форми самообслуго-вування покупців у крамницях — це породження маркетингу споживчих товарів, коли необхідно було істотно скоротити час просування товарів.
В основі маркетингу засобів виробництва лежить ураху-вання передусім потреб виробництва. Звідси раціональність, оптимальність, чітка узгодженість тощо. Наприклад, відома японська система канбан є типовим породженням маркетингової діяль-ності на ринку засобів виробництва, коли внаслідок чітких зв'язків підприємств відпадає необхідність у такій функції як зберігання товарних запасів, обробка їх, транспортування тощо. У нашій країні маркетинг засобів виробництва набув розвитку у міру переходу від матеріально-технічних постачань до оптової торгівлі ними.
Маркетинг споживчих послуг часто відрізняється від інших безпосереднім зв'язком виробника і споживача. Значна части-на послуг має щораз комплексніший характер. Так, породженням "маркетингу є поняття про так званий сукупний туристичний продукт, яке охоплює послуги транспорту, готелів, суспільного харчування, екскурсійного обслуговування, продаж сувенірів і т. ін. Тому можна говорити про багатоаспектний характер мар-кетингу у сфері послуг. Характерними ознаками послуг є: не-відчутність, непостійність якості, незбереженість, невіддільність від джерела.
Підприємства послуг, як правило, відстають від підприємств-виробників у сприйнятті і використанні концепції маркетингу. Однак зростання витрат і загострення конкуренції змушують підприємства послуг вишукувати шляхи підвищення продуктив-ності своєї діяльності. Маркетинг робить свій вклад, потребуючи системнішого підходу до планування задуму послуг, встанов-лення цін, організації системи розподілу і стимулювання.
Об'єктом маркетингу можуть бути й організації. Маркетинг організацій – це діяльність з метою створення, підтримки або зміни позицій і/або поведінки цільових аудиторій щодо кон-кретних організацій. Він потребує оцінки образу організації і розробки плану маркетингу для поліпшення цього образу.
Маркетинг окремих осіб – це діяльність з метою створення, підтримки або зміни позицій і/або поведінки щодо конкретних осіб. Найпоширенішими формами маркетингу окремих осіб є маркетинг славетних людей і маркетинг політичних кандидатів.
Маркетинг місця – це діяльність з метою створення, підтримки або зміни взаємин і/або поведінки, що стосуються конкретних місць. Найчастіше трапляються чотири типи мар-кетингу місця: маркетинг житла, маркетинг зон господарської забудівлі, маркетинг інвестицій у земельну власність і марке-тинг місця відпочинку.
Маркетинг ідей – це діяльність з пропонування на ринку ідей. Якщо йдеться про ідеї суспільного характеру, такий мар-кетинг називають суспільним, і полягає він у розробці, запрова-дженні в життя і контролі за виконанням програм, метою яких є домогтися сприйняття цільовою групою суспільної ідеї, руху або практики. Суспільний маркетинг іде далі реклами із звер-неннями до громадськості, затим що він координує зусилля рек-лами і всіх інших складових комплексу маркетингу. Діяч су-спільного маркетингу формулює мету суспільних змін, аналізує ставлення споживачів і фактори конкурентної протидії, розроб-ляє і випробовує варіанти задуму, формує відповідні канали по-ширення, комунікацій і, нарешті, постійно контролює досягнуті результати. Суспільний маркетинг знайшов застосування в та-ких сферах, як планування сім'ї, захист довкілля, боротьба з курінням та інші проблеми суспільного життя.
Особливе місце посідають сьогодні питання міжнародного маркетингу.
Міжнародний маркетинг являє собою певний спосіб мислен-ня, підхід до прийняття виробничих рішень з позиції найпов-нішого задоволення потреб як місцевих, так і іноземних споживачів.
Міжнародний маркетинг—це маркетингова діяльність підприємства на ринку зарубіжних держав, стратегія міжнародного розвитку.
Основні форми виходу на зовнішній ринок: *
експорт,
пряме інвестування,
створення спільного підприємства,*
франчайзинг, *
ліцензування,*
створення філіалів материнської компанії за рубежем,*
переймання досвіду.
У міжнародній маркетинговій діяльності принципи і функції маркетингу зберігаються, але мають особливості, властиві різноманітним концепціям міжнародного маркетингу і пов'язані з відмінностями в національних, культурних та інших характеристиках зарубіжних ринків, з правилами міжнародної торгівлі і т. ін.
Міжнародний маркетинг може бути глобальним і мульти-національним.
Якщо під час вибору цільового ринку компанія орієнтується на схожість характеристик окремих зарубіжних ринків, то вона обирає концепцію глобального маркетингу. У цьому разі роз-робляють комплекс стандартизованого маркетингу. Стандарти-зація охоплює товар, рекламу, канали розподілу, що, природно, забезпечує значне зниження витрат. Такі компанії називають міжнародними. Як правило, їхній міжнародний маркетинг бу-дується на принципі етноцентризму, тобто, на можливості вико-ристання на зарубіжних ринках тих самих засобів, що і в країні походження товару.
Мультинаціональна концепція основана на особливостях кожного ринку, у зв'язку з чим необхідна адаптація комплексу маркетингу до умов кожного ринку. Така концепція властива транснаціональним корпораціям. їхня геоцентрична орієнта-ція враховує як схожі, так і відмінні особливості зарубіжних ринків, з огляду на що комплекс маркетингу можна адаптувати, а там, де це доцільно, частково стандартизувати.
У цій сфері потрібні знання і використання не тільки окре-мих елементів маркетингової діяльності, але і всієї системи мар-кетингу в такому виді, як вона отримала свій розвиток в зарубіж-них країнах. Між тим, досвід ряду наших підприємств в області зовнішньоторговельної діяльності свідчить не на їх користь.
