«Податок на прибуток підприємств. Валовий дохід і валові витрати. Амортизація.»

План

Вступ.

Податок на прибуток підприємств.

Валовий дохід і валові витрати.

Амортизація основних доходів і нематеріальних активів.

Ставка податку.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ

Податки – це обов’язкові внески до бюджету відповідного рівня або до позабюджетного фонду, які здійснюються платниками в порядку та на умовах, визначених законодавчими актами. Це узаконена форма відчуження власності юридичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня ( в розмірах і в строки, передбачені в законі) на принципах обов’язковості, безповоротності, індивідуальної безоплатності.

За допомогою податків держава перерозподіляє частину прибутку підприємств та підприємців, доходів громадян, спрямовуючи її на розвиток виробництва та спеціальної інфраструктури, на інвестиції в капіталомісткі та фондомісткі галузі з тривалими термінами окупності проведених витрат: залізниці та автостради, видобувні галузі, електростанції тощо. В сучасних умовах значні кошти з бюджету повинні бути спрямовані на розвиток сільськогосподарського виробництва, відставання якого найбільш суттєво відображається на всьому стані економіки країни та житєвому рівні населення країни.

1. Податок на прибуток підприємств

Частка валового внутрішнього продукту від місцевих регіональних податків на доходи і прибутки для більшості країн дуже подібна: вона становить від 13 до 15 відсотків. Головною перевагою цих податків є те, що вони, як прави-ло, вважаються справедливими з погляду платоспроможно-сті. Крім того, можуть запроваджуватися прогресивні ставки оподаткування за вищими граничними рівнями ставок. Коли прибуткові податки накладаються органами влади вищого рівня, а місцевий прибутковий податок стягується тими ж збирачами податків, витрати на інкасо залишаються низькими. Оскільки вони безпосередньо пов'язані з місце-вими доходами, їхня реакція на зростання цін, збільшення чисельності населення й прибутків теж достатньо гнучка.

Одна проблема, пов'язана з місцевим прибутковим по-датком, виникає тоді, коли об'єкти оподаткування перебува-ють на одній території, а працюють (а отже, і отримують свої прибутки) на іншій. Стягувати податок набагато зручніше саме за місцем роботи.

При оподаткуванні прибутків підприємств виникає кілька питань. По-перше, визначеним об'єкта оподаткування. По-друге, рівень ставок податку і диференціація їх. По-третє, склад податкових пільг та умови надання їх підприємствам.

Згідно із Законом України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій» від 21 лютого 1992 року (із змі-нами та доповненнями), об'єктом оподаткування протягом 1992 1994 років (крім І кварталу 1993 року, коли Декре-том Кабінету Міністрів України «Про податок на прибуток підприємств і організацій» від 26 грудня 1992 р. було введе-но податок на прибуток) визначено валовий доход підприєм-ства, що становив «суму доходів від реалізованої продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей і майна (вклю-чаючи основні фонди), нематеріальних активів, брокерських місць (крім реалізації біржами) і доходів від позареалізацій-них операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях».

До складу доходу для цілей оподаткування включали також кошти, одержані від підприємств-покупців (замовни-ків) на власні потреби підприємств-постачальників (підряд-ників), що не враховувались підприємствами на рахунку реалізації.

.При оподаткуванні доходів підприємств у 1994 році за-стосовувалося 8 ставок: 11, 15, 19, 22, 55, 65, 70, 75 відсотків. Основну ставку було підвищено з 18 до 22 відсотків. Голов-ним критерієм диференціації ставок податку служив вид діяльності.

З 1 січня 1995 року прибутки стали оподатковуватись згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р., характерними особли-востями якого були:

1) повернення до оподаткування балансового прибутку;

2) зменшення кількості ставок з 8 до 3;

3) зменшення ставок оподаткування прибутку від банків-ської, страхової і посередницької діяльності;

4) зміна строків сплати податку на прибуток до бюдже-ту, тобто замість щомісячних авансових платежів 15 і 28 числа встановлено один авансовий платіж, до 25 числа міся-ця наступного на звітним.

Згідно із цим Законом об'єктом оподаткування став балансовий прибуток, що становив загальну суму прибутку, отриманого підприємством під усіх видів діяльності за звітний період.

Законом України «Про оподаткування прибутку під-приємств» було встановлено нові ставки податку. Базова ставка – 30 відсотків, за якою оподатковувався прибуток підприємств, включаючи підприємства, засновані на влас-ності окремих громадян України. Прибутки від операцій особливого виду оподатковувались за ставками 45 або 60 відсотків.

За ставкою 45 відсотків оподатковувався прибуток від посередницьких операцій, аукціонних торгів матеріальни-ми цінностями (крім цінних паперів, корпоративних прав, валютних цінностей та інших видів фінансових ресурсів); за ставкою 60 відсотків – прибуток від проведення лоте-рей (крім державних), від казино, інших гральних домів (місць), ігрових автоматів з грошовим виграшем та іншого грального бізнесу (включаючи доходи від оренди та інших видів використання майна для його потреб).

Принципові зміни в законодавстві пояснюються тим, що раніше прийняті закони про податки керувалися непра-вильним посиланням на те, що чим вищим є розмір штрафу, тим більше коштів надходить до бюджету, і в цьому зв'язку головною метою фінансових санкцій було зосеред-ження на фіскальних функціях оподаткування – на по-повненні доходної частини державного і місцевих бюджетів.

Другою важливою причиною, яка викликала необхідність внесення змін та доповнень до податкового законодавства України стало те, що законодавство, прийняте в 1990-1996 рр., виявилось недостатньо розробленим і недостат-ньо перевіреним практикою. Крім того, в ньому недостатньо використовувався досвід застосування заходів відповідальності в системі оподаткування в країнах близького і далекого зарубіжжя.

Проте слід відмітити, що прийнятий Закон «Про опо-даткування прибутку підприємств» теж не вирішив усіх проблем і мав свої недоліки. Головний його недолік у тому, що в ньому немає пріоритетів при оподаткуванні підприємств виробничої сфери. Закон України «Про оподаткування при-бутку підприємств, на думку законодавців, мав був почати нову еру в становленні вітчизняної податкової системи і значно послабити