Якщо асортимент «застаріє», або не буде відповідати вимогам сьогодення (вимог інколи буває надто багато), це може негативно вплинути на діяльність підприємства взагалі.
Розробка та впровадження механізму формування перспективного товарного асортименту повинно запобігти виникненню всіх тих негативних тенденцій та процесів, які можливі у випадку ігнорування цього аспекту діяльності підприємства. Перспективний товарний асортимент, розроблений з урахуванням усіх необхідних моментів та вимог, буде лише посилювати конкурентні позиції виробника в порівнянні з іншими суб’єктами підприємницької діяльності, які не приділяють належної уваги цій стороні. Я б відніс розробку та впровадження перспективного товарного асортименту до ряду конкурентних переваг того, хто впроваджує цей механізм.
Загальна послідовність дій щодо формування перспективного товарного асортименту здійснюється слідуючим чином.
Задається обмеження, по якому формується варіант товарного асортименту.
Здійснюється послідовне ранжування номенклатурних позицій по вибраним економічним характеристикам.
Здійснюється розрахунок рейтингових оцінок по кожному виду продукції, а також розрахунок загального рейтингу, і, в залежності від його значення, кожному виду продукції присвоюється певне місце.
Отриманий в результаті означених дій набір номенклатурних позицій розглядається як можливий варіант перспективного товарного асортименту.
Джерела отримання інформації для підбору позиції по кожному виду продукції, що включається в перспективний товарний асортимент.
1. Виробнича програма по трудомісткості виробів (нормо/годин та гривно/годин), по фонду заробітної плати та доплатам до фонду заробітної плати по київському ВАТ «Електроприлад» за 1999р. містить Ця програма містить інформацію про види продукції, що випускається підприємством, і наступні характеристики по кожному виду продукції:
назви виробів;
трудомісткість виробу, виражена в нормо/годинах;
трудомісткість виробу, виражена в гривно/годинах (цей показник характеризує, скількі гривень витрачається за одну годину на виробництво того чи іншого виду продукції);
квартальні об’єми виробництва по видам продукції;
фонд заробітної плати поквартально;
доплати поквартально в залежності від прибутковості реалізації тих чи інших видів продукції;
вартість одиниці виробів у співставлених цінах;
товарна продукція у співставлених цінах;
2. Облікова картка калькуляція замовлень, що ведеться по кожному замовленню і містить дані про собівартість продукції.
На підставі зазначених джерел отримання інформації складається таблиця, що включає в себе основні види продукції, які підприємство випускає кожний місяць.
В цій таблиці, по вищезазначеним характеристикам кожного виду продукції, здійснюється ранжування продукції:
об’єми товарної продукції по видам;
трудомісткість виготовлення одиниці продукції, нормо/годин;
річний прибуток від реалізації певного виду продукції;
Для здійснення ранжування продукції за таким класифікаційним параметром як прибуток на одну нормо/годину використовуються
дані по прибутку, який був отриманий в результаті реалізації цього виду продукції за рік, а також річна кількість нормо/годин, витрачених на його випуск. На їх основі розраховується величина прибутку, що приходиться на одну нормо-годину роботи обладнання. На підставі отриманих результатів за формулою 5 розраховується коефіцієнт КПР/н, який показує величину прибутку на одну нормо-годину:
де Пріч – прибуток, отриманий на протязі року в результаті реалізації певного виду продукції;
Тн/г - кількість нормо/годин, які були витрачені на виробництво цього виду продукції;
Потім цей коефіцієнт множиться на 1000 для представлення рейтингової оцінки по класифікаційному параметру кожного виду продукції у вигляді цілого числа.
Далі, за формулою 6, проводиться розрахунок частки, яку займає продукція в загальній трудомісткості (Ктр).
де Т’річ – річна трудомісткість прибуток виготовлення певного виду продукції;
еТріч - кількість нормо/годин, які були витрачені на виробництво всіх видів продукції;
Розрахунок проводиться шляхом ділення річної трудомісткості кожного виду продукції на загальну річну трудомісткість по виготовленню всього об’єму продукції. Отриманий в результаті показник відобразить, яку кількісну часку трудомісткість окремо взятого виду продукції займає в загальній річній трудомісткості.
Розрахунок наступного показника Ктпр дасть змогу кількісно виміряти ту часку, яку займає окремий вид продукції в загальному об’ємі товарної продукції, виробленої на протязі року. Цей показник розраховується за формулою 7 шляхом ділення об’єму товарної продукції окремого виду на загальний об’єм товарної продукції.
де V’річ – об’єм товарної продукції певного виду;
еVріч – загальний об’єм товарної продукції;
Загальною рейтинговою оцінкою по кожному виду продукції є добуток трьох вищеназваних рейтенгових оцінок. В залежності від його величини кожному виду продукції присвоюється певна позиція. Рейтинг продукції буде тим вище, чим більше буде значення загальної рейтингової оцінки. По мірі зменшення загальної рейтингової оцінки відповідно буде зменшуватись і рейтингова позиція продукції.
В результаті розрахунків отримується інформація, яку потім можна взяти як керівництво до наступних дій:
переранжувати асортимент у відповідності з рейтингом;
виключити з асортименту збиткову продукцію та(або) такі види, який має найменший рейтинговий показник;
здійснити перегляд та реструктуризацію асортименту згідно встановленого обмеження;
Які заходи здійснюються у випадку вибору варіанту переранжування? Асортимент продукції подається у вигляді рейтингової таблиці в порядку спадання рейтингових показників. Це робиться для наглядності, щоб потім було легче визначитись з вибором пріоритетів виробництва. А далі – як вирішить керівництво, ВАТ "Електроприлад". Можна збільшити об’єми випуску продукції, яка має найвищі рейтингові показники. Можна приділити увагу цій продукції в плані зменшення собівартості та збільшенню рентабельності, або спрямувати зусилля на інтенсивніше просування цих видів продукції на ринок. Також можна спрямувати зусилля на доробку “неперспективної” продукції, підвищенню її рентабельності, зменшенню собівартості продукції, і так далі. Варіантів багато. Головна проблема вирішена - яка продукція “найкраща”, так би мовити.
Якщо попередній варіант передбачає лише структурні зміни діючого товарного асортименту з метою перетворення його в перспективний, то в цьому випадку можливі ще й зміні кількісного характеру. Знову ж таки, за рашенням вищого керівництва можна виключити з товарного асортименту збиткові позиції, або ж ті види продукції, які мають найменшу загальну рейтингову оцінку.
Реструктуризація товарного асортименту згідно встановленого обмеження дещо відрізняється від двох попередніх варіантів присутністю зовнішнього фактора.