досить часто зустрічається при здійсненні розрахунків між вітчизняними підприємствами. Його суть полягає в тому, що підприємство обмінює запаси, якими володіє в надлишку, на запаси, щодо яких існує потреба на підприємстві.
Згідно з положеннями П(С)БО 15 „Дохід”[21] сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю запасів, які отримані чи підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною на суму відповідно переданих чи отриманих грошових коштів та їх еквівалентів.
У цьому виді надходження запасів існує певний нюанс. Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” під бартером розуміють проведення розрахунків за товари у будь-якій формі, окрім грошової. Тобто бартерна операція не може передбачати часткову оплату. Для того, щоб запобігти непорозумінням, які можуть виникнути між бухгалтерським та податковим обліком, цю операцію рекомендується оформляти двома договорами. На справедливу вартість меншої суми запасів можна оформляти бартерний договір. Договір купівлі-продажу оформляється на суму доплати.
Зобов’язання та кредит по податку на додану вартість визначається відповідно до договірної ціни, яка встановлюється на рівні справедливої вартості обмінюваних товарів.
Виробничі запаси також можуть бути одержані як внесок до статутного капіталу підприємства. У такому разі, згідно з П(С)БО 9[19], первісною вартістю запасів визнається узгоджена із засновниками (учасниками) підприємства їхня справедлива вартість, зафіксована в установчих документах підприємства.
Облік іншого надходження запасів. Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку інших шляхів надходження запасів показано в таблиці 2.4 [32; ст.195].
Таблиця 2.4.
Приклад відображення господарських операцій по надходженні запасів.
№п/п |
Зміст господарської операції | Кореспон
денція
Дебет | рахунків
Кредит
Придбання запасів підзвітною особою
1. | Оприбутковано запаси, придбані підзвітною особою за грошові кошти |
20 |
372
2. | Відображено суму ПДВ у складі податкового кредиту |
641 |
372
Надходження запасів з власного виробництва
3. | Оприбутковано виробничі запаси, виготовлені власними силами |
20 |
23
Надходження запасів у результаті внеску до статутного капіталу
4. | Оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу засновниками підприємства |
20 |
46
Безоплатне надходження запасів
5. | Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси |
20 |
719
Оприбуткування надлишків, виявлених при інвентаризації
6. | Оприбутковано запаси, які раніше не обліковувались на балансі | 20 | 719
Таким чином, в даному підрозділі ми показали як підприємство здійснює операції по І події – стосовно оприбуткування запасів, по надходженні запасів з власного виробництва, оприбуткування надлишків, виявлених при інвентаризації; а облік операцій при вибутті виробничих запасів наведений в наступному підрозділі.
2.4. Облік і методи оцінки запасів при їх вибутті.
Згідно з П(С)БО 9[19] виділяють такі головні причини списання (вибуття) виробничих запасів із балансу:
відпуск у виробництво;
списання за невідповідності критеріям активу;
списання у зв’язку з псуванням, крадіжкою тощо;
реалізація на сторону;
списання внаслідок надзвичайних подій;
списання внаслідок передачі до статутного капіталу іншого підприємства;
обміну на інші активи.
Важливе значення має оцінка запасів при їх вибутті, так як саме тут виникають проблеми обрання варіанту, з урахуванням впливу оцінки на вартість продукції, що виготовляється, ціну готової продукції, попит споживачів і розмір прибутку, одержаного від реалізації продукції.
Згідно з П(С)БО 9 „Запаси”[19] на підприємстві можна використовувати один із шести методів оцінки запасів при їх вибутті або декілька одночасно. Але при цьому слід уточнити, що для усіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Різнойменні та різнотипні запаси не заборонено обліковувати різними методами, але належить аргументовано підтвердити відмінність в умовах їх використання. Слід мати на увазі, що у разі зміни специфіки господарської діяльності можлива зміна облікової політики, яка може проявлятися у зміні методів оцінки запасів при їх списанні.
При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті згідно з п.16 П(С)БО 9[19] їх оцінка здійснюється за одним з наступних методів (табл.2.5) [33; ст.338].
Таблиця 2.5.
Оцінка запасів при їх вибутті
№
з/п | Метод
оцінки
запасів |
Характеристика методу
1 | ФІФО | Базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство відображені в бухгалтерському обліку, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів (п.19,20П(С)БО 9)
2 | Ціни
продаж | Базується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотку торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну та змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари
3 | Норма-
тивні
затрати | Полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норм витрат і ціни у нормативній базі повинні регулярно перевірятися і переглядатися (п.21 П(С)БО 9)
4 | Іденти-
фікована
собівар-
тість | Передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість, а також встановити дату витрачання кожної одиниці запасу певного виду, собівартість витраченого запасу та вартість запасів, що залишилися
5 | Середньо-
зважена
обі вар-
тість | Проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів (п.18 П(С)БО 9)
Під час відпуску виробничих запасів у виробництво їх оцінюють одним із таких методів:
собівартістю перших за часом надходження запасів (FIFO або ФІФО);
середньозваженою собівартістю;
цінами продажу;
нормативних витрат;
ідентифікованою собівартістю відповідної