Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

Застосовують для тих видів виробничих запасів, що використовуються для виконання спеціальних замовлень та проектів, а також для видів запасів, які не замінюють один одного. Отже цей метод передбачає ведення індивідуального обліку з кожного виду запасів.

Його доцільно застосовувати, коли існує можливість визначення (ідентифікації) собівартості кожної списаної одиниці матеріалів, а також коли номенклатура матеріалів відносно невелика і їх можна розглядати як окремі одиниці та легко ідентифікувати. Метод ідентифікованої собівартості дає найточніші результати, якщо є певність, що собівартість ідентифікується правильно.

За неперервної системи обліку він забезпечує оперативне й точне визначення вартості активів, собівартості продукції (робіт, послуг), фінансового результату. Однак цей метод потребує значних витрат на складський облік, а тому застосовується лише у складних дорогих виробництвах, в торгівлі дорогими індивідуально визначеними товарами.

Цей метод є особливо ефективним при використанні комп’ютерних технологій обліку запасів, пристроїв зчитування штрихових кодів (при маркуванні товарів), коли кожна одиниця має специфічні, властиві тільки їй характеристики, тобто запаси не є однорідними за своїми споживчими якостями. Проте, можливість застосування такого методу на практиці обмежена причинами різноманітності номенклатури та великої кількості однакових запасів. У результаті використання цього методу однакові запаси обліковуються за різною вартістю, що не завжди зручно. Залежно від того, який саме з однакових запасів використовуватиме підприємство, прибуток буде змінюватися відповідно до первісної вартості кожного запасу.

ВАТ „Харчосмакова фабрика” використовує метод середньозваженої собівартості під час відпуску виробничих запасів у виробництво. Про використання даного методу зазначено в Наказі про облікову політику підприємства. Цей метод дуже поширений. Суть його полягає в тому, що при різних цінах на запаси визначається середня ціна, за якою потім списується собівартість запасів.

При цьому визначають суму кількості одиниць запасів на початок звітного періоду та їх вартість і одиниць запасів, придбаних протягом звітного періоду, та їх вартість. Далі сума добутків кількості таких запасів та їх вартостей ділиться на кількість запасів, що в результаті дає нам середньозважену собівартість одиниці запасу на кінець періоду.

Приклад. На початок звітного періоду (вересень) на ВАТ „Харчосмакова фабрика” було 4020 кг борошна в/г для виробництва продукції за ціною 0,80 грн. за кг. Протягом звітного періоду було придбано борошна в/г в такому порядку:

а) 3800кг*0,86грн.= 3268грн. (ПДВ – 544,67грн.);

б) 2900кг*0,81грн.=2349грн. (ПДВ – 391,5грн.);

в) 4882кг*0,85грн.=4153,16грн.(ПДВ – 692,19).

У тому ж періоді 7800кг борошна було відпущено на виробничі потреби.

Визначимо середньозважену собівартість одиниці запасів і залишок.

Середньозважена собівартість:

((4020*0,80)+(3800*0,86)+(2900*0,81)+(4882*0,85)) : 15602 = 0,83 грн.

Отже, середньозважена вартість одного кг борошна з урахуванням залишку і надходження становить 0,83 грн.

Середньозважена собівартість відпущеного у виробництво борошна дорівнює : 7800кг*0,83 грн.= 6474 грн.

Середньозважена собівартість залишку на кінець періоду становить: (4020кг+3800кг+2900кг+4882кг – 7800кг)*0,83 = 6475,66грн.

Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку в табл.2.6 (виконана автором).

Таблиця 2.6.

№п/п |

Зміст господарської операції | Кореспон

денція

Дебет | рахунків

Кредит | Кіль

кість | Сума, грн

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

1. | Залишок матеріалу на початок звітного періоду |

201 |

- |

4020 |

3216

2. | Відображено надходження матеріалу протягом звітного періоду |

201 |

631 |

11582 |

9770,16

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

3. | Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ |

641 |

631 |

11582 |

1628,36

4. | Відображено списання матеріалу у виробництво за методом ФІФО |

23 |

201 |

7800 |

6474

5. | Залишок матеріалу на кінець звітного періоду |

201 |

- |

7802 |

6475,66

Алгоритм розрахунку середньої вартості одиниці запасу протягом періоду визначається залежно від методу, що застосовується для обліку запасів. Середня вартість одиниці запасів може розглядатися як за звітний період (при періодичному обліку списання запасів), так і після кожного наступного надходження (при безперервному веденні обліку списання запасів). Для розрахунку ціни вибуття при періодичній оцінці беруться до уваги всі дані з надходження запасів за звітний період, а при постійній – лише дані за період, що передував даті останнього вибуття запасів.

Цей метод можна застосовувати для оцінки взаємозамінних запасів, при списанні яких не потрібно проводити ідентифікацію. Недоліком вказаного методу є складність визначення середньої ціни в умовах, коли виробничі запаси надходять або витрачаються щоденно.

За постійної стистеми обліку запасів при застосуванні методу середньозваженої собівартості вартість запасів, що знову надійшли, усереднюється з вартістю наявних запасів. У результаті цього одержується ніби-то одна партія за однією обліковою ціною, яка визначається як відношення загальної вартості запасів до їх загальної кількості.

Перевага методу оцінки за середньозваженою собівартістю полягає у тому, що оцінку вартості відпущених запасів та їх залишків можна отримати одразу в момент здійснення операції, що дає об’єктивну інформацію про вартість запасів і практично не дозволяє здійснювати маніпуляції з цифрами. Але це досягається за рахунок великого обсягу роботи. Крім того, оцінка залишків матеріалів і собівартості готової продукції не є абсолютно об’єктивною.

При періодичному обліку запасів, що найчастіше застосовується на практиці, при використанні методу середньозваженої собівартості робиться припущення, яке спрощує реальну картину руху запасів: усі запаси надійшли та відпущені в один і той же час – у кінці звітного періоду. Застосування методу середньозваженої собівартості в умовах періодичної оцінки запасів означає, що вартість придбаних протягом звітного періоду запасів необхідно розділити на їх загальну кількість, отримавши таким чином середню ціну придбання запасів, яка і буде ціною вибуття запасів у цьому звітному періоді.

Якщо з дати останнього вибуття відбулося зростання цін порівняно з їх середнім рівнем, то оцінка запасів