Внутрішні змінні організації

Загальновідомо, що важливість середовища для організації є од-ним із основних положень теорії систем. Згідно із цією теорією, дія-льність організації буде успішнішою, якщо вона діє як відкрита сис-тема, у безперервній взаємодії із зовнішнім середовищем і має з ним зворотний зв'язок.

У навколишньому середовищі виділяють два сегменти: мегасередовище і допоміжне середовище.

Мегасередовище є вирішальним сегментом зовнішнього сере-довища, який відображає напрями процесів, що відбуваються у сус-пільстві. Воно включає п'ять основних елементів: політику держави, технологію, економіку, соціокультуру і міжнародний зв'язок.

Правовий і політичний елемент – частина основного середо-вища, що включає правову та урядову системи, в межах яких органі-зація функціонує. Тенденції у сферах законодавства політики та державного регулювання, судової справи й управління є вирішаль-ним важливим аспектом правового і політичного елемента.

Технологічний елемент є частиною середовища, що відобра-жає теперішній стан науки з виробництва продукції та його обслуго-вування. Інколи специфічні організації можуть мати технічні знання й патенти, які дають їм змогу успішно конкурувати певний час, але на більшість організацій технологічний процес справляє позитивний або негативний вплив.

Економічний елемент є важливою часткою основного середо-вища. Він включає оточуючі системи виробництва, розподілу і спо-живання валового внутрішнього продукту. На зміст економічного середовища насамперед впливає те, якою є система в країні: капіталі-стична, соціалістична чи змішана. В межах економічних систем на організації впливають різні економічні фактори, такі як рівень опода-ткування, інфляція, ставка банківського процента, безробіття та ін.

Соціально-культурний елемент – це елемент основного сере-довища, який включає відносини, цінності, норми, переконання, поведінку і загальні демографічні тенденції, які характерні для дано-го регіону.

Соціально-культурний елемент є змінною величиною, і тому важливо, щоб менеджери уважно спостерігали за його тенденціями і своєчасно адаптувалися до нього.

Міжнародний елемент – це елемент основного середовища. Він включає розвиток та перебування різних організацій і процесів за межами країн, що мають іноді визначальний вплив на дану організа-цію. Це насамперед курс національних грошей та іноземної валюти, митне, податкове законодавство, появу нових конкурентів тощо.

Важливе значення для функціонування організації має допомі-жне оточуюче середовище – специфічні зовнішні елементи, з якими організація встановлює і підтримує зв'язок у процесі господарської діяльності. Допоміжне середовище залежить від специфіки товарів та послуг, місць, обраних нею для підприємницької діяльності. Ор-ганізація, як правило, не в змозі прямо впливати на все середовище, але досить успішно може використовувати допоміжне середовище.

Найрадикальнішими елементами допоміжного середовища ви-ступають покупці і клієнти, конкуренти, постачальники, робоча си- * ла, урядові установи тощо.

Покупці і клієнти організації – це ті особи і організації, що ку-пують товари і послуги даної організації. Наближення до їхніх інте-ресів досягається за рахунок посилення уваги до сервісу та його яко-сті, пошуку нових видів діяльності, врахування побажань клієнтів, особливо тих, які самі є лідерами у певній сфері діяльності.

Конкуренти – це організації, які пропонують або мають здатність запропонувати конкуруючі товари чи послуги. Кожна органі-зація повинна займатися вивченням конкурентів та здійснювати огляд усієї палітри, на якій можуть з'явитися нові виробники.

Пропозиція робочої сили – це організації, які включають осіб, що потенційно можуть найматися організацією. Здатність організа-ції залучати, мотивувати, зберігати людські ресурси, що необхідні для постачання конкурентоспроможних товарів та послуг, відно-ситься до ключових елементів успішної роботи організації.

Урядові установи – це установи, які забезпечують послуги та нагляд за дотриманням законодавства на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях. На місцевому рівні організація взає-модіє з представниками райдержадміністрації, фінансових відділів, відділом міліції та ін. А на регіональному рівні виникають потреби у зв'язку з установами Міністерства праці, Міністерства охорони здо-ров'я тощо.

У взаємодії організації з навколишнім середовищем можна зо-бразити у вигляді моделей: «населення - екологія» і «ресурсна залежність».

Модель «населення — екологія» дає огляд взаємодії організацій з навколишнім середовищем. Відомо, що фактори навколишнього середовища можуть сприяти виживанню одних організацій, а інших вести до банкрутства. Модель «населення – екологія» ще назива-ють моделлю природного відбору. За відомою теорією еволюції Чарльза Дарвіна види, котрі збереглися, вижили тому, що вони краще еволюціонували і пристосовувалися до свого середовища.

Модель «населення - екологія» передбачає три стадії впливу середовища на організацію.

На першій стадії зміни відбуваються тільки у зовнішніх формах організації.

Друга стадія – це відбір зон в організації, які найбільше відпо-відають навколишньому середовищу. На цій стадії організація ро-бить спробу визначити інше поєднання ресурсів і умов, які дозволя-ють їй підтримувати своє існування.

Третя стадія – стадія збереження набутих форм організації, ко-ли вони постійно відтворюються в процесі діяльності.

Модель «ресурсної залежності» ілюструє залежність організа-ції від навколишнього середовища як джерела ресурсів. Вона дово-дить, що організації, користуючись зовнішнім середовищем, знижують цю залежність. Організації прагнуть контролювати більше своїх критичних ресурсів чи розвивати їх альтернативні джерела. Мене-джери повинні постійно вивчати та впливати на елементи навколи-шнього середовища. Але точно оцінити навколишнє середовище дуже важко, якщо взагалі це завдання здійсниме. Проте існування організації і навколишнього середовища є об'єктивною реальністю. Однак, з практичної точки зору, менеджери охоче діють щодо на-вколишнього середовища так, як вони його бачать. З тієї точки зору, навколишнє середовище може вважатись як «суб'єктивна реаль-ність у думках керівників». Оскільки керівники переважно діють за власним розумінням, вони повинні аргументувати це розуміння за допомогою альтернативних джерел інформації. Цінним методом комплексного аналізу стану навколишнього середовища організації є врахування двох ключових понять: невизначеність навколишнього середовища й надмірна його щедрість.

Невизначеність навколишнього середовища — це такий його стан, при якому не може бути точно оцінено й