Реферат на тему:

Планування як загальна функція менеджменту

Відомо, що будь-яке суспільство не може жити і розвиватися без регулювання зв’язків між його членами, без відповідних меж для дій людей у суспільному виробництві, а суспільне виробництво у свою чергу супроводжується розподілом, обміном і споживанням матеріальних благ. Питання про цей зв’язок є центральним у розумінні управління. Управління є невід’ємною частиною виробництва, і елементи його властиві будь-якому трудовому процесу, а саме: кожна людина управляє своєю роботою, а управління виробництвом, колективом є більш високою ступінню, має свої закони і спирається на ряд наук. У зв’язку з цим, що процес управління складний і багатогранний, він передбачає виділення таких важливих категорій, як функції. Планування є головною функцією, за допомогою якої створюється орієнтир майбутньої організації.

У логістичній послідовності функцій управління наступне місце після функції ”Визначення цілей” посідає функція ”Планування”. Це місце функції планування зумовлене як логікою людської діяльності взагалі, так і логікою здійснення процесу управління соціально-економічними системами.

Планування – це є формування цілі і перспектив зміни керованих параметрів, глибоке усвідомлення того, що потрібно зробити. Воно включає в себе обґрунтування та чітке передбачення, прогнозування і складання планів та графіків роботи на рік, квартал, місяць, декаду, день, годину.

Планування в менеджменті має такі завдання:

свідома організація виробничо-господарської діяльності;

спонукання працівників ”заглянути у майбутнє”, тобто прищеплення їм здібності погоджувати дії з перспективою розвитку підприємства;

виконання плану як критерію як контролю фактичних параметрів;

організація щоденної особистої праці всіх працівників управління.

Складання плану на підприємстві є виявом свідомої діяльності, оскільки спонтанні дії характеризуються передусім відсутністю плану.

План

Загальні проняття

Методи організаційного планування

Стратегія

Процес стратегічного планування

1. Загальні проняття

Управління сучасним виробництвом, у наш динамічний час, є досить складною роботою, яку можуть виконувати лише фахівці нової генерації, озброєні найсучаснішими знаннями. Фахівці в галузі менеджменту повинні вміти виконувати функції менеджменту (визнання цілей, планування, рішення, організація, оперативний вплив, мотивація, контроль) для досягнення певних цілей.

Функція ”Планування” відіграє велику роль в координації діяльності підприємства тому, що складання плану завжди розглядається як початковий процес етапу управління. Планування передбачає вибір мети, розробку шляху її досягнення та просування цим шляхом.

У менеджменті планування – це конкретизація цілей управління в системі показників господарської діяльності підприємства та розробка тактики виробничої та управлінської діяльності. Планування означає, що хтось повинен вирішити: що, як, коли та ким має бути виконано.

Процес планування є інструментом, який допомагає у процесі управлінських рішень. Його мета полягає в забезпеченні нововведень та змін на підприємстві, щоб адекватно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі.

План – необхідна передумова успішної діяльності будь-якого ділового починання підприємства; є процесом підготовки подальших дій підприємства.

Планування в менеджменті має три цілі:

внесення моменту свідомої організації господарської діяльності;

спонукання працівників ”заглянути у майбутнє”, тобто прищеплення їм здібності погоджувати щоденні дії з перспективою розвитку підприємства;

критерії контролю фактичних параметрів.

Функція ”Планування” має тривалості планового періоду. Відповідно до цього розрізняють короткострокові плани – до 12 місяців, у тому числі поквартальні; середньострокові плани – від одного до п’яти років; довгострокові плани – від п’яти до десяти років.

В менеджменті виділяють таке поняття як економічне планування, – це розробка планів фінансово-господарської діяльності, виражених сукупністю кількісних та якісних економічних показників.

Функція менеджменту ”Планування” не обмежується тільки розробкою змісту та послідовності економічних показників плану фінансово-господарської діяльності. Під плануванням розуміють також розробку змісту та послідовність дій для досягнення сформованих цілей, у тому числі відображення в економічних планах. Ця складова функції ”Планування” називається організаційним плануванням.

2. Методи організаційного планування

До методів організаційного планування відносять:

Методи послідовного опису операцій, які полягають у складанні плану послідовного використання робіт, у якому кожна з них описується з необхідним рівнем реалізації. План може бути складений у вигляді списку робіт, схеми чи таблиці.

Графіки виконання передбачають, що, коли і ким повинно бути зроблене у межах певних термінів окремих робіт та їх комплексу. Як правило, графіки виконання складаються у формі таблиці, де вказується перелік робіт, їх початок та закінчення, прізвища та посади виконавців.

Процес спільного планування розпочинається з побудови таблиці робіт, у якій вказуються параметри, що характеризують їх тривалість. Потім базується сітьовий графік, який характеризує послідовність робіт. Основними поняттями сітьового плану є „події”, „роботи”, „сіть”, „критичний шлях”.

Робочий календар являє собою план роботи керівника чи спеціаліста на певний відрізок часу (рік, квартал, місяць, декаду, тиждень, день).

Динамічні технологічні зрушення, економічна нестабільність у світі, всевладні умови ринку з його конкуренцією сприяють збільшенню горизонту планування, використанню стратегічного планування.

3. Стратегія

В основі стратегічного планування закладена стратегія. Слово „стратегія” означає детальний, всебічний, комплексний план, набір дій та рішень для досягнення мети підприємства, що розробляється та приймається керівником.

Пітер Лоранж визначає процес стратегічного планування, як „такий, що забезпечує нововведення та зміни в організації в достатній мірі”. Він класифікував чотири основних види управлінської діяльності в межах функції ”Планування”:

розподіл ресурсів;

адаптація до зовнішнього середовища;

внутрішня координація;

організаційно-стратегічне передбачення.

Стратегія являє собою детальний всеохоплюючий комплексний план, що розробляється на перспективу і повинен сприяти досягненню місії організації та цілей, що її конкретизують. Стратегія розробляється та формується вищим керівництвом, але її реалізація передбачає участь всіх рівнів управління, а інформаційне забезпечення для затвердження стратегії створюють виробники продукції чи працівники, що виконують роботи чи надають послуги.

Схема 1. Спрощена схема економічної взаємодії.

З погляду економіки процес