ВАТ „Харчосмакова фабрика” в більшості випадків купує виробничі запаси.

ВАТ „ХСФ” придбало сировину на суму 1500 грн. (у тому числі ПДВ – 250 грн.). Витрати на транспортування матеріалів склали 300 грн.(у тому числі ПДВ – 50 грн.).

У бухгалтерському обліку ці операції відображатимуться в таблиці 2.3 [34; ст.303].

Таблиця 2.3.

№п/п |

Зміст господарської операції | Кореспон

денція

Дебет |

рахунків

Кредит |

Сума,грн.

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Перша подія - оплата

1. | Здійснено оплату матеріалів | 371 | 311 | 1500

2. | Відображено податковий кредит щодо ПДВ |

641 |

644 |

250

3. | Оприбутковано матеріали | 201 | 631 | 1250

1 | 2 | 3 | 4 | 5

4. | Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту |

644 |

631 |

250

5. | Відображено взаємне зарахування заборгованостей |

631 |

371 |

1500

6. | Оплачено витрати на транспортування матеріалів |

371 |

311 |

300

7. | Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних витратах |

641 |

644 |

50

8. | Витрати на транспортування включено до первісної вартості матеріалів |

201 |

631 |

250

9. | Списано суму раніше нарахованого податного кредиту щодо ПДВ |

644 |

631 |

50

10. | Відображено взаємне зарахування заборгованостей, пов’язане з транспортуванням матеріалів |

631 |

371 |

300

Перша подія – оприбуткування запасів

1. | Оприбутковано матеріали | 201 | 631 | 1250

2. | Відображено податковий кредит щодо ПДВ по оприбуткованих матеріалах |

641 |

631 |

250

3. | Оплачено раніше отримані матеріали | 631 | 311 | 1500

4. | Суму витрат на транспортування включено до первісної вартості матеріалів |

205 |

631 |

250

5. | Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних витратах |

641 |

631 |

50

6. | Оплачено послуги за транспортування | 631 | 311 | 300

Первісна вартість запасів, виготовлених власними силами, визначається за П(С)БО 16 „Витрати”[20].

Собівартість виробництва запасів включає:

прямі матеріальні витрати: сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали, комплектуючі вироби;

прямі витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві;

інші прямі витрати: амортизація, знос малоцінних і швидкозношуваних предметів, відрахування на соціальні заходи та інші;

загальновиробничі витрати: витрати на управління виробництвом та його обслуговування, утримання та експлуатацію основних засобів.

Загальновиробничі витрати можуть бути постійними і змінними. Змінними вважаються витрати на обслуговування і управління виробництвом, що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності. До постійних загально виробничих витрат відносяться витрати на управління і обслуговування виробництвом, які залишаються незмінними при зміні обсягу виробництва. Віднесення постійних загально виробничих витрат до витрат на переробку базується на нормальній потужності, що є очікуваним середнім обсягом діяльності, який може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва. При низькому рівні виробництва або простоях сума постійних загально виробничих витрат, розподілених на одиницю виробництва, на одиницю виробітку залишається незмінною. У такому разі частина змінних загально виробничих витрат залишиться нерозподіленими. Отже, до собівартості виготовлених виробів нерозподілені постійні загально виробничі витрати не відносяться.

Крім придбання за грошові кошти та виготовлення власними силами, запаси можуть надходити на підприємство шляхом бартерного обміну на інші матеріальні цінності. Бартерні відносини належать до безгрошових форм розрахунків. У стандарті 9 „Запаси”[19] при розгляді первісної вартості запасів, які надійшли на підприємство різними способами, наводиться визначення вартості запасів, які надійшли внаслідок обміну. Цей стандарт описує формування вартості запасів при двох випадках бартеру запасів – обмін на подібні запаси та обмін на неподібні запаси.

Відповідно до П(С)БО 15 „Дохід”[21] подібними активами вважаються активи, подібні за своїм функціональним призначенням і мають однакову справедливу вартість. Активи, які не підпадають під це визначення, вважаються неподібними.

Класифікація запасів на подібні та неподібні має значення при відображенні в обліку бартерних операцій.

Обмін подібними запасами відбувається тоді, коли активи, які обмінюються, мають однакове призначення та застосовуються в одній галузі діяльності. Справедлива вартість обмінюваних подібних запасів має відповідати одна одній. Здійснюючи бартерну операцію подібними запасами, підприємства повинні узгодити між собою договірну ціну, яка не може бути нижчою від звичайної. Договірну ціну приймають за справедливу. Від справедливої ціни нараховують податковий кредит і податкове зобов’язання (ст. 4.2. Закону України „Податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР[5]).

Підприємство оприбутковує запаси, які надходять в процесі обміну за справедливою або за первинною вартістю запасів, які відпущені. Ці вартості, переважно, не збігаються з ціною, яка вказується в первинних документах постачальника.

Незалежно від того, яка ціна обмінюваних товарів вказується в первинних документах постачальника, вони оприбутковуються так:

Якщо балансова вартість відпущених товарів є меншою за справедливу їх вартість – оприбуткування здійснюється за тією ціною, за якою були відпущені власні запаси;

Якщо балансова вартість відпущених товарів є більшою за справедливу їх вартість – оприбуткування здійснюється за справедливою вартістю.

Отже, оприбутковувати запаси, які надходять в процесі обміну, на підставі супровідних документів постачальника, можна лише у двох варіантах:

Якщо балансова вартість запасів двох учасників бартерного процесу збігається, при умові, що обидві ці вартості є меншими від їх справедливої вартості;

Якщо балансова вартість запасів одного з учасників бартерного процесу є більшою за їх справедливу, при умові, що балансова вартість запасів іншого учасника бартерного процесу дорівнює їх справедливій вартості.

Звичайно, такі випадки трапляються дуже рідко, тому при оприбуткуванні запасів у процесі „подібного” обміну бухгалтерові підприємства потрібно складати довідку-розрахунок довільної форми, якою коригуються суми, зазначені в документах постачальника.

Бартер неподібними запасами