Важливим показником, що характеризує ділову активність підприємства, є коефіцієнт оборотності матеріальних запасів[19, c.26]. В управлінні запасами існує підхід, який називається «точно в термін» (just-in-time). Чим довше запаси знаходяться на складі, тим довше активи «прив'язані» і не можуть використовуватися для інших цілей. Упродовж всього часу, поки запаси знаходяться на складі, підприємство не отримує від них ніякого прибутку, якщо тільки їх не зберігають з надією, що в майбутньому ціна на ці товари зросте (так званий прибуток із товарно-матеріальних запасів). Цей підхід в управлінні запасами полягає в підтримці запасів на можливо низькому рівні, достатньому для виготовлення відповідного обсягу продукції. Оборотність активів указує на те, скільки разів протягом аналізованого періоду відбувся їх обіг.

Коефіцієнт оборотності запасів (Ко.з.) розраховується як відношення собівартості продукції до середньорічної вартості запасів і визначається за формулою:

(1.6)

Дослідження динаміки коефіцієнта оборотності запасів підприємств будівельної індустрії м. Івано-Франківська за 2001-2004 рр. свідчить, що він залишався майже на одному рівні (3,5-4). Однак коефіцієнт оборотності запасів, як правило, вважається нормальним, коли він становить від 4 до 6, тому підприємствам будівельної галузі міста необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на прискорення оборотності запасів [26, c.2].

Зазначимо, що система показників ділову активність підприємства, може бути розширена залежно від його репутації (стану платежів, фінансової дисципліни і т. д.), а також виробничої галузі і ринкової ситуації.

Зокрема, ділова активність підприємства є досить широким поняттям і включає практично всі аспекти його роботи [15, c.1]. Специфічними показниками тут є оборотність активів і товарно-матеріальних запасів, величини дебіторської та кредиторської заборгованості.

Оборотність активів (nа) — це показник кількості оборотів активів підприємства за певний період (переважно за рік), тобто
nа =В/Кa (1.7)

де В — виручка від усіх видів діяльності підприємства за певний період; Ка — середня величина активів за той самий період.

За цих умов середня тривалість одного обороту (ta) становитиме
ta = Дк \ na, (1.8)

де Дк — кількість календарних днів у періоді.

Оборотність товарно-матеріальних запасів (nтмз) виражається кількістю оборотів за певний період:

nтмз=СР/Мз (1.9)

де Ср — повна собівартість реалізованої продукції за певний період; Мз — середня величина запасів у грошовому виразі.

Ділова активність підприємства у сфері розрахунків з партнерами характеризується середніми термінами оплати дебіторської та кредиторської заборгованості.
Середній термін оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства (tодз ) обчислюється за формулою:

tодз = Зд *Дк \ Vпр , (1.10)

де Зд – дебіторська заборгованість (заборгованість покупців); Дк – кількість календарних днів у періоді, за який обчислюється показник (рік — 360, квартал – 90); Vпр – обсяг продажу продукції за розрахунковий період.
За період терміну оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства платіжні вимоги підприємства до покупців перетворюються на гроші [15, c.3]. Зрозуміло, що скорочення цього періоду є економічно вигідним, а продовження (проти встановленого терміну або проти минулого року) — небажаним і потребує з'ясування причин.

Середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальникам (tодз ) визначається співвідношенням:

tодз = Зк*Дк \ М , (1.11)

де М – обсяг продажу продукції за минулий період.

1.4 Ділова активність та економічна безпека підприємства

Економічна наука розробила, а господарська практика випробувала загальну методологію оцінки рівня економічної безпеки підприємства (організації). Його пропонується оцінювати на підставі визначення сукупного критерію через зважування й підсумовування окремих функціональних критеріїв, які обчислюються із допомогою порівняння можливої величини шкоди підприємству та ефективності заходів щодо запобігання цій шкоді [14, c.1]. Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну ділової активності здійснюється функціональний аналіз заходів з організації необхідного рівня економічної безпеки за окремими складовими з використанням відповідного алгоритму:

Визначення структури негативних впливів за функціональними складовими економічної безпеки. Розподіл об'єктивних і суб'єктивних негативних впливів ділової активності.

Фіксація здійснених превентивних заходів для запобігання негативним впливам за всіма функціональними складовими економічної безпеки.

Оцінка ефективності здійснених заходів з погляду нейтралізації конкретних негативних впливів за кожною складовою економічної безпеки.

Визначення причин недостатньої ефективності заходів, здійснених для подолання вже наявних і можливих негативних впливів на економічну безпеку.

Виявлення неусунених та очікуваних негативних впливів ділової активності на рівень економічної безпеки і тих, що можуть з'явитися в майбутньому.

Опрацювання рекомендацій щодо усунення існуючих негативних впливів на економічну безпеку і запобігання можливим таким впливам ділової активності.

Оцінка вартості кожного з пропонованих заходів щодо усунення негативних впливів на рівень економічної безпеки та визначення відповідальних за їхню реалізацію.

Результати функціонального аналізу оформляються у вигляді спеціальної таблиці-карти. Заповнюючи таку таблицю карту, негативні явища, що впливають одразу на кілька складових економічної безпеки, ураховують окремо для кожної з них, натомість вартість заходів, які повторюються стосовно різних функціональних складових, ураховується в бюджеті підприємства (організації) лише один раз.

Оцінка ефективності ділової активності відповідних структурних підрозділів підприємства (організації) з використанням даних про витрати на запобігання можливим негативним впливам на економічну безпеку та про розміри відверненої і заподіяної шкоди дає об'єктивну (підкріплену економічними розрахунками) панораму результативності ділової діяльності всіх структурних підрозділів (відділів, цехів) з цього питання [14, c.3]. Конкретна оцінка ефективності роботи структурних підрозділів того чи того суб'єкта господарювання щодо економічної безпеки здійснюється з використанням таких показників:

1) витрати на здійснення заходу;

2) розмір відверненої шкоди;

3) розмір заподіяної шкоди;

4) ефективність здійсненого заходу (як різниця відверненої та заподіяної шкоди, поділеної