У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


господарській діяльності платника податків більше ніж 365 днів з моменту введення в експлуатацію. Нова ж редакція Закону про прибуток вказує на те, що основні фонди призначаються для використання протягом більше ніж 365 днів. Таким чином, суми амортизаційних нарахувань сторнувати не потрібно. Підходи податкових органів і платників податків приводили б до однакових податкових наслідків, якби податкові органи не “забували” згадувати в своїх консультаціях, що при сторнуванні сум амортизації вартість таких основних засобів повністю відноситься на валові витрати підприємства (так само як і в податковому обліку товарів).

ЛІКВІДАЦІЯ, БЕЗКОШТОВНА ПЕРЕДАЧА ОСНОВНИХ ФОНДІВ АБО ІНШИХ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

Відповідно до п. 4.9. Закону про ПДВ, ліквідація основних фондів за самостійним рішенням платника податків прирівнюється (з метою оподаткування) до продажу. Ціна такого “прирівняного” продажу визначається виходячи зі звичайних цін, а для об’єктів першої групи – не може бути меншою ніж їхня балансова вартість. Якщо ж є факт продажу, то необхідно нарахувати ПДВ. Слід також відзначити, що при ліквідації основних фондів можуть з’явитися будь-які товарно-матеріальні цінності (металобрухт, запчастини), вартість яких (знову ж таки, за звичайною ціною) необхідно включити до валового доходу платника податків.

Безоплатна передача товарно-матеріальних цінностей (у тому числі й основних фондів) відповідно до п. 1.31 Закону про прибуток і п. 1.4 Закону про ПДВ, прирівнюється до продажу товарів і, як наслідок, тягне за собою нарахування ПДВ і валових доходів за звичайними цінами.

Як альтернативу безоплатній передачі необхідно розглядати продаж основних товарно-матеріальних цінностей (та й будь-який продаж у принципі) за мінімально можливою ціною. Її позитивною рисою є те, що нове визначення звичайних цін (п. 1.20 Закону про прибуток) покладає обов’язок доведення реальності звичайної ціни на податковий орган, а платник податків лише має обґрунтувати рівень договірної ціни.

ОРЕНДА

Для того щоб у податкових органів не було підстав для донарахування валових доходів платника податків на суму майна, переданого в оренду, необхідно розірвати договір оренди до проведення податкової перевірки. При цьому слід повністю розрахуватися за отримані послуги.

Зазначимо, що фактично договір оренди може бути припинено на підставі ст. 223 ЦК УРСР у зв’язку з ліквідацією юридичної особи (в такому випадку орендоване майно автоматично повертається його власнику-орендодавцеві).

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТА ЗАСТАВИ

При погашенні платником податків отриманого кредиту за допомогою об’єкта застави необхідно оформити подібну операцію як продаж, з нарахуванням усіх передбачених законодавством податків. Зокрема, необхідно збільшити валовий доход і податкове зобов’язання платника податків з ПДВ.

КРЕДИТОРСЬКА Й ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

Ліквідаційна комісія має повідомити кредиторів і дебіторів про ліквідацію підприємства, а також провести роботу з погашення кредиторської заборгованості і зі стягнення дебіторської заборгованості. Результатами цих дій може стати поява в ліквідованого підприємства безнадійної заборгованості.

Відповідно до пп. 5.2.8 Закону про прибуток, суми безнадійної заборгованості (дебіторської) можуть бути віднесені до складу валових витрат у частині, яка ще не була включена до складу валових витрат раніше, в тому випадку, якщо відповідні заходи для стягнення цієї заборгованості не привели до позитивного результату або якщо за такими боргами закінчився строк позовної давності.

Цікава ситуація виникає і з безнадійною кредиторською заборгованістю (тобто заборгованістю з оплати або постачання товарів на адресу контрагента ліквідованого підприємства). На думку податкових органів, суми такої безнадійної кредиторської заборгованості мають включатися до складу валових доходів ліквідованого підприємства як суми безповоротної фінансової допомоги (п. 1.22.1 Закону про прибуток). Однак ні п. 1.22.1, ні інші норми Закону про прибуток не пов’язують безнадійну кредиторську заборгованість ліквідованого підприємства з безповоротною фінансовою допомогою! Відповідно ж до п. 1.22.1 Закону про прибуток, кредиторська заборгованість перетворюється на безповоротну фінансову допомогу тільки після закінчення строку позовної давності. При цьому формально ЦК УРСР не передбачає закінчення строку позовної давності в зв’язку з ліквідацією юридичної особи.

Щодо оподаткування ПДВ слід відзначити, що при виявленні безнадійної заборгованості варто керуватися п. 4.5 Закону про ПДВ. Остання зазначає, що у випадку якщо після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-як зміна суми компенсації за товари (роботи, послуги) у зв’язку з визнанням боргу покупця безнадійним, податок, нарахований у зв’язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов’язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов’язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцеві. Але й у цьому випадку залишається відкритим питання про неможливість визнання кредиторської заборгованості ліквідованого підприємства безнадійною. Отже, наслідком такого підходу є можливість не збільшувати податкове зобов’язання покупця з ПДВ.

Питання щодо заборгованостей виникнуть і при наявності в ліквідованого підприємства поворотної фінансової допомоги (позики), непогашених векселів, заборгованостей за різними посередницькими договорами тощо. Проте в усіх цих випадках існує можливість знайти аргументи на користь того, щоб не збільшувати валовий доход підприємства, що ліквідується.

ЩЕ ОДИН ПОГЛЯД НА БЕЗНАДІЙНУ ДЕБІТОРСЬКУ ЗАБОРГОВАНІСТЬ

Співробітники податкових органів, керуючись листом ДПАУ від 28 вересня 1999 р. № 8146/5/15-1116, можуть також не погоджуватися з включенням до валових витрат платника податків сум безнадійної дебіторської заборгованості, строк позовної давності за якими пройшов. Однак такий підхід на сьогодні є необґрунтованим, адже основний аргумент податкової служби – п. 22.2 Закону про прибуток, –
Сторінки: 1 2 3 4