Стадії глобалізації підприємницької діяльності

Стратегічний | Стадія І | Стадія II | Стадія III

параметр / аспект стратегії | (інтернаціональна) | (багатонаціональна) | (глобальна)

Тип управління | Етноцентричний | Поліцентричний | Геоцентричний

Тип плану | Екстенсивний | Децентралізований | Інтегрований

Структура | Міжнародний

поділ | Регіональний

поділ | Матриця /

решітка

Процес планування | Зверху донизу | Знизу доверху | Циклічна

взаємодія

Прийняття

рішень | Централізоване | Децентралізоване | Конкретна

взаємодія

Маркетингова

діяльність | Нестандартизована | Частково стандартизована | Стандартизована

Маркетингові

програми | Стандартизовані | Унікальні | Циклічна

взаємодія

Джерела

сировини | Експорт | Виробники на

місцях | Найнижчі

ціни

Робоча сила:

національне

управління;центральне

управління | Країна базування; країна базування | Країна місцеперебування;

країна базування | Оптимальний (найкращий)варіант;

оптимальний (найкращий) варіант

Продуктова

стратегія | Країна базування | Децентралізова-

на, фрагментарна | Циклічна

взаємодія

Цінова політика | Пріоритет національних витрат | Адаптована | Стандартизована

Збут і логістика | Централізовані | Частково децентралізовані | Децентралізовані

Система

просування | Витягування

| Виштовхування

(ризп) | Глобальна

координація

Контроль і

управління | Стандарти країни базування | Децентралізовані | За ділянками

згрупованими в чотири категорії: економічна інтеграція, інтен-сивність особистих контактів між людьми, розвиток технічних систем зв'язку, передусім Інтернету, а також ступінь залучен-ня до світових політичних процесів

В останньому дослі-дженні Україна посіла 39-те місце серед 62 країн, а з країн ко-лишнього СРСР до рейтингу увійшли лише Україна і Росія, яка займає 57-ме місце. Країною, що досягла найбільшої глобаль-ної інтеграції, вважається Сінгапур. За ним ідуть Швейцарія, СІЛА і Ірландія. Замикають список Індія й Іран. За результата-ми досліджень можна зробити висновок про те, що порівняно невеликі країни спочатку мають перевагу перед великими, ос-кільки їм легше досягти глибокої і всебічної інтеграції у світо-ву спільноту. А найбільш глобалізовані країни менше схильні до корупції та інших недемократичних проявів.

Інтенсивність практичного втілення елементів взаємодії ха-рактеризується глибиною політичного, економічного, право-вого взаємопроникнення, а також характером відносин із тре-тіми країнами. На сьогодні є чотири типи макроінтеграційних об'єднань, кожне з яких визначає якісну специфіку, сфери та інтенсивність взаємозалежності й узгоджених економічних ін-тересів

Види інтеграційних угруповань

Вид макроінтеграційного об'єднання | Компетенції макроінтеграційного об'єднання

Зона вільної торгівлі | Скасовуються митні бар'єри у взаємній торгівлі

Митний союз | Вільне переміщення товарів у межах угрупо-вання доповнюється єдиним митним тари-фом стосовно третіх країн

Вільний ринок | Бар'єри між країнами ліквідуються не лише у взаємній торгівлі, а й для переміщення капіталів та робочої сили

Економічний союз | Передбачається поєднання вільного пере-міщення товарів, капіталів, робочої сили з формуванням єдиної для учасників еконо-мічної політики та створення системи міждержавного регулювання соціально-економічних процесів

Європейський вибір України вимагає перебудови всієї си-стеми управління міжнародною діяльністю, пошуку специфіч-них взаємовигідних сфер багато- і двостороннього співробіт-ництва, вирішення численних питань організаційної і техніч-ної адаптації національних норм і стандартів виробничо-ко-мерційної та управлінської діяльності до ринкових умов ЄС.

За даними Міністерства економіки України, в останні роки Європейський Союз є основним торговельним партнером України Його частка у структурі загального зовнішньоторго-вельного обороту України у 2005 р. становила 29,9 %, що на 1,0 відсоткових пункти більше, ніж відповідний показник Ро-сійської Федерації. Все це у свою чергу свідчить про значущість ЄС для України як торговельного партнера та великі перспек-тиви співробітництва з Євросоюзом у торговельній сфері. Серед країн ЄС найбільшими торговельними партнерами є Німеччина (20,9 % усіх загальних торговельних операцій з ЄС у 2005 р.), Італія (відповідно 12,5 %) та Польща (відповідно 10,6 %).

Водночас спостерігається тенденція посилення залежності України від європейського імпорту за одночасного зниження попиту ЄС на українську продукцію. Так, у 2005 р. імпорт з ЄС збільшився на 28,4 % (майже на третину, або на 2,9 млрд дол.) та становив 13,2 млрд дол., а експорт скоротився на 3,2 % (на 366,3 млн дол.) та становив 10,2 млрд дол. США. У загальній структурі експорту України частка ЄС становить 26,9 %, а у загальній структурі імпорту — 32,9 %. Водночас в експорті ЄС товарів і послуг частка України становить всього лише 0,33 %, а в імпорті — 0,20 % . Така ситуація вимагає посилення марке-тингової складової в організації співробітництва, що дало б змогу зменшити вплив випадкових факторів і посилити обґрун-тованість і взаємну вигідність економічних зв'язків.

Якість міжнародної маркетингової діяльності залучених до інтернаціоналізованого бізнесу економічних суб'єктів зале-жить від напрямку інтеграційного вектора, оскільки геополітична домінанта визначає рівень ринкових проявів і відповідно до умов та стилю реалізації маркетингових управлінських Функцій із забезпечення міжнародної взаємодії. Європейський вибір передбачає інтенсивний розвиток ринкових механізмів і багатоваріантність творчого втілення інструментів міжнародного маркетингу для посилення конкурентних позицій суб'єктів України в європейському і світовому економічному просторі. А вибір російського вектора провокує роз-виток і широке використання інструментів державного регулювання та певне обмеження в застосуванні маркетингових функцій компаній.*

Неоколоніальні загрози, тобто можливість встановлення
нерівноправних міжнародних відносин, використання замаскованих, непрямих форм і методів здійснення економічного і політичного контролю одних держав (або державних угруповань) над іншими.

Здобуття політичної незалежності не вирішило питання економічної безпеки звільнених від колоніального гніту країн наприкінці 50-х на початку 60-х років минулого століття, які дуже швидко опинилися під економічним гнітом недавніх мет-рополій. Це здійснювалося за допомогою прихованих інстру-ментів встановлення економічного диктату шляхом: