Витрати на придбання запасів включаються з ціни придбання за вирахуванням непрямих податків, що повертаються підприємству податковими органами (ПДВ і акцизного збору), витрат на транспортування, вартості робіт навантаження-розвантаження і складування запасів, суми непрямих податків, які не повертаються підприємству, витрат на страхування ризиків перевезення запасів, інших витрат, які безпосередньо можна пов’язати з придбанням запасів та доведенням їх до стану, у якому вони придатні до використання.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

понаднормові втрати і нестачі запасів;

проценти за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Формування первісної вартості відбувається залежно від форми надходження запасів на підприємство. Формування первісної вартості запасів за шляхами надходження подано в таблиці 1.1 [32; ст.183].

Таблиця 1.1.

Первісна вартість запасів

Шляхи надходження запасів |

Формування первісної вартості запасів

Придбання | Первісною вартістю запасів є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат на їх придбання

Виготовлення власними силами | Первісною вартістю визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за П(С)БО 16 „Витрати” і відповідає калькуляції, затвердженій на підприємстві

Внесення до статутного капіталу | Первісною вартістю визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість

Одержання безоплатно | Первісною вартістю визнається їх справедлива вартість

Придбання в результаті обміну | Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.

Первісною вартістю одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на неподібні запаси, визнається справедлива вартість придбаних запасів.

Підприємство, відображаючи вартість запасів у фінансовій звітності, використовує меншу з двох оцінок:

первісну вартість (історичну собівартість);

чисту вартість реалізації.

Чиста вартість реалізації – очікувана ціна реалізації активу в умовах звичайної господарської діяльності за вирахуванням витрат на завершення його виробництва та збут.[34].

Відповідно до П(С)БО 9[19] чисту вартість реалізації визначають за кожною одиницею запасів (найменування за групою або видом) відніманням від очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут. Чиста вартість реалізації використовується для тих видів запасів, ціна яких на дату складання фінансової звітності знизилася або ж вони зіпсувалися, застаріли чи іншим чином утратили очікувану початково економічну вигоду. Порядок визначення чистої вартості реалізації встановлено наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 15.12.1999р. №149/300.

Дооцінка запасів як окрема бухгалтерська процедура в П(С)БО 9[19] не передбачена, що пов’язано з використанням принципу обачності в оцінці для уникнення завищення вартості активів. Окрім принципу обачності цей підхід також спирається на принцип співвідношення доходів і витрат.

Чиста вартість реалізації запасів повинна бути досить надійною їх оцінкою, яка базується, виходячи з можливої вартості їх реалізації за вирахуванням витрат на їх реалізацію. При цьому слід враховувати можливі коливання цін або собівартості, які можуть бути до моменту реалізації виготовленої із наявних запасів продукції. Основою для такої оцінки можуть бути дані прайс-листів підприємств-виробників запасів, спеціальні дослідження тенденцій коливання ринку, пов’язаних з цінами на певні види запасів, економічні прогнози аналітиків.

Чиста вартість реалізації запасів залежить від напряму їх використання підприємством та стану ринку. У даному випадку можливі такі варіанти:

якщо запаси використовуються для виготовлення продукції в звичайних умовах, то найкращою оцінкою запасів буде їх відновна вартість;

- якщо коливання цін вказують на те, що собівартість готової продукції буде перевищувати ціну продажу, виробничі запаси оцінюються за чистою вартістю реалізації;

якщо готову продукцію можна продати за собівартістю або вище собівартості, переоцінка запасів не проводиться;

якщо підприємство отримало спеціальне замовлення, яке визначає і ціну відвантаження готової продукції, то вартість запасів залежить від умов контрактних зобов’язань.

Для підприємств, що надають послуги, кожен вид послуг, за яким здійснюється нагромадження витрат і визначається ціна продажу, розглядається як окрема одиниця.

У фінансовій звітності повинна міститися вся інформація про господарські операції, пов’язані з наявністю та рухом запасів, здатних впливати на рішення, які приймаються на її основі, що забезпечується завдяки дії принципу повного висвітлення.

У фінансовій звітності вимірювання та узагальнення усіх господарських операцій підприємства щодо наявності та руху запасів здійснюється в єдиній грошовій одиниці, що забезпечується завдяки дії принципу єдиного грошового вимірника.

При складанні фінансової звітності важливу роль відіграють Примітки до неї, в яких обов’язково повинна наводитися наступна інформація про запаси.

Інформація, яка обов’язково наводиться у Примітках до річної фінансової звітності:

Методи оцінки запасів

Балансова (облікова) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп

Балансова (облікова) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації

Балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу

Сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена уцінка запасів відповідно до п.28 П(С)БО 9 «Запаси»[19].

Активи, які за фізичною формою відповідають видам виробничих запасів, але не можуть бути використані або продані протягом 12 місяців з дати складання балансу, повинні обліковуватися як інші необоротні активи (рах. 18 «Інші необоротні активи») та відображатися в рядку 070 ф. №1 «Баланс».

Запаси, які належать особисто власнику не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства. Це забезпечується завдяки дії принципу автономності.

Класифікація запасів. Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за наступними ознаками (див. табл. 1.2) [ 33; ст.330,331].

Таблиця 1.2.

Характеристика основних видів запасів

№з/п | Класифікаційні групи запасів