Одним із елементів інтенсивної технології вирощування пшениці є постійна технологічна колія, яка формується під час сівби зернових залишенням незасіяних смуг, її парамет-ри (ширину колії і розмір доріжки) визначають залежно від колії та ширини опорних коліс тієї чи іншої машини, що працюватиме по цих коліях під час догляду за посівами.

Виробнича перевірка технології із застосуванням постійної технологічної колії показала, що ширина колії 1500 мм, а ширина її доріжки для сівби сівалками СЗ-3,6 — 300 мм,СЗУ-3,6 — 380 мм. При цьому в сівалці СЗ-3,6 перекривають 7-й і 17-й висівні апарати, а в сівалках СЗУ-3,6 — Vі

7,8 і 17, 18-й. Інтервал залишених незасіяних доріжок на і полі дорівнюватиме ширині захвату трисівалкового посівного І агрегату, тобто 10,35 м. 1Висівні апарати у середній сівалці посівного агрегату І перекривають шиберними заслінками, тяги від яких виведені і в боковими висівного ящика. Це дає можливість через двоплечий важіль управляти заслінками. Поворотні смуги засівають трьома проходами агрегату, тоді як технологічні колії залишають на першому крайньому проході. Отже, для обсівання поля знадобиться шиберний механізм перекриття висівних апаратів. Незасіяна площа поля, зайнята під технологічними коліями, становитиме: для посівного агрегату з сівалок СЗ-3,6 — 3 %; для посівного агрегату з сівалок СЗУ-3—6—6 %. Кількість не висіяного насіння за такого способу необхідно враховувати при встановленні сівалки на норму висіву. Одержаний приріст урожаю повністю компенсує невикористану посівну площу. Краще сіяти рівномірно — розосередженим способом, коли насіння на площі розподіляється так, що конфігурація площ живлення кожної рослини являє собою квадрат або прямокутник із співвідношенням сторін 1:1 — 1:2.

Глибина загортання насіння на структурних ґрунтах се-реднього гранулометричного складу за достатнього вологоза-безпечення повинна дорівнювати глибині залягання вузла кущення (близько 3 см з урахуванням осідання ґрунту). При пересиханні верхнього шару ґрунту глибину загортання збільшують до 5—6 см, а в посушливих зонах — до 8 см. На важких перезволожених ґрунтах її зменшують до 2—3 см.

Догляд за посівами. Технологічні колії дають можливість використовувати агрегати по догляду за посівами, зокрема, для роздрібненого внесення азотних добрив і захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб.

Важливим заходом догляду за посівами озимої пшениці є весняне боронування, яке разом із підживленням створює сприятливі умови для росту і розвитку рослин. Посіви бо-ронують тоді, коли грунт підсохне й легко розсипається. Це роблять упоперек напряму рядків або по діагоналі, щоб менше пошкоджувалися рослини. На легких ґрунтах і на слаборозвинених посівах боронують в один слід, а на добре розвинених посівах і зв'язаних ґрунтах — у два.

Озима пшениця навесні розвивається повільніше ніж жи-то і швидко заростає бур'янами. .У фазі кущення для бо-ротьби з бур'янами використовують гербіциди.

У районах достатнього зволоження боротьбу з бур'янами починають восени: з фази трьох листків посіви обприскують дікуран — форте, 80 %-й з.п. (1,5—2 л/га).

Наприкінці фази кущення — на початку виходу в трубку, в період викидання прапорцевого листка і колосіння посіви обприскують проти борошнистої роси, коричневих гнилей, бурої листкової іржі, строго дотримуючись технології їх за-стосування. Для прийняття рішення хімічної обробки фунгі-цидами обстежують посіви. Для цього на кожному полі оглядають по 10—20 рослин у декількох місцях.

Індикатором загальної зараженості посівів є третій - четвертий верхні листки, на яких визначають ступінь захво-рювання: знебарвлення листків, хлорозні плями, некрози.

Хімічну обробку посівів проти бурої, жовтої іржі та борош-нистої роси проводять тоді, коли відсоток зараженості листків, що аналізуються, становить 1, тобто чотири-п'ять пустул або плям на одному листку. Поріг шкідливості стеблової іржі повинен становити 0,1 %, а септоріозу — 5 % зара-жених листків рослин.

Для боротьби із шкідниками під час цвітіння, наливання зерна і у фазі молочної стиглості посіви обприскують пре-паратами.

В окремі роки значної шкоди посівам завдають мишовидні гризуни. Боротьбу з ними проводять восени при чисельності 50 і більше нір на 1 га. При цьому використовують гліфтор, брикети шторму, а також бактероденцид зерновий. Норма витрати цих препаратів становить — відповідно 0,02 — 1—2 кг, з яких готують отруйні принади і засипають по З г в нору, брикети шторму — 1 кг/га.

При обприскуванні рослин фунгіцидами, інсектицидами, ретардантами потрібно, щоб якомога більша площа листкової поверхні та стебел була оброблена розчином. Якщо в об-прискувачі деякі наконечники не відрегульовані або не пра-цюють, то залишаються необроблені смуги посівів, які не тільки мають нижчу врожайність, а й є джерелом нового поширення хвороб і шкідників. Тому кожний наконечник перевіряють на витрату робочого розчину. Нерівномірне вне-сення розчину, наприклад, гербіцидів, призводить до по-шкодження рослин пшениці, надмірного гальмування росту і продуктивності.

Для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами ози-мої пшениці потрібно максимально використовувати запо-біжні та винищувальні агротехнічні й біологічні заходи. Хімічні застосовують лише тоді, коли є препарати, які швидко роз-щеплюються, не впливають згубно на навколишнє середо-вище і не знижують якості продукції.

Будь-які обробки пестицидами не можна проводити пізніше, як за 20 днів до настання повної стиглості. Якщо потреба в застосуванні пестицидів збігається в часі, то слід готувати суміші, але обов'язково при цьому керуватися таблицями для змішування препаратів.

Збирання врожаю. Збирати озиму пшеницю необхідно в стислі строки протягом 8—10 днів, що запобігає