2) ВОК та довгострокові позикові джерела формування запасів (Функціонуючий капітал):

ВОКдп = ВОК + ІІІр. пасиву Балансу.

ВОКдп : На початок = -1241,1 + 447,7 = -793,4 тис.грн.;

На кінець = -1476,9 + 2440,7 = 963,8 тис.грн.

З) Загальна величина основних джерел формування запасів:

ОД = ВОКдп + Короткострокові кредити.

ОД: На початок = -793,4 + 491,9 = -301,5 тис.грн.;

На кінець = 963,8 + 0 = 963,8 тис.грн.

Цим трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають 3 показники забезпеченості запасів джерелами формування:

Надлишок або брак ±ВОК:

±Фвок = ВОК – З.

±Фвок: На початок = -1241,1 – 1065,1 = -2306,2 тис.грн.;

На кінець = -1476,9 – 1444 = -2920,9 тис.грн.

2) Надлишок або брак ВОК і довгострокових джерел формування запасів: ±Фвок дп = ВОКдп – З.

±Фвок дп: На початок = -793,4 – 1065,1 = -1858,5 тис.грн.;

На кінець = 963,8 – 1444 = -480,2 тис.грн.

3) Надлишок або брак загальної величини основних джерел формування запасів: ±ОД = ОД – З.

±ОД: На початок = -301,5 – 1065,1 = -1366,6 тис.грн.;

На кінець = 963,8 – 1444 = -480,2 тис.грн.

На основі отриманих значень визначається трикомпонентний тип фінансової стійкості підприємства.

1, якщо Ф>0

S(Ф)

0, якщо Ф<0

На підставі проведених розрахунків даних показників фінансову стійкість підприємства можна ідентифікувати за 4-ма типами: S(Ф) = {1,1,1} – абсолютна фінансова стійкість; S(Ф) = {0,1,1} – нормальна фінансова стійкість; S(Ф) = {0,0,1} – нестійкий фінансовий стан; S(Ф) = {0,0,0} – кризовий фінансовий стан.

Фінансова стійкість ВАТ «Харчосмакова фабрика» на підставі проведених розрахунків ідентифікується як кризовий фінансовий стан. Така ситуація вказує на те, що підприємство має непогашені у строк кредити і позики, а також прострочені дебіторську та кредиторську заборгованості. За цього типу стійкості фабрика знаходиться на межі банкрутства, за якого запаси і витрати більші від суми власних оборотних коштів, кредитів під товарно-матеріальні цінності та залучених тимчасово вільних джерел засобів.

Така ситуація свідчить про неспроможність підприємства розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Вона стає причиною нестійкого фінансового стану в поточному періоді, що призводить до втрати фінансової рівноваги у довгостроковій перспективі.

Керівництву ВАТ «Харчосмакова фабрика» необхідно негайно з’ясовувати причини такого стану, розробляти заходи щодо відтворення фінансової стійкості. Необхідно спрямовувати дії на обґрунтоване зменшення запасів і витрат, поповнення власних оборотних коштів і прискорення обертання капіталу в поточних активах.

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, відносять коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Кр.в.). Цей показник визначають як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства

Кр.в = Фн / М,

де Фн – фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн.); М – вартість майна підприємства, грн.

Кр.в: На початок 2005р. = 2294,5/6210,5 = 0,37 або 37%

На кінець = 2613,5/6659,5 = 0,39 або 39%.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яку частку в майні підприємства вони займають. Залежно від типу виробництва, виду продукції та інших чинників ця частка може бути різною. Однак бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва, і в разі потреби, швидкої ліквідності оборотних активів.

Ще одним показником стану оборотних коштів є коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к). Його визначають як відношення різниці між обсягами власних коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних засобів, тобто:

Кз.к = Вк / ?о.к,

де Вк – власні кошти, грн.; ?о.к – загальна сума оборотних коштів, грн.

Кз.к: На початок = -1241,1/2294,5 = -0,5;

На кінець = -1476,9/2613,5 = -0,6.

Коефіцієнт характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стабільності підприємства, його незалежності від позикових коштів. Якщо значення коефіцієнта спадає нижче за 0,1, а так і є, підприємство є неплатоспроможним. Зростання коефіцієнта проти минулого періоду свідчить про підвищення фінансової незалежності та зниження ризику фінансових вкладень.

За ступенем ліквідності виробничі запаси належать до 3 групи – це активи, що повільно реалізуються. До них належать виробничі запаси та незавершене виробництво.

Оборотні активи взаємопов’язані в межах кругообороту коштів (рис.3.1.).

Група 3 – вироб 1 Група 2 – готова 2 Група 1 - грошові

ничі запаси, незавер продукція, дебіторсь кошти

шене виробництво ка заборгованість

3

Рис.3.1. Трансформація оборотних активів

Зв’язки, показані на рис.3.1., відображують послідовну трансформацію коштів з однієї групи активів у іншу:

зв’язок 1 – технологічний процес виробництва продукції з відповідної сировини, матеріалу (перетворення напівфабрикатів у готову продукцію);

зв’язок 2 – надходження на поточний рахунок платежів за продукцію, боргів від дебіторів;

зв’язок 3 – реалізація сировини, матеріалів, напівфабрикатів стороннім організаціям.

Говорячи про меншу ліквідність запасів порівняно з іншими видами оборотних активів, ми виходимо саме із суті кругообороту грошових коштів на підприємстві. Безумовно, якщо запаси сировини, матеріалів, розглядати як товар, їх ліквідність може бути надто високою. Однак у даному випадку запаси розглядаються як проміжний елемент технологічного процесу.

В умовах нестабільного постачання або інфляції підприємство може збільшити вкладення коштів у виробничі запаси та інші види товарно-матеріальних цінностей, ринкові ціни на які стабільно зростають, що дасть підґрунтя віднести їх до активів, які легко реалізуються.

Значне зростання оборотних активів, що важко реалізуються, має серйозні негативні наслідки для підприємства, до яких не тільки належить зниження його ліквідності. Крім того, збільшується величина так званого «мертвого» капіталу, внаслідок чого уповільнюється оборотність коштів і відповідно знижується ефективність діяльності. Дуже часто на підприємствах падіння значень показників рентабельності багато в чому визначається наявністю та зростанням частки активів,