Інвентаризаційні описи складаються окремо на ТМЦ, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями відвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств.

На прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, які надійшли на об’єкт і були прийняті під час його інвентаризації, матеріально відповідальна особа в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робить відмітку „після інвентаризації” з посиланням на дату опису, де записано ці цінності.

На видаткових документах на товарно-матеріальні цінності, які відпущено зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера, в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка, і відомості про такі цінності заносяться в окремий опис у порядку, аналогічному цінностям, що надійшли під час інвентаризації.

Сировина, матеріали і куповані напівфабрикати, які є біля робочих місць, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах МЦ або в окремих описах. Кількість сировини й матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси, визначають за допомогою технічних розрахунків, в порядку, передбаченому галузевими інструкціями.

Оформляючи результати інвентаризації слід пам’ятати, що перекриття недостачі одного запасу за рахунок надлишку іншого допускається лише в тому випадку, коли вони були утворені в один і той же період, який перевіряється, і однією і тією ж особою, яку перевіряють.

Після затвердження інвентаризаційного опису всіма членами інвентаризаційної комісії його дані використовуються при складанні „Звіряльної відомості”. В цьому документі, який складається і підписується бухгалтером в єдиному примірнику, відображаються результати проведеної інвентаризації запасів, за якими виявлені відхилення. Із „Звіряльною відомістю” під розписку ознайомлюється матеріально-відповідальна особа. Результати проведеної інвентаризації мають бути відображені у бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому проведено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.

При виявленні нестач МЦ складається така кореспонденція:

Дт 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”;

Кт 716 „Відшкодування раніше списаних активів”.

Відшкодування винними особами нестач, псування цінностей:

Дт 30 „Каса”;

Дт 66 „Розрахунки з оплати праці”;

Кт 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”.

Якщо сума нестач визначена із застосуванням коефіцієнтів, то на суму різниці між балансовою вартістю і відшкодуванням із застосуванням коефіцієнтів складається запис:

Дт 716 „Відшкодування раніше списаних активів”;

Кт 642 „Розрахунки за обов’язковими платежами”.

На суму податку на додану вартість нестач матеріальних цінностей:

Дт 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”;

Кт 641 „Розрахунки за податками”.

Списання нестач у межах норм природних втрат:

Дт 91 „Загально виробничі витрати”;

Кт 20 „Виробничі запаси”.

Якщо на час виявленої нестачі не встановлено винної особи, то разом із списанням цінностей на витрати балансова вартість цінностей зараховується на за балансові рахунки:

Дт 072 „Списані активи”.

Перерахування до бюджету різниці в цінах матеріальних цінностей між балансовою та розрахунковою вартістю:

Дт 642 „Розрахунки за обов’язковими платежами”;

Кт 31 „Рахунки в банках”.

Списання виявлених нестач та псування матеріальних цінностей за балансовою вартістю у випадку, якщо не встановлена винна особа:

Дт 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”;

Кт 20 „Виробничі запаси”.

На суму податку на додану вартість:

Дт 949 „Інші витрати операційної діяльності”;

Кт 641 „Розрахунки за податками”.

Оприбуткування лишків матеріальних цінностей:

Дт 20 „Виробничі запаси”;

Кт 745 „Доход від безоплатно одержаних активів”.

Розділ 3. Аналіз виробничих запасів.

3.1. Завдання аналізу стану запасів, їх оцінка в структурі майна ВАТ «Харчосмакова фабрика» та динаміка складу виробничих запасів.

На виробничі результати і фінансовий стан підприємства має значний вплив якість виробничих запасів. Запаси повинні бути оптимальними.

Накопичення великих запасів свідчить про спад ділової активності підприємства. Великі понадпланові запаси призводять до заморожування оборотного капіталу, уповільнення його оборотності. Крім того, виникають проблеми з ліквідністю, зростають складські витрати, що негативно впливає на кінцеві результати діяльності.

Водночас нестача виробничих запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, оскільки зростають ціни на терміновість постачання, зменшується виробництво продукції у зв’язку з його перервним характером, зростають ціни на сировинні ресурси, що призводить до зменшення величини прибутку. Тому кожне підприємство має прагнути до того, щоб виробництво вчасно і в повному обсязі не тільки забезпечувалося всіма необхідними ресурсами, а й щоб ці ресурси не залежувались на складах.

Завдання фінансових менеджерів підприємства полягає в тому, щоб знайти оптимальне співвідношення між надмірно великими запасами, які спроможні привести до фінансових труднощів, та надмірно малими запасами, небезпечними для стабільного виробництва. Це завдання може бути вирішене в умовах налагодженої системи аналізу й контролю за станом запасів на підприємстві.

Основними завданнями аналізу й контролю стану запасів є:

забезпечення та підтримання ліквідності й поточної платоспроможності підприємства;

забезпечення витрат виробництва через їх зменшення на створення та зберігання запасів;

зменшення витрат робочого часу та простою обладнання через нестачу виробничих запасів;

запобігання псуванню, розкраданню та безконтрольному використанню запасів.

Поставлені завдання можна реалізувати за виконання такої аналітичної роботи:

постійної оцінки оптимальності структури запасів (визначити обсяг надлишкових ресурсів та тих придбання яких потрібно прискорити);

визначення обґрунтованих строків та обсягів закупівлі матеріальних цінностей;

регулювання запасів матеріальних цінностей, віддаючи перевагу найбільш необхідним у конкретному випадку, враховуючи їх споживчу привабливість;

визначення показників оборотності основних груп запасів та їх усебічного аналізу з метою встановлення відповідності наявних запасів поточним потребам підприємства.

При аналізі забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами, насамперед, визначається якість плану матеріально-технічного постачання. Перевірку реальності плану починають з вивчення норм і нормативів, що покладені в основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах. Потім перевіряється обґрунтування плану потреби виробництва в матеріальних ресурсах і утворення необхідних запасів, виходячи з прогресивних норм і нормативів, також витрати матеріалів на одиницю продукції.

Важливою умовою роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах і