а) технології, наукові дослідження та розробки, супроводжувані революційними проривами в багатьох галузях знань (пропорція імпортних та вітчизняних технологій);

б) склад та технічний рівень основних фондів (основного капіталу);

в) масштаби виробництва та діяльності (переважно за деконцентрації з допомогою створення малих і середніх підприємств та організацій);

г) моделі зайнятості населення в різних виробничих і невиробничих галузях;

д) склад персоналу за ознаками статі, освіченості, кваліфікації тощо.
Лише вміле використання всієї системи перелічених чинників може забезпечити достатні темпи зростання ділової активності та ефективності виробництва (діяльності).

При цьому обов'язковість урахування зовнішніх чинників не є такою жорсткою, як чинників внутрішніх.

1.2 Цикли ділової активності організації

Розвиток кожної орга-нізації має циклічний характер, тобто проходить через певні стадії життєвого циклу, що визначають особливос-ті виробничо-господарської, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності тощо [8, c.1].

Цикл існування організації – це низка передбачуваних стадій, через які проходить бізнес у процесі свого розвитку[16, c.3]. Зразок типового циклу існування підприємницької організації зображено на рисунку 1.2.

Успіх

Рисунок 1.2 – Стадії розвитку організації

Цей діловий цикл активності подібний до циклу існування продукту, однак має відмінності щодо можли-востей і змін, які стосуються підприємницької організації.

Першою є стадія впровадження на ринку, коли організація бореться за визнання або виживання. Організація на цій стадії достатньо мала, щоб виявити перешкоди на шляху до успіху і швидко їх усунути. Крім того, підприємцям потрібні знання і навики, щоб модифікувати свою продукцію та послуги відповідно до потреб споживачів. Такі модифікації часом необхідні для організації, щоб вона могла отримати потрібну їй готівку та інші ресурси для успішної подальшої діяльності. Багато малих організацій, незважаючи на уміння та зусилля підприємців, так і не виходять з цієї стадії [15, c.3].

Наступна стадія – прорив. На противагу стадії впровадження, коли темпи зростання настільки низькі, що його іноді не помічають, на стадії прориву зростання ділової активності дуже швидке та непередбачуване, унаслідок чого підприємці втрачають контроль над ситуацією. Захоплені зненацька, вони помиляються. Торговельний виторг у цьому випадку зростає по спіралі, і водночас потрібно вирішувати проблеми, пов'язані з готівковими потоками, виробництвом, якістю і постачанням. Крім того, може загостритись конкурентна боротьба [16, c.3].

В умовах такого тиску підприємець може ухвалювати поспішні, непродумані рішення. Наприклад, якщо обсяг продажу не змінюється або починає зменшуватися, то підприємець може найняти фахівців, зокрема бухгалтера, спеціаліста з контролю за якістю продукції або представника служби захисту споживачів, для вирішення проблеми. Унаслідок цього зростають витрати, ще більше зменшуючи прибутки. Найліп-шим методом пристосування до швидкого зростання є дотримання умов бізнес-плану. Завдяки йому підприємець підготовлений до стадії прориву [16, c.4].

На стадії зрілості панує стабільне та збалансоване зростання ділової активності. Організація, що уже перебуває на цій стадії, продовжує активно розвиватися. Однак на цій останній стадії підприємці часто стикаються з іншими перешкодами. Незважаючи на те, що мають певні технічні навики, отримані на стадії впровадження, вони дуже часто не мають знань з менеджменту, що потрібні на стадії зрілості. Підприємці, що не мають таких знань і навиків, повинні або швидко виробити їх, або передати оперативне керів-ництво своєю організацією професійним менеджерам.

Згідно іншою концепцією [22, c.23], етапи ділового циклу організації є наступними (таблиця 1.1):

Таблиця 1.1 – Етапи ділового циклу організації

Етапи життєвого циклу організації | Особливості активності організації

1. «Народження» | проникнення на ринок;

забезпечення вижи-вання за збиткової діяльності;

забезпечення у достатніх обсягах капітальних вкладень для започаткування діяльності організації.

2. «Дитинство» | закріплення на ринку, його окремих сегмен-тах;

забезпечення беззбиткової діяльності.

3. «Юність» | суттєве розширення цільових сегментів ринку;

забезпечення високих темпів зростання прибутку;

інвестування розвитку на засадах самофінансування

4. «Рання зрілість» | подальше розширення сегментів ринку;

орієнтація на регіональну диверсифікацію;

забезпечення стабільного росту прибутків на оптимальному рівні.

5. «Завершальна зрілість» | формування іміджу підприємства;

збалансоване зростання;

орієнтація на галузеву диверсифікацію діяльності з метою підтримання рівня конкурентоспроможності;

забезпечення підтримання рівня прибутковості на оптимальному рівні.

6. «Старіння» | збереження позицій або часткове зменшення обсягів виробництва;

згортання діяльності;

зниження прибутковості, фінансової стійкості.

7. «Відродження» | суттєве оновлення форм, видів та напрямів діяльності;

забезпечення умов для зростання прибутковості;

залучення значних обсягів інвестицій.

1.3 Визначення та аналіз ділової активності підприємства

Ділова активність підприємств вимірюється відношенням продукції чи прибутку до авансових ресурсів або відношенням продукції чи прибутку до затрат [23, c.20], тобто:

Реалізована продукція (вартість )

або прибуток від реалізації

Ефективність авансових ресурсів =-----------:------------------------------ (1.1)

Авансові ресурси

Реалізована продукція (вартість)

або прибуток від реалізації

Ефективність спожитих ресурсів =---------------------------------------(1.2)

Спожиті ресурси

Співвідношення між динамікою продукції і динамікою ресурсів (затрат) визначає характер економічного росту, що можна досягнути як екстенсивним, так і інтенсивним способам. Перевищення темпів росту продукції над темпами росту ресурсів або затрат свідчить про наявність інтенсивності в економічному зростанні.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється розрахунком таких показників (коефіцієнтів):

1. Коефіцієнт загальної оборотності капіталу:

Кз.о.к.= , (1.3)

де ЧВ – чиста виручка від реалізації продукції (робіт, послуг);

Вб – середня за період валюти балансу.

Цей показник відображає швидкість обороту (кількість обороту за період) усього капіталу підприємства. Зростання коефіцієнта загальної оборотності капіталу означає прискорення кругообігу засобів підприємству це інфляційний ріст цін.

2. Коефіцієнт оборотності оборотних активів

, (1.4)

де - середня за період величина запасів за балансом;

- середня за період величину грошових засобів, розрахунків та інших активів.

Цей коефіцієнт відображає швидкість обороту всіх мобільних засобів (оборотних активів) підприємств

3. Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів

(1.5)

Він показує кількість оборотів запасів підприємства за аналізований