для здійснення управління персоналом керівництво застосовує певні засоби, основними з яких мають бути прямі та непрямі; робоча атмосфера має залежати від змісту координаційних відносин;

професіоналізм управління полягає у ціннісному ставленні персоналу до сутності управлінської діяльності, мотиваційній готовності до будь-якого виду роботи. Ефективна реалізація управлінських функцій полягає у вмілому застосуванні різних управлінських технологій, постійному підвищенні рівня управлінської культури;

важливою щодо ефективності здійснення управління персоналом є комбінація його окремих частин. Цілі управління та обраний стиль визначають застосування певних методів управління, які можуть призвести до розвитку адаптивної, гнучкої структури управління.

Підсумовуючи свою роботу, на мою думку, слід змінювати, удосконалювати систему управління персоналом в системі освіти і науки обласної державної адміністрації. І я пропоную застосувати наступні рекомендації щодо вирішення даної проблеми:

По-перше, необхідно провести оцінку персоналу, тобто з основної сукупності цілей і напрямків проведення оцінки персоналу виділити основну – покращити управління людьми. Адже організація (підприємство,будь-яка установа) не може розраховувати на довготривалий розвиток без ефективного управління персоналом. Основою забезпечення цього і є оцінка кадрів як відправна для удосконалення персоналу, його мотивації і відповідної оплати праці. Крім того оцінка персоналу повинна обов’язково включати психологічний компонент і бути спрямованою на розробку рекомендацій з управління як персоналу в цілому, так і окремими працівниками. Проведення оцінки персоналу дозволяє :

планувати кар’єру та просування працівників по службі;

визначати рівень компетентності спеціалістів;

здійснювати перестановку кадрів з врахуванням компетентності і потенціалу працівників;

одержати психологічний портрет працівників організації;

проводити ефективний підбір потрібних спеціалістів;

вивчати специфіку міжособистісних відносин і психологічний клімат у колективі;

визначити міру задоволення і зацікавленості працівників в організації;

знаходити засоби для закріплення в організації потрібних спеціалістів;

розробити ефективну систему мотивації трудової діяльності;

раціоналізувати методи роботи з персоналом.

Крім того, на результатах оцінки грунтується ряд управлінських рішень з наступних проблем:

підбору і розстановки кадрів, вияснення вкладу кожного працівника в діяльність організації;

просування працівників як по вертикалі, так і по горизонталі;

покращення структури, стилю, методів управління персоналом;

зміцнення взаємозв’язків адміністрації і профспілки, керівників і підлеглих.

Для того щоб провести оцінку персоналу необхідно здійснити певну методику. На сьогоднішній день не має універсальних методів оцінки персоналу, які б вирішували весь комплекс завдань, але організації (підпрємства), розробляють свої програми оцінки або користуються типовими методами і рекомендаціями інших організацій ( підприємств).

Отже, перше що необхідно зробити це провести оцінку персоналу.

По-друге, керівнику слід змінити свій стиль управління до більш комбінованого залежно від ситуацій, що складаються. Наприклад, замість жорстких директив можна застосувати переконання, знаючи, наприклад, психологію управління та методи роботи з персоналом і т.п.

По- третє, система мотивації в управлінні персоналом освіти і науки обласної державної адміністрації добре не налагоджена і не стимульована. Тому службі, яка займається організацією мотивації слід переглянути і покращити свою систему мотивів і стимулів праці.

Отже, управління персоналом – це не тільки специфічна функція цілісного управління організацією, а й актуальна проблема сучасності, оскільки більшість керівників сьогодні все ще застосовують стереотипно авторитарний стиль та командні засоби управління, а це згубно впливає на ефективність роботи. Керівник (особливо в системі державної служби та державного управління), повинен в першу чергу звертати увагу на мотиваційні фактори управління, психологію працівників, а службовці мають відчувати себе невід’ємною частиною системи (організаційної структури) та сумлінно виконувати свої обов’язки, чого дуже важко досягнути, якщо не застосовувати комбіновані засоби, способи, моделі та стилі управління. Запорука успіху – відсутність страху перед змінами та нововведеннями.

Сушинський О.В. писав : “Де немає людини, здатної створити ефективну систему, кадри вирішують все ”. Отже, для того, щоб система управління персоналом функціонувала ефективно, керівник повинен уміти адаптуватися до нових форм і методів управління, не боятися змін, зробити персонал центральним елементом системи управління. Адже від людей залежить вся діяльність організації, особливо, якщо ця організація є невиробничою, орієнтованою на надання послуг населенню.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Конституція України. - Івано-Франківськ: Галичина, 1996.- С.19.

Закон України „Про освіту”: (За станом на 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ).

Закон України „Про професійно-технічну освіту”: (За станом на 10 грудня 1998 року № 103/98).

Закон України „Про загальну середню освіту”.

Закон України „Про позашкільну освіту”.

Закон України „Про дошкільну освіту”.

Закон України „Про вищу освіту”.

Закон України „Про зайнятість населення”.

Закон України „Про державну службу”.С. 3,33-37.

Закон України „Про боротьбу з корупцією”.

Кодекс України про адміністративні правопорушення: (За станом на 15 березня 2005 року).- К.: Велес, 2005.- 184с.

Кодекс законів про працю України.- Х.: ТОВ Одіссей, 2004.- 160с.

Положення про міністерство освіти і науки України: (Затверджене Указом Президента України від 07 червня 2000 року № 743 / 2000).

Типове положення про Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управління освіти і науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації.С.2-3.

Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць УАДУ при Президентові України (Львівський філіал)/ За заг.ред. А.О.Чемериса.- Львів: ЛФ УАДУ, Кальварія, 2001.- Вип. 6.- 372с.

Артим І. Зміст та методологія поняття „ефективність державного управління” // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць.- 2002.- Вип. 1/2.- С.21-28.

Воронкова В.Г. Кадровий менеджмент: Навч. Посібник.- К.: ВД Професіонал, 2004.- С.9-10,13-14, 20,23,50,53,57,61,62,131,134,137-140, 150.

Гаєвський Б.А., Ребкало В.А. Культура державного управління: організаційний аспект:Монографія.- К.: Вид-во УАДУ,1998.- 144с.

Дей