-ності (як відношення дисконтованої величини грошових потоків до дисконтованого обсягу санаційних витрат); точки беззбитковості; загальний обсяг інвестицій для проведення санації, їхній характер і розподіл за термінами вкладення; обсяг реалізованої продукції;
прибуток; витрати на виробництво та реалізацію продукції; стро-ки й умови погашення кредитів; чисельність персоналу; рівень використання виробничих потужностей.
Особливу увагу слід приділити показникам фінансової стійкості санаційного проекту, використанню та строкам повер-нення інвестицій.
Порівнюючи базовий та перспективний періоди, слід звертати особливу увагу на динаміку прибутковості та факторів, які забез-печили зростання прибутку, на обсяг і структуру розподілу при-бутку; на джерела зниження витрат на виробництво, прискорення обороту оборотних коштів.
Обсяг санаційних коштів (І) для оздоровлення фінансового ста-ну неплатоспроможного підприємства можна розрахувати за фор-мулою:
І^=В-(Р+Д). (1)
де В — необхідна загальна сума витрат на здійснення санацій-них заходів, які забезпечують рентабельну роботу неплатоспромож-ного підприємства; Р — обсяг внутрішніх резервів неплатоспро-можного підприємства, що його використано для фінансового оз-доровлення; Д — обсяги фінансової допомоги з боку інших підприємств, які заінтересовані в рентабельній роботі неплато-спроможного підприємства.
Таюлиця 2
ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ САНАЦІЙНИХ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
№ | Показник | Рівень критерію або тенденції, за якими здійснюється
санаційна програма підприємства за варіантами
оптимальним | прийнятим | безперспективним
1.
1.1 | Виробництво та прибуток
Індекс обсягу виробництва в натуральному виразі | дорівнює одини-
ці або більший | менший за оди-
ницю, але біль-
ший за середньо-
галузевий показ-
ник | менший за
середньо-
галузевий
показник
1.2 | Індекс динаміки цін на продукцію | менший за індекс
інфляції | дорівнює індек-
су інфляції | більший за індекс
інфляції
1.3 | Співвідношення індексів динаміки обсягу реалізації (обсягу
продажу) і витрат на виробництво продукції | >1 | 1 | <1
1.4 | Співвідношення індексів динаміки ФОП (фонду оплати пра
ці) та обсягу реалізації (обсягу продажу) | <1 | 1 | >1
1.5 | Співвідношення індексу середньої заробітної плати та
Індексу інфляції | >1 | 1 | <1
1.6 | Співвідношення обсягів випуску продукції в натуральному
виразі (або в незмінних цінах) і динаміки чисельності
персоналу | >1 | 1 | <1
1.7 | Співвідношення частки прибутку, яка направляється на роз-
виток виробництва, у базовому та розрахунковому періодах
(у порівнянних цінах) | >1 | 1 | <1
2. | Імпорт
Частка імпортонзамінної продукції в загальному обсязі
продукції підприємства і середньогалузевий показник | >1 | >0 | 0
3.
3.1 | Конкурентно спроможність на внутрішньому і
зовнішньому ринках
Частка експортної продукції у загальному обсязі виробницт
ва підприємства та середньогалузевий показник | >1 | >0 | 0
3.2 | Співвідношення індексу обсягів продажу у вартісному ви-
разі та аналогічного галузевого показника | >10 | 1 | <1
Мобілізацію внутрішніх резервів можна здійснити за рахунок реалізації продукції за більш низькими цінами; скорочення дебі-торської заборгованості; продажу зайвого устаткування, інших то-варно-матеріальних цінностей; здавання в оренду приміщень, ус-таткування тощо.
Фінансову допомогу можуть здійснити три групи підприємств: партнери за кооперованими зв'язками; підприємства (холдинги), які володіють контрольним пакетом акцій неплатоспроможного підприємства; кредитори, які впевнені в позитивних наслідках фінансового оздоровлення неплатоспроможного підприємства.
Доцільність (ефективність) санаційних програм розвитку підприємства зазвичай визначають за економічними показниками, наведеними в табл.