Уточнення поняття «ефект менеджменту» дає змогу визначити зміст категорії «критерій ефективності управ-лінської діяльності». Поняттям «критерій» позначають мірило для визначення чи оцінювання предмета або явища.

Критерій ефективності менеджменту (системи менеджменту) — ступінь відповідності фактичних параметрів системи управління су-купності стандартизованих вимог до неї.

У цьому розумінні критеріями ефективності системи менеджменту є цілеспрямованість, зв'язність, цілісність, відкритість, динамізм, прагнення до розвитку.

Ефективність (результативність) системи менеджмен-ту оцінюють за певними показниками. Узагальненим по-казником ефективності є відношення ефекту до витрат, які забезпечують його досягнення:

Ке =E/B (1.2)

де Ке— коефіцієнт ефективності; Е — ефект; В — витра-ти, пов'язані з досягненням ефекту.

Отже, під час конструювання показника ефективності результат (ефект) і затрати повинні мати кількісний вимір.

Існує два підходи до вибору показників ефективності управління:

1) конструювання єдиного узагальнюючого показни-ка. Однак його поки що не сконструйовано, і малоймовір-но, що множина параметрів, які відображають досягнен-ня цілей і співвідношення затрат і випуску, може бути втіленою в єдиному показникові ефективності;

2) визначення системи кількісних та якісних показ-ників ефективності. До кількісних належать трудові та фінансові показники, а також економія часу працівників управління. Якісними показниками ефективності мене-джменту вважають підвищення науково-технічного рівня процесів менеджменту, кваліфікації працівників управ-ління, рівня обґрунтованості управлінських рішень, куль-тури менеджменту; надійність (безвідмовність) системи менеджменту; достовірність і повнота інформації, яка зби-рається, обробляється і зберігається в системі менеджмен-ту; своєчасність виконання всіх функцій, операцій і про-цедур; поліпшення умов праці управлінського персоналу. Така громіздка система показників становить швидше те-оретичний, ніж практичний інтерес, а конструкція деяких із них не збігається із загальним розумінням поняття «по-казник ефективності».

Оцінюючи ефективність менеджменту необхідно послу-говуватися показниками економічної ефективності орга-нізації загалом та показниками, що характеризують ефек-тивність процесів менеджменту. Їх визначають як співвідношення між економічним ефектом діяльності організації загалом і затратами ресурсів на йо-го досягнення. Виходячи з цього, основним таким показ-ником є індекс віддачі (одержаного прибутку) на вкладе-ний капітал. Існує два методи його розрахунку:

а) на базі акціонерного капіталу підприємства;

б) на економічній основі.

Розрахунок показника ефективності на базі акціонер-ного капіталу здійснюють за формулою:

Ке =БП/(АК+ФР+ Пн) (1.3)

де Ке — показник ефективності менеджменту; БП — ба-лансовий прибуток; АК — вартість акціонерного капіта-лу; ФР — фінансові резерви; Пн — нерозподілений при-буток.

Показник ефективності на економічній основі розра-ховують за формулою:

Ке =УП/(ДП+КП+ОД) (1.4)

де УП — умовно-чистий прибуток; ДП — заборгованість із довготермінових позичок; КП — заборгованість з корот-котермінових позичок; ОД — овердрафт.

В обох випадках знаменник дробу можна виразити через суму активів підприємства. У першому випадку в знамен-ник включають вартість основного і оборотного капіталу за винятком усіх видів позичених коштів. У другому — основний і оборотний капітал за винятком заборгованості на поточних рахунках.

Отже, загальну ефективність менеджменту можна ви-значити і оцінити на підставі системи показників еконо-мічної ефективності організації загалом.

Показники ефективності процесів менеджменту відображають складність внутрішніх і зовнішніх відно-син і зв'язків, що існують у керуючій системі, зв'язків між нею і керованою системою та зовнішнім середови-щем. Така система показників повинна давати об'єктивну оцінку ефективності процесів менеджменту загалом і ефек-тивності функціонування складових системи менеджмен-ту. Основою конструювання такої системи показників по-винна бути певна нормативна база.

Ефективність процесів менеджменту оцінюють за та-кими показниками: коефіцієнт якості виконуваних управ-лінських функцій (Ку), коефіцієнт оперативності роботи управлінських працівників (Ко), коефіцієнт раціонально-сті управлінської документації (Кd), коефіцієнт керовано-сті (Kr), коефіцієнт економічності апарату управління (Ке), рівень організації управління виробництвом (N). Для роз-рахунку цих показників використовують формули [1;577]:

Ky=1-?ti/?Fi , (1.5)

при 1=t<n, 1=і<m

Ko=(?(D1-di)Ki +…+?(Dn-dn))/(?D1K1+…+?DnKn) (1.6)

Kd=(Du+Dc+Dt)/Dv (1.7)

Kk=1/z?Pf/Pn (1.8)

при 1=i<z

Ke=An/Af*Pn/Pf (1.9)

N=vK1,K2,…,Kn (1.10)

де t, — загальна сума втрат робочого часу в різних вироб-ничих підрозділах організації за певний період, викли-кана несвоєчасним і неякісним виконанням і-ої функції менеджменту, хв., год.; F-j — загальний змінний норма-тивний фонд робочого часу j-го виробничого підрозділу, хв., год.; п — кількість функцій менеджменту; т —кіль-кість виробничих підрозділів; Dlt D2, ..., Dn — вста-новлений директивно або нормативний термін виконання відповідного виду документів, днів; di, d2, ..-, dn — від-ставання від прийнятого нормативного терміну виконан-ня відповідного виду документів у днях (при достроково-му виконанні документів dt, d2, ..., dn приймаються рів-ними нулю); К і, К 2, ..., Кп — коефіцієнти, які умовно характеризують різні види документів за ступенем важли-вості (можна умовно прийняти такі значення коефіцієнтів: документи органів влади К1 = 1,0; документи вищого лі-нійного керівництва підприємства К2 = 0.8; документи ви-робничих і функціональних підрозділів К3 = 0,6); Du, Dc, Dt — відповідно кількість видів уніфікованих, стан-дартизованих, типових і трафаретних документів, що ство-рюються на підприємстві; Dv — загальна кількість доку-ментів, які застосовуються на підприємстві; z — кількість і-х рівнів управління в організації; Pf і Рп — відповідно фактична і нормативна чисельність працівників в розра-хунку на 1-го керівника кожного і-го рівня управління; Ап — кількість передбачених типовою структурою струк-турних підрозділів менедждменту, яка відповідає встанов-леним нормативам їх формування (за чисельністю праців-ників); Аf — фактична кількість структурних підрозділів менеджменту підприємства; Kt, К2, ..., Кп — фактичні зна-чення часткових аналітичних коефіцієнтів, що відобража-ють стан процесів управління на підприємстві.

Для оцінки рівня соціальної ефективності менеджменту покажемо зміни продуктивності праці у зв’язкі з введенням певних економіко-організаційних та техніко-технологічних змін, а саме:

а) економія чисельності за рахунок підвищення технічного рівня виробництва.

Еч1=t/(Теф*Кв.н.) (1.11)

де t — змінювання трудомісткості виробів; Теф — ефективний річний фонд часу роботи одного робітника; Кв.н.— коефіцієнт виконання