Наявність бізнес-плану - обов'язкова вимога з боку цивілізованого ринку. Це психологічно викликає відчуття ґрунтовності, солідності підприємницького починання його власника. Відсутність такого плану породжує настороженість з боку партнерів, кредиторів та інвесторів.

Бізнес-план є інструментом для забезпечення фінансування певного підприємства. Незалежно від того, який характер мають капіталовкладення, на які ви розраховуєте (банківські інвестиції, внутрішні чи іноземні капіталовкладення з боку приватних осіб, державні субсидії або фонди для фінансування підприємств з високим ризиком), детально опрацьований, вдало складений бізнес-план потрібен за будь-яких обставин.

У сучасних умовах в Україні бізнес-план здійснює ще одну важливу функцію - він є інструментом процесу приватизації державних підприємств. Він використовується для обґрунтування пропозицій щодо приватизації, для визначення кола завдань, зв'язаних із санацією (оздоровленням) підприємств, які приватизуються. Бізнес-план входить до складу проспектів емісії цінних паперів, які публікуються при акціонуванні економічної організації.

Внутрішні функції: по-перше, планування - це ключ до успіху в бізнесі. Такий успіх визначається трьома головними факторами:

правильним розумінням реальної нинішньої ситуації;

чітким визначенням цілей, яких хоче досягти підприємець;якісним плануванням процесів переходу від одного стану до іншого.

По-друге, бізнес-плану належить роль техніко-економічного обґрунтування (ТЕО). Розроблення бізнес-плану примушує власника або менеджера-підприємця викласти свої дії на папері й дати обґрунтування та оцінку тих пропозицій, якими вони керуються. Техніко-економічне обґрунтування допомагає визначити необхідність і належне розміщення ресурсів, указуючи власнику на всі недоліки й упущення; одночасно бізнес-план покликаний скоротити до мінімуму можливі непередбачені труднощі.

По-третє, такий план буде інструментом управління і виступатиме у ролі керівництва до перетворення задуманого в життя, а також буде критерієм, за допомогою якого оцінюватиметься робота підприємства. За умов умілого використання він дає можливість директору або власнику бізнесу звернути увагу на проблеми, що можуть виникнути у майбутньому, і на існуючі можливості до того, поки вони не будуть втрачені.

Розділ V. Виробничий підрозділ з виробництва продукції рослинництва.

ОЗИМА ПШЕНИЦЯ

Народногосподарське значення. Зерно пшениці — один з найважливіших продуктів харчування населення більшості країн світу. Повсюдне споживання хліба пояснюється його високими поживними і смаковими якостями.

"Хліб — усьому голова" — говорить народна мудрість. Хліб та інші продукти із зерна займають досить значне місце в харчуванні населення нашої країни. За оптималь-ними нормами, при достатній кількості м'яса, молока, овочів, фруктів та інших продуктів добове споживання хліба по-винно становити 320—350 г у середньому на душу населен-ня. Нині доросла людина за рахунок хліба і продуктів із зерна одержує близько половини добової потреби у вугле-водах, 35—50 % У білках, 70—80 % у вітаміні Вь значну частину вітамінів РР, мінеральних та інших речовин.

Хліб має важливе дієтичне значення, він не лише джерело вуглеводів, білків, вітамінів, а й своєрідний каталізатор. При його вживанні посилюється травлення їжі, підвищується за-своюваність інших продуктів, поліпшується робота шлунко-во-кишкового тракту.

Завдяки чому пшениця стала головною зерновою куль-турою? Насамперед це пов'язано з тим, що серед злаків м'яка пшениця виділяється особливими властивостями білкового комплексу, здатністю утворювати клейковину підвищеної еластичності. Унікальна здатність утворювати клейковину, а не особливі харчові властивості, передусім і зумовила провідну роль пшениці в раціоні людини.

За хлібопекарськими властивостями всі сорти м'якої пшениці поділяються на три класи: сильні, цінні або середні, й слабкі. До сильних пшениць належать сорти-поліпшувачі, характерною властивістю борошна яких є здатність при відповідному технологічному процесі утворювати хліб не лише І більшого об'єму, хорошої форми і пористості, а й у поєднанні з борошном незадовільної хлібопекарської якості поліпшувати його. Вміст білка в зерні сильної пшениці повинен бути не менше 14 %, клейковини — не менше 28 %, її якість — першої групи.

Цінні сорти пшениці дають борошно з добрими хлібо-пекарськими властивостями, але вони не здатні поліпшувати борошно слабкої пшениці. Як правило, зерно такої пшениці містить 9—13 %, 25—27 % клейковини, якість клейкови-ни — другої групи.

Слабкі пшениці дають борошно, хліб з якого має неве-ликий об'єм і незадовільну пористість. Борошно з таких пшениць під час замішування тіста нормальної консистенції, мало поглинає води; тісто під час бродіння й обробки швидко погіршує фізичні властивості, стає рідким, нееластичним, мазким. Слабка пшениця характеризується низьким вмістом білка — менше 11%, клейковини — менше 25 %, клей-ковина незадовільної якості — третя група.

Сорти. Коломак 3. Пшениця м'яка. Різновидність еритро-спермум. Середньостиглий. Стебло середньої товщини, міцне, пусте. Листки зелені, за величиною проміжні, не опушені, восковий наліт середній. Колос солом'яно-жовтий, призма-тичний, щільний. Зернівка червона, напіввидовжена, боріздка середня. Урожайність — 44,9—58,1 ц/га. Зимостійкість — 4,3—4,7 бала. Стійкість проти вилягання — 4,8 бала, об-сипання — 4,8, посухи — 4,2 бала. Ураженість борошнистою росою — 10,6—20,5 %, бурою іржею — 15,1—21,8, фу-заріозом — 5,0—8,6 %. Вміст білка — 11,5—13,9 %, клей-ковини — 24,1—29,2%. Маса 1000 зерен — 40,4—45,1 г. Загальна хлібопекарська оцінка — 3,7—4,5 бала. Рекомен-дований для вирощування в Степу, Лісостепу і на Поліссі.

Поліська 87. Пшениця м'яка. Різновидність лютес-ценс. Сходи темно-зелені. Стебло пусте, досить міцне із слабим восковим нальотом. Листки темно-зелені, вузькі, короткі. Колос призматичний, нещільний. Зерно яйцеподібної форми, велике. Маса 1000 зерен — 45—53,2 г. Середньостиглий. Вегетаційний період — 288—306 днів. Добре зимує. Зи-мостійкість — 4—5 балів. Вміст білка — 13—14, сирої клей-ковини — 25,9—29,3 %. Загальна хлібопекарська оцінка — 3,2—3,8 бала. Задовільний філер. Урожайність — 52,8— 62,8