Методи і прийоми інноваційного менеджменту
План
1. Методи прогнозування.
2. Кількісні методи прогнозування
3. Якісні методи прогнозування
4. Метод генерування ідей
5. Методи індивідуальної роботи
6. Методи групової роботи
7. Методи активізації творчого пошуку
Демографічні зміни. Вони полягають у зміні вікової структури населення (за статтю, рівнем освіти, доходів то-що). Від них суттєво залежить, що купуватиметься, ким і в якій кількості. Наприклад, одяг і взуття для дітей та підліт-ків мають бути насамперед модними, яскравими і недороги-ми, оскільки розраховані на організм, що швидко росте і змі-нюється; для літніх людей — теплими, міцними, зручними.
У країнах Західної Європи та Північної Америки на по-чатку 70-х років XX ст. почався стрімкий розвиток турис-тичного бізнесу, що було зумовлено великою кількістю лю-дей пенсійного віку, які мають високі доходи. Китайські й турецькі промислові та торговельні фірми у 90-ті роки, нав-паки, орієнтувались на російський і український ринок, де більшість населення мала низьку купівельну спроможність, тому постачали товар хоч і «одноразовий», зате дешевий.
Щоб знайти нову можливість для підприємництва, зу-мовлену демографічними змінами, треба не лише володіти статистикою, а й особисто знайомитися із споживачами, аналізувати їх реальне становище, уважно прислухатися до їхніх потреб. Завдяки уважному ставленню до потреб людей звичний бізнес може перетворитися на екстремаль-ний. Наприклад, стомлені жителі мегаполісів все частіше намагаються сховатися від зовнішнього світу. І бізнес від-гукнувся на цю потребу: у СІЛА можна купити напівфабри-кат «куреня», який власник уже сам екіпірує мініатюрни-ми холодильником, телевізором, меблями та ін. Коштують такі «іграшки» від ЗО до 60 тис. євро. А в німецькому міс-течку Рюдсхайм, де вирощують виноград сорту рислінг, в одному із готелів облаштували чотири номери в старих боч-ках з-під вина. Подібний готель на 100 бочок існував у міс-ті ще на початку минулого століття. Отже, підприємці орі-єнтуються на вузький сегмент ринку, але ексклюзивність гарантує їм високі доходи.
Зміни у сприйняттях і значеннях. Аналізуючи їх, П. Друкер навів таке порівняння: «У математиці не існує різниці між твердженнями «склянка наполовину повна» і «склянка наполовину порожня». Однак значення цих двох висловів різне, тому й реакція на них різна. Якщо загаль-не сприйняття змінюється з бачення склянки «наполовину повної» до бачення її «наполовину порожньою», то це свід-чить про наявність можливості реалізації якоїсь іннова-ції». Так, один із британських бізнесменів, пославши сво-го працівника в Індію для визначення місткості ринку взуття, почув від нього, що ринок не перспективний, ос-кільки «всі індійці ходять босі». На що далекоглядний біз-несмен відповів: «Це ж прекрасно, що вони всі ходять босі.
Значить, ринок величезний і саме ми їм дамо змогу купити взуття». Тими ж міркуваннями керувався і другий брита-нець, побачивши, що в Індії немає слабоалкогольних напоїв, зокрема пива. Він першим почав просувати на ін-дійський ринок пиво і очікує на успіх, бо індійці не виго-товляють цього напою. Він думає змінити їх сприйняття, показавши через рекламні акції, як класно пити пиво на відпочинку з друзями. Презентації своєї марки пива він робить на молодіжних дискотеках, у елітних клубах, на бізнес-форумах тощо, роздаючи напій безплатно. З напо-легливістю і ентузіазмом він використовує кожну нагоду для презентацій і вже отримав перші замовлення із торго-вельної мережі. Бізнесмен планував вийти на проектну по-тужність у 2008 p., однак бачить, що запланованих обсягів продажу може досягти на рік раніше.
Нові знання. Інновації на базі нових знань (радикальні інновації) надзвичайно важливі для кожного підприємця. Вони можуть принести інноватору суттєві вигоди, однак для їх впровадження необхідні тривалий час і значні кош-ти. Так, німецький інженер Р. Дізель винайшов свій дви-гун у 1897 р , а впровадив його перед Другою світовою вій-ною. Завдання науки і виробництва сформулював колиш-ній канцлер ФРН X. Шмідт: «...промисловість має пропо-нувати товари, виробництво яких для інших недоступне і доступним не буде протягом найближчих 10 років. Це оз-начає, що слід прагнути до розроблення нових технологій і завоювання нових ринків, чого можна досягай тільки шля-хом прискорення інноваційних процесів». )
Винаходи на основі нових знань, як правило, потребу-ють інтеграції знань з різних галузей. Зокрема, реалізація ідеї комп'ютера стала можливою завдяки бінарній матема-тичній теорії (XVII ст.); поєднанню цієї теорії з механічною лічильною машиною (перша половина XIX ст.); перфокар-ті (1890); електронній лампі (1906); символічній логіці, що . дала змогу представити логічні поняття у числовому вигля-ді (1913); основам програмування та зворотного зв'язку (Перша світова війна). Отже, у 1918 р. вже були всі необхід-ні знання для розроблення комп'ютера, але з'явився він ли-ше в 1946 р.
Часто нові знання настільки відрізняються від звично-го світосприйняття, що їх вважають нереальними. Це зу-мовлює недовіру і незначний інтерес до них підприємниць-ких структур. Має минути час, поки прикладне значення відкриття буде усвідомленим. Прикладом цього є відкрит-тя російськими вченими процесу збіднення двоокису кремнію, внаслідок чого звичайний кварцовий пісок перетворюється на матеріали із властивостями, які поки що не пояснені з точки зору хімії. Вони можуть набувати маг-нітних властивостей і в поєднанні з провідником генерува-ти електроенергію, служити домашніми електростанція-ми потужністю 3—4 кВт. Крім того, матеріали набувають міцності металу, маючи масу в кілька разів меншу від ма-си металу. Завдяки цьому з них можна виготовляти над-міцну і надтонку плівку. При товщині 15—20 мікрон така плівка зможе витримати тиск у 8000 кг на 1 мм2. Із 300 кг піску можна зробити плівкове покриття для автостради довжиною 10 км і шириною 3,6