Після кукурудзи на силос, зібраної у молочній і молоч-но-восковій стиглості, під яку в більшості вносять вапно й І органічні добрива, при підготовці ґрунту створюється більш і напружений період, бо збирання її затягується і період між 1 лущенням, внесенням мінеральних добрив і оранкою, яку 1 проводять на 23—25 см, зменшується. 1

Глибину оранки визначають замірами у десяти місцях І по діагоналі поля за допомогою лінійки або металевого стержня, і занурюючи його до дна борозни після проходу агрегату, а І також визначають вирівняність замірюванням довжини профілю 1 впоперек оранки на відрізку 10 м та гребенистість. Якість 1 оранки задовільна, якщо при повному обертанні пласта відхилення глибини оранки від заданої не перевищує ±1—2 см. 1

Під час дискування, як і оранки, замірюючи глибину і обробітку в 10 місцях по діагоналі поля, встановлюють відхилення від норми, яке не має перевищувати 1 см, а 1 гребенистість — 3—4 см, повністю повинні бути підрізані І бур'яни. І

Після боронування глибина розпушування становить менше 4 см, вирівняність поверхні (висота гребенів і борозенок) І не перевищує 3 см, на 1 м2 залишається не більше трьох-чотирьох грудочок діаметром до 4 см.

Якісно проведене коткування забезпечує суцільну рівну площу, на якій на 1 м2 трапляється одна грудка діаметром не більше 3 см.

Удобрення. Вирощування озимої пшениці за інтенсивною технологією потребує внесення підвищених норм органічних і мінеральних добрив, які при неправильному використанні можуть викликати вилягання та опіки рослин. Виняткове значення при цьому має рівномірність розподілу їх на площі розкидним, рядковим (локальним) чи стрічковим способами.

При основному удобренні вносять KpoPso. Останню час-тину фосфорних добрив (Рю-is) застосовують у рядки при сівбі, використовуючи для цього гранульований суперфосфат або комплексне гранульоване добриво. Норма азотних добрив становить 90—120 кг/га.

На дерново-підзолистих ґрунтах під передпосівну куль-тивацію вносять ЗО кг/га аміачної селітри, або сечовини. Решту азотних добрив використовують для підживлення рослин у найвідповідальніші для них фази розвитку.

Підживлення азотними добривами рекомендується в три— чотири строки: на II—III, IV—V, VIII, XI етапах органо-генезу. При ранньовесняному підживленні на II—III етапах органогенезу вносять ЗО кг/га. Це стимулює кущення рослин. Ефективність добрив висока, якщо підживлення виконують дисковими сівалками або спеціальними дисковими рослино-підживлювачами прикореневим способом, і добрива вносять на глибину 5—7 см.

Порційне застосування азоту (ЗО кг/га) на VIII етапі органогенезу, що відповідає фазі колосіння, краще задоволь-няє потреби рослин у ньому в міру формування елементів продуктивності та більш сприятливо впливає на продук-тивність фотосинтезу, зменшує втрати поживних речовин. Ефективність азоту вища в районах достатнього вологоза-безпечення та в роки з дощовою погодою в цей період. Залежно від стану посівів, погодних умов та результатів ґрунтової і рослинної діагностики, строки підживлень, їх кількість та норми азоту можуть змінюватися. Так, роз-дрібнене внесення азотних добрив сприяє значному підви-щенню білка в зерні, особливо з перенесенням підживлення на пізніші строки.

Сівба. Передумовою високої ефективності інтенсивної тех-нології є сівба високоякісним насінням. Воно повинно відпо-відати вимогам кондицій першого класу і мати чистоту, схожість і силу росту не нижче — відповідно 99; 95 та 80 %, а масу 1000 насінин — понад 40 г. Насіння знезаражують від хвороб із використанням плівкоутворювачів (ПВС, РКД, ПВА тощо) одним із системних препаратів. Ефект від інкрустування максимальний тоді, коли насіння повністю вкрите захисною плівкою.

Проти твердої і летючої сажки пшениці, гельмінтоспоріозу, кореневої гнилі, пліснявіння насіння, а також для в захисту сходів від збудників борошнистої роси та іржі застосовують препарати, які наведено в таблиці 4.

Насіння протруюють за допомогою машин ПС-10, ПСШ-5 Ш "Мобітокс-супер". Якість протруювання значно залежить від * правильного технологічного налагодження машин. Насамперед протруювач встановлюють на необхідну продуктивність И залежно від виду насіння. Для цього важіль регулювання Ш заслінки подачі насіння розміщують на необхідній поділці * шкали (табл. 5 і 6).

У великих зерно сіючих господарствах доцільно викори-стовувати комплекси обладнання для протруювання та інкру-стування насіння КПС-10 і КПС-40, які забезпечують річний обсяг підготовки насіння — відповідно до 1000 і 3000 т. За їх допомогою нагрівають воду, подрібнюють плівкоутворювальний полімер, готують розчин робочої рідини, дозують рідину і насіння, підсушують оброблене насіння і завантажують його в нагромаджувачі, очищають забруднене пестицидами повітря.

У камері протруювача насіння дозується зміною дозатора між дисками і стаканом. Оброблене насіння може відразу ж подаватися у транспортні засоби.

Урожай озимої пшениці значною мірою залежить від строків сівби. Висівають її за 50—55 днів до переходу се-редньодобових температур через 5 °С, щоб до зими рослини встигли утворити три—п'ять пагонів. Рослини ранніх строків сівби до зими переростають, старіють, сильно пошкоджують-ся шкідниками. Пізні посіви погано перезимовують, відстають у рості, мають низьку продуктивну кущистість, потребують додаткового внесення добрив та більших норм висіву насіння.

Велике значення для проведення якісної сівби озимої пшениці має підготовка до роботи посівних агрегатів. Для сівби в основному використовують сівалки СЗ-3,6 і рідше СЗУ-3,6, які комплектують у трисівалковий агрегат за до-помогою зчіпки і тракторів Т-74, ДТ-75. Сівалки ЗС-3,6 і їх модифікації приєднують до зчіпки в два ряди, причому середню сівалку приєднують до зчіпки безпосередньо, а задні — через подовжувач.

Сівалки до зчіпки приєднують з таким розрахунком, щоб сліди суміжних сошників збігалися без перекриття. Норму висіву насіння в крайніх сошниках зменшують