При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

При реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю),вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

Рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення його статутного фонду набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку.

Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобов'язаннях не допускається. При недостатності майна учасника для покриття його боргів кредитори вправі вимагати виділення частки учасника-боржника у порядку, передбаченому законодавством.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю в праві передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства [31; с.4].

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Збори учасників товариства обирають голову товариства.

Отже, дана організаційно-правова форма досліджуваного підприємства є такою, що найбільш повніше задовольняє інтереси її засновників – учасників товариства.

2.3 Аналіз організаційної структури підприємства

Структура даного підприємства, що є лінійно-функціонального типу показана на рисунку 2.1.

Рис. 2.1 – Організаційна структура ТзОВ «БУТ»

Лінійно-функціональна схема організаційної діяльності широко застосовується в компаніях малого розміру, а також в організації нашого дослідженя – ТзОВ «БУТ». В основу даного типу організаційної структури управління покладено розподіл повноважень та відповідальності за функціями та прийняття рішень по вертикалі. Ця структура умож-ливлює організацію управління за лінійною схемою. А функціо-нальні відділи апарату управління допомагають лінійним ке-рівникам розв'язувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані керівникам функціональних відділів апарату управління [31; с.6]. Така структура має свої переваги для досліджуваного підприємства ТзОВ «БУТ»:

забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень;

сприяє спеціалізації та підвищенню ефектив-ності роботи функціональних відділів;

уможливлює швидкий ма-невр ресурсами;

є досить ефективною з незначними еволюційними змі-нами технології виготовлення.

Проте лінійно-функціональна організаційна структура має свої недоліки:

за умов частих технологічних змін, оновлення номенклатури продукції використання цієї струк-тури збільшує терміни підготовки та прийняття управлінських рі-шень;

вона не завжди забезпечує узгодженості в роботі функціональних підрозділів.

Досвід говорить про те, що лінійно-функціональну структуру треба використати в тих організаціях, які для забезпечення свого функціонування вимагають вирішення здебільшого стандартних управлінських задач, тому є оптимальною для досліджуваного підприємства.

Виробництво на данному підприємстві є пуско-налагоджувальним (додаток 1).

2.4 Аналіз основних техніко-економічних показників ТзОВ «БУТ»

Основні техніко-економічні показники даного підприємства подані в таблиці 2.1[28; с.2].

Таблиця 2.1 - Основні ТЕП ТзОВ «БУТ»

Показник | 2003 | 2004 | 2005

Обсяг продукції, тис. грн. | 2566,3 | 2885,1 | 2996,3

Середньооблікова чисельність, осіб | 20 | 26 | 34

Прибуток, тис.грн. | 663,2 | 790,0 | 898,9

Рентабельність реалізованої продукції, % | 19,9 | 20,6 | 20,9

За постійну вибираємо початковий рівень ряду (дані 2003 року). Харак-теристики динаміки, обчислені відносно постійної бази, називаються базисними. Якщо кожний рівень ряду yt порівнюється з попереднім уt-1, характеристики динаміки називаються ланцюговим.

Абсолютний приріст ?у, характеризує абсолютний розмір збільшення (чи зменшення) рівня ряду yt за певний часовий інтервал і обчислюється як різниця :; Знак «+», «-» свідчить про напрям динаміки.

Темп росту показує, у скільки разів рівень yt біль-ший (менший) від рівня, узятого за базу порівняння. Він являє собою кратне відношення рівнів (базисний темп): . При збільшенні рівня > 1, при зменшенні – < 1. Темпи зростання можуть виражатися як у коефіцієнтах, так і в процентах.

Відносним прискоренням або темпом приросту називають величину, яку позначають символом - . Вона функціонально пов'язана з темпом зростання, але на відміну від останнього зав-жди виражається в процентах (базисний темп): . Розрахунок проведемо у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Динаміка основних ТЕП ТзОВ «БУТ»

Показник | 2003, | 2004 | 2005

Обсяг