Слід також зазначити, що це далеко не весь перелік завдань аналізу фінансової звітності підприємства і він має здатність змінюватися в залежності від кола користувачів даної інформації.

Так акціонерів та інвесторів, які вкладають або мають намір вкласти кошти у власний капітал підприємства, цікавить стабільність його фінансового стану і прогнози стабільності на майбутнє. Окрім того їх цікавить рентабельність підприємства та політика щодо виплати дивідендів.

Банківські установи та інші кредитори підприємства зацікавлені в повноті і своєчасності повернення підприємством одержаних позик. Саме тому їх цікавить кредитоспроможність підприємства.

Податкові органи за даними аналізу фінансової звітності намагаються отримати відомості про результати діяльності підприємства, його прибутковість чи збитковість, а також причини відхилень від прогнозованого стану.

Саме під впливом мети кожного користувача змінюються завдання, за якими проводиться аналіз фінансової звітності підприємства.

Але хотілося б виступити з точки зору не зовнішніх, а внутрішніх користувачів аналітичної інформації, а саме керівного апарату підприємства: його головного бухгалтера, менеджера і ,звичайно, керівника. Часто саме ці користувачі здійснюють викривлення інформаціїї, що міститься у фінансовій звітності, потім на основі неї проводять хибний і неправильний аналіз реального стану підприємства. Це є грубою помилкою, яка в кінцевому результаті шкодить самому же підприємству.

На нашу думку, керівництво, як ніхто інший, повинно бути зацікавлене у прозорості аналізованої інформації задля прийняття правильних управлінських рішень.

Тобто можна сказати, що аналіз фінансової звітності на існуючому слабкому і навіть міцному, процвітаючому підприємстві є не тільки бажаним, але й обов’язковим. Але на визначенні завдань проведення аналізу ми не зупиняємося. Надалі слід звернути увагу на методи за допомогою яких проводиться аналіз фінансової звітності підприємства.

На сьогодні науковці виділяють основні методи аналізу, які широко застосовуються у практиці господарської діяльності підприємств. До них відносяться:

Горизонтальний аналіз- у процесі аналізу визначають абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу за звітний період.

Вертикальний аналіз- розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури статей активу та пасиву на звітну дату.

Коефіціентний аналіз- за його допомогою вивчають рівеню і динаміку відносних показників фінансового стану, які розраховуються як відношення величин балансових статей чи інших аюсолютних показників, які можна розрахувати на основі звітності. Ці показники порівнюють з базовими даними.

Факторний аналіз- застосовується для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також для розрахунку впливу причин (факторів) на зміну фінансового показника, який аналізують.

Дані методи можуть застосовуватися, як окремо, так і в комплексі, тобто в поєднанні декількох методів відразу. Вибір того чи іншого методу залежить, знову ж таки, від завдань які прислідує даний аналіз та від результатів, які хочуть отримати користувачі від проведення аналізу.

3. Обчислення та економічна інтерпретація фінансових показників на прикладі конкретного підприємства.

3.1 Аналіз динаміки і структури активів і пасивів балансу

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс.

Баланс- це групування інформації на початок і на кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Значення балансу в економічному аналізі настільки велике, що аналіз фінансового стану часто називають аналізом балансу. Адже саме на основі інформації , яка міститься в балансі підприємства можна отримати найбільш повні відомості про стан і наявну ситуацію на підприємстві на певний момент часу.

Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо.

Для аналізу фінансового стану підприємства , на наше думку, важливо вміти правильно читати баланс, тобто знати зміст кожної з його статей, спосіб її оцінки, взаємозв”язок з іншими статтями, якісну характеристику.

Отже, можна сказати, що баланс відповідає на питання: “Яким є фінансовий стан підприємства на даний момент?”, а економічний аналіз балансу дає відповідь на значно важливіше питання: “Чому саме склався такий стан?”.

Але для того, щоб вміти у простій та “сухій”, на перший погляд, табличці чисел побачити ціле життя і рух підприємства слід бути хорошим спеціалістом, вміти читати баланс, проводити аналіз і розуміти отримані аналітичні результати.

Щоб дана робота не була суто теоретичною та нецікавою, доцільним є поєднання в ній теоретичних пояснень відразу з практичними , наочними прикладами та розрахунками. Для цього джерелом інформації для аналізу послужить фінансова звітність реального підприємства. А саме, нині існуючого, Сокирницького цеолітового заводу, побудованого у відповідності до Державної програми “Видобуток та використання природних запасів цеоліту”, що працює з вересня 2000р, знаходиться в селі Бороняво Хустського району і створений під керівництвом Міністерства по надзвичайним ситуаціям України в 1995р. Дане підприємство є видобувничо- переробним. Воно займається видобуванням мінеральних добрив (а саме цеолітових), їх переробкою в різні кормові добавки,грунтові добрива і реалізовує таку продукцію, як в межах України, так і за кордон.

Підприємство є порівняно молодим, тому для проведення аналізу фінансової звітності ми візьмемо дані підприємства за три попередні роки: 2001р, 2002р, 2003р.

Аналізу балансу передує ретельна підготовка, яка також потребує навичок і знань структури і правил заповнення балансу. Перш за все слід переконатися в тому, що баланс готовий до читання. Для цього проводиться проста розрахункова перевірка балансу за формальними ознаками та по суті. На цьому етапі необхідно перевірити правильність заповнення граф, наявність усіх необхідних форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а