Бактеріальний білок, синтезований у передшлунках, забезпечує потребу жуйних в амінокислотах на 50—60 %. Решта амінокислот надходить в кишки за рахунок нерозщеплених у рубці амінокислот корму. Білок бактерій мі-стить у 2—3 рази більше лізину, ніж білок кукурудзи.

У цьому перевага жуйних тварин порівняно з іншими видами, що мають однокамерний шлунок.

Загальна температура тіла у худоби становить близь-ко 37,5—39 °С, частота дихальних рухів — 15—30 за хви-лину, частота серцевих ударів — 50—80 за хвилину.

Велика рогата худоба відносно добре переносить ни-зькі температури завдяки терморегуляції, але лише за умови, що всі інші фактори середовища оптимальні. Тем-пературу середовища вище 26 °С худоба переносить по-гано, особливо при високій вологості повітря (вище 80%). При температурі вище 45°С спостерігається па-діж тварин. Дорослі тварини погано переносять скупче-ність. Відпочиває тварина тільки тоді, коли до неї не дотикається інша тварина, коли під нею м'яке, сухе й тепле ложе.

У свійської худоби легко виробляються умовні реф-лекси, тварини досить швидко звикають до нових умов. У процесі одомашнення вони втратили гостроту зору, по-гано орієнтуються в кольорах, їх дратує червоний колір, а заспокоює зелений. Велика рогата худоба має виключ-но хороші слух і нюх, порівняно непогано акліматизу-ється в нових умовах, краще і швидко звикає до помір-ного і холодного клімату, гірше пристосовується в жар-ких умовах.

Телята чутливі до протягів. Ситі й здорові добре пе-реносять холод, але легко застуджуються, особливо ко-ли їх випоюють холодним молоком або відвійками (тем-пература молока не повинна бути нижчою за 37 °С).

Велика рогата худоба зберігає здатність до розмно-ження протягом 15—ЗО років. Здебільшого тварини одно плідні, народжують теля масою 18—45 кг; тільки 3— 5 % корів народжують по 2—3 телят.

Статева фізіологічна зрілість у тварин настає у віці 6—9 міс., але господарської зрілості (коли тварин спа-ровують) вони досягають значно пізніше — у 14—18 міс. Зрілими вважаються телиці, що досягли 2/3 живої маси дорослої тварини.

Після отелення перша охота у корів настає у серед-ньому через 21—28 днів. Якщо телиця чи корова не за-пліднилась, то охота повторюється через кожні 18—24 дні. Статева охота триває в середньому 12—18 год.

Корови виношують плід 9—9,5 міс. Теляться, як пра-вило, лежачи на лівому боці. Після отелу починається лактація, яка триває 8—10 міс. Біологічною особливістю худоби є властивість з віком (до 5—6-ї лактації) підвищувати надій. Сезонність розмноження у свійської худо-би майже не спостерігається.

Тварини великі, жива маса самців у 1,5—2 рази ви-ща за живу масу самок. Худоба витривала, невибаглива до умов. Велика рогата худоба схрещується з яками, зебу, гаялами, зубрами.

ТЕХНОЛОГІЯ УТРИМАННЯ ХУДОБИ

У практиці ДП Аграрна фірма «Тисмениця» існує кілька систем утримання худоби: цілорічна стійлова, стійлово-пасо-вищна, стійлово-табірна. Незалежно від системи худобу утримують двома способами — прив'язним та безприв'язним.

Прив'язне утримання передбачає постійне місце від-починку, годівлі та доїння корови. При цілорічній стійловій системі утримання незалежно від пори року худо-ба перебуває на прив'язі у приміщеннях. Для прогулянок будують на території ферми спеціальні вигульні майданчики, де корови перебувають у період між техно-логічними циклами годівля — доїння. Цілорічну стійло-ву систему використовують на великих фермах і комп-лексах, але переважно з використанням безприв'язного способу утримання. При безприв'язному утриманні корові згодовують корм у спеціальних приміщеннях, на кормових майданчиках чи в приміщеннях, де місце від-починку (бокс) має годівницю або бокси розміщені так, що корів годують у проходах між рядами боксів.

При стійлово-табірному утриманні влітку корів ви-водять з капітальних зимових приміщень і переганяють у літні табори, де обладнано годівниці, напувалки, до-їльні агрегати. Відпочивають корови на спеціальних май-данчиках. Більшість часу доби корів випасають.

При стійлово-пасовищному утриманні влітку корів у період між технологічними циклами виганяють на па-совище. Стійлово-пасовищна система утримання молоч-них корів особливо ефективна для невеликих госпо-дарств — на 200—400 корів. Таке поголів'я завжди мож-на забезпечити культурними багаторічними пасовищами поблизу ферми, виділивши для цього ЗО—60 га землі і використовуючи органічні добрива, які одержують на фермі.

На 1200 корів потрібно 400—450 га таких пасовищ з урожайністю зеленої маси 300 ц/га, а для комплексу на 2000 корів — у 2 рази більше. Велика концентрація поголів'я на пасовищах призво-дить до швидкого витоптування до 40 % рослинної маси, пасовища швидко засмічуються гноєм, трави погано по-їдаються. При стійловому утриманні потрібно повністю забезпечити тварин зеленою масою. Потребу в зелених кормах для молочної худоби визначають за встановле-ними нормами. .

В умовах Карпат використовують відгінну систему утримання, коли влітку корів і молодняк переводять на полонини, де вони перебувають до настання осінніх хо-лодів. До зими корівники і телятники ремонтують, бі-лять всередині вапном, цементні і асфальтовані підлоги вкривають дерев'яними змінними настилами, перевіря-ють вентиляцію, ремонтують водопровідну систему, го-тують до роботи доїльні установки. Корівники мають бути теплими, світлими, сухими, просторими, чистими. Узимку температуру в корівнику підтримують на рівні 10—12 °С. Надто висока температура знижує апетит тварин, вони стають в'ялими, п'ють багато води. У при-міщенні не повинно бути протягів.

Весь рік у тваринництві поділяють на два періоди: зимово-стійловий та літній. Зимово-стійлове утримання найбільш важке і відповідальне і триває 210—230, а літнє— 150—130 днів. Худоба дуже чутлива до переходів з одного періоду на інший і потребує певної підго-товки. Будують приміщення для худоби за типовими проек-тами. Є корівники дворядні на 100 голів, чотирирядні — на 200 голів, телятники з родильним відділенням і про-філакторієм на 142 голови. Корівники обладнують стій-лами для відпочинку і утримання