У композиції декоративних творів площинного характеру, в тектоніці орнаменту розрізняють мікро- і макроструктури, а також закриту і відкриту структури. Макроструктура – це тектонічна структура рапортної сітки для побудови стрічкового орнаменту, що розшитий по периметру декоративних серветок техніками лічильних швів хрестика та занизування. Закон тектоніки є гармонійна взаємозалежність формотворення, виражається загальною формулою: функція – матеріал – структура – конструкція – форма.

Стрічковий орнамент серветок – це динамічний розвиток повторення рапорту у двох напрямах. Закрита тектонічна структура орнаменту позбавлена розвитку, відповідно обмежена. Закон тектоніки сприяє доцільному вибору структури і конструкції твору. Композиція серветок належним чином врахована з масштабом елементів: великих і дрібних рапортів квадратів, їх пропорційних величин у контрасті коричневих, зелених, салатових тонів.

Масштабний ефект можна досягти, не лише змінюючи величину форми, а й пластичними і графічними засобами декору. Вирішальну роль при цьому відіграє ступінь розчленованості об’ємно-просторової форми пластичними деталями або орнаментом. Таке розчленування форми дає відповідний оптичний ефект, що впливає на сприйняття твору в більшій або меншій масштабності. До прикладу (орнаментальний декор квадратів на серветках ), більш масштабною здаватиметься та, котра менш розчленована. Таким чином, закон масштабності демонструє широкі можливості емоційного впливу, підкреслює виразність величини декоративно-прикладної форми щодо людини й навколишнього середовища.

Виявлення масштабності в композиції забезпечують закони пропорційності та контрасту, засоби ритмічної організації форми.

Закон пропорційності передбачає інтуїтивну або свідому організацію прийомів плоскінного та об’ємно-просторового формотворення на основі кратних співрозмірних величин. Кратні відношення дають ціле число повторення квадрата в прямокутних смугах по периметру серветки 1:9 і т.п.

Складні ірраціональні відношення (наприклад, золотий перетин – 1,62...:1) рідко зустрічаються у композиції ДПМ і сумнівно, щоб вони вносились із свідомим розрахунком майстра.

Таким чином, закон пропорційності – гармонійне поєднання пропорцій частин, елементів у єдине ціле. Він дає змогу уточнити форму, знайдену на основі головних композиційних законів, підпорядковуючись провідній конструктивно-художній ідеї.

Контраст коричневих рапортів квадратів в поєднанні макро- і мікроструктур вибраний традиційним вирішенням вишиванок Покуття.

Її тотожність виявлена найпростішими композиційними повторами різних величин розшитих елементів метричного контрасту форми (розмірів) виробу.

2.2. Декор, колорит, техніки виконання.

Не менш важливим в художніх особливостях декоративних творів є контраст матеріалу (фактура технологічна) вишивки лічильних швів, тон, колір. Орнаментика серветок має свій спектр контрастів: контраст домінанти мотиву (коричневих смуг, квадратів, ромбів, прямокутників), метричний контраст мотиву, рапорту, закритий, трьохкомпонентний; контраст засобів виразності: лінія, площинність, силует, контраст матеріалу (фактура, тон, колір).

У композиції серветок контраст охоплює усі пари контрастів – композиційних прийомів і засобів виразності. Таким чином, взаємодія відповідних пар (елементів) посилює і загострює їхню контрастність, а взаємодія тотожніх і нюансних елементів послаблює виразність сприйняття.

Композиційні прийоми, на відміну від законів, належать до нестійких факультативних категорій, відгірають важливу роль у розробці конструктивних ідей тектонічної структури та в посиленні пластичної й емоційної виразності композиції.

Прийоми композиції розвивались і збагачувались у практичній діяльності багатьох поколінь народних майстрів, цехових ремісників та професійних митців. На Покутті у різних поколінь народних майстрів виникали свої улюблені композиційні прийоми елементів (квадратів, ромбів, смуг) і т.ін. з обов’язковими зеленкавими барвами зелених кольорів у вишиванках жіночих сорочок, рушників тощо. Одні прийоми композиції відходили у небуття, іншим судилося тривале функціонування протягом багатьох тисячоліть завдяки гнучким варіативним властивостям в інноваційних формах улюбленої народної творчості.

До головних композиційних прийомів належать ритм, метричність, симетрія, асиметрія, статика і динаміка. Ритмічність, повторюваність елементів – квадрата у замкнених смугах кайми є основою композиційного вирішення серветок площинно-орнаментальної форми, та інтервалів між ними, об’єднаних нюансами і контрастами кольорових акцентів. Простий ритм – рівномірне, повторення однакових елементів та інтервалів орнаментальної структури серветок є метричним, чи метро-ритмічним, де безпосередньо йому підпорядковані фактура, тон, колір тощо. Для метричних композицій елементів квадрата і ромбів характерна спокійна монотонність, врівноваженість.

В процесі художнього сприйняття плоскісна тектонічна структура творів ДПМ ґрунтується на явних і прихованих ритмах, які сильно впливають на емоції людини в процесі художнього сприйняття. Ритм відбиває монотонний спокій і легке хвилювання, і стрімку бурхливу рішучість.

У декоративних серветках композиційного рішення присутня симетрія елементів і мотивів геометричного орнаменту. Це чіткий порядок у розташуванні, поєднанні елементів-квадратів декоративних художніх творів вишивки, що при декоруванні орнаменту вносить порядок, цілісність, завершенність, асоціюється з вольовою організацією форми і декору. В орнаментальній смузі повторів квадратів використовується два типи симетрії: дзеркальна (у ромбах, виконаних технікою низинки) і трансляція, або перенесення – відрізняється простотою. Симетричні площини названих елементів суміщаються на площині одна з одною, перенесені вздовж однієї осі другого (протилежного) ряду. Статичні елементи квадратів врівноважують композицію вишивки серветки і діють на емоції людини спокійно у площинно-орнаментальних формах. Композиційні прийоми елементів грунтуються на властивостях контрасту