Оскільки потреби кожного покупця унікальні, потенційно кожного покупця можна розглядати як "окремий ринок". " Підприємства можуть взагалі не сегментувати ринок (масовий маркетинг), проводити повне сегментування (мікромаркетинг) або сегментувати ринок на деякому проміжному рівні (сегментований маркетинг або маркетинг, орієнтований на вибір ніш).

Масовий маркетинг. Підприємства не завжди застосовува-ли цільовий маркетинг. Фактично все XX століття більшість підприємств, що виробляють споживчі товари, віддавали пере-вагу масовому маркетингу: масове виробництво, масовий роз-поділ, масове стимулювання збуту одного і того самого товару, тобто усе однаково для всіх споживачів. -

Масовий маркетинг (mass marketing) передбачає використан-ня, по суті, одного і того самого товару, засобів стимулювання і розподілу безвідносно до специфічних потреб споживачів.

Традиційний доказ на користь масового маркетингу зводить-ся до того, що при подібному підході формується максимально великий потенційний ринок, а це веде до зниження витрат. У свою чергу, це призводить до зниження цін або до підвищення прибутку. Однак через багато факторів використовувати масовий маркетинг нині стало трудно.

Сегментований маркетинг (segment marketing) – це фор-мування підприємством пропозицій товару і послуг, значною мірою пристосованих до специфічних потреб споживачів, що стосуються одного або кількох сегментів ринку.

Порівняно з масовим маркетингом, сегментований маркетинг приносить споживачам додаткові вигоди. Підприємство буде ефективніше працювати на ринку, орієнтуючи свої товари або послуги, канали розповсюдження і програми взаємин із спожи-вачами тільки на тих споживачів, яких воно може найкраще обслужити. Ефективність діяльності на ринку можна також підвищити шляхом тонкого настроювання товарів підпри-ємства, їхніх цін маркетингових програм на потреби спожи-вачів, які становлять ретельно підібрані сегменти. Крім того, підприємства можуть зіткнутися з меншим числом конкурентів, якщо на одному із цих ринкових сегментів сфокусувало свою увагу менше число інших підприємств.

Маркетинг на рівні ринкових ніш концентрується на під-групах, що існують всередині цих сегментів. Ніша – це певна група споживачів, яка звичайно появляється внаслідок розпо-ділу сегмента на підсегменти або виділення груп споживачів з явно вираженими особливостями. Представників цієї групи відрізняє прагнення отримати унаслідок придбання товарів пев-не особливе поєднання вигод і зручностей.

Маркетинг на рівні ринкових ніш (nihe marketing) передбачає формування підприємством пропозицій товарів і послуг, знач-ною мірою пристосованих до специфічних потреб споживачів одного або кількох підсегментів ринку, які часто характеризу-ються меншим рівнем конкуренції.

Припускають, що компанії, які діють у нішах, глибоко розу-міють і вміють задовольняти потреби споживачів своєї ніші, що споживачі готові охоче платити за товар і послуги підприєм-ства більш високу ціну.

Зайняття ніші означає для невеликих підприємств можливість витримати конкуренцію, зосередивши свої обмежені ресурси на обслуговуванні вузьких ринкових ніш, які не являють собою інтересу або на які не звернули уваги їхні великі конкуренти.

Мегамаркетинг — це стратегія координації економічних, психологічних, політичних і суспільних впливів, спрямована на встановлення співробітництва з політиками (політичними пар-тіями) для виходу на певний ринок і/або роботи на ньому.

Метамаркетинг охоплює сферу управлінської діяльності некомерційних організацій.

Пекомерційний маркетинг здійснюють організації й окре-мі особи, котрі діють у суспільних інтересах або-виступають за будь-яку ідею і не прагнуть до отримання фінансових прибутків.

Між некомерційним маркетингом і маркетингом, орієнтова-ним на прибуток, є важливі подібні складові, а також відмін-ності.

Як у некомерційному, так і в комерційному маркетингові спо-живачі можуть, у принципі, вибирати між пропозиціями різноманітних організацій;-переваги, запропоновані конкуруючими організаціями, різняться між собою; споживчі сегменти можуть мати різноманітні причини для свого вибору; споживачі можуть бути або задоволені, або незадоволені. Водночас є принципові мар-кетингові відмінності між некомерційними і комерційними орга-нізаціями. Ці відмінності показано в табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Основні відмінності між комерційним і некомерційним марке-тингом

Отже, маркетинг — це система постійного пристосування до ринку, що змінюється. Тому він має різноманітні типи залежно від тієї конкретної ситуації, яка склалася на ринку. Причому кожний тип маркетингу передбачає використання специфічних прийомів ринкової діяльності, її стратегії і тактики.

Стратегія і тактика маркетингу є ключовими положеннями ринкової діяльності підприємства. Загалом можна сказати, що стратегія маркетингу – це приведення можливостей підприємства у відповідність до потреб ринку (збільшення або скорочення ділової активності, зміна організаційної структури, спільна або кооперативна діяльність і т.і.). Що ж стосується тактики, то це конкретні шляхи виконання поставлених завдань (просування товарів, контакти із споживачами, рекламні заходи, вихід на нові ринки тощо).

Тактика маркетингу має бути такою, щоб забезпечити фірмі активність і вивільнити ініціативу всіх її працівників.

Маркетинг не однорідний. В його структурі можна виділити такі сфери діяльності: маркетинг споживчих товарів, маркетинг засобів виробництва, маркетинг послуг, маркетинг організацій, маркетинг окремих осіб, маркетинг ідей, маркетинг місця (рис. 1.3). Хоч загальні принципи і функції зберігаються, однак кожний із цих напрямів відрізняється своєрідністю.

Рис. 1.3. Основні сфери застосування маркетингу.

Маркетинг споживчих товарів пов'язаний із широким колом багатьох споживачів, які мають різні потреби і смаки. Велику увагу приділяють вивченню мотивів їхньої поведінки і т.ін. Наприклад, типологія споживачів, реклама, організація продажу – усе це ключові питання маркетингової діяльності на ринку споживчих товарів. Так, сучасні