За даними таблиці 3.13 можна відмітити, що за аналізований період зміна коефіцієнта випередження росту продуктивності праці над середньорічною заробітною платою має коливальний характер. При чому необхідно відмітити, що значення даного показника за період 2003-2007р.р. було менше 1, виключенням є 2006р. (1,009) крім того сам коефіцієнт за цей період зменшився з 0,981 (2003р.) до 0,814 (2005р.). Тобто це вказує на відставання темпів росту продуктивності праці від темпів росту середньорічної заробітної плати. Таке відставання привело до пере розходу фонду оплати праці і зростання собівартості виробництва. В 2006 році картина різко змінилася і коефіцієнт випередження встановився на рівні 1,009, що свідчить про випереджуючий ріст продуктивності праці над ростом заробітної плати, проте 2007р. відзначився негативним спадом до 0,823.

Таблиця 3.13

Динаміка коефіцієнта випередження продуктивності праці над середньорічною заробітною платою

Показники | Роки

2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007

1. Виробіток на 1 основного робітника, т.у.п/люд. | 6222,7 | 6132,2 | 5625,5 | 6323,3 | 7962,5

2.Середньорічна зарплата 1 основного робітника, грн. | 799,32 | 848,40 | 962,8 | 1070,65 | 1630,19

3. Індекс продуктивності праці, долі одиниць | 1,02 | 0,99 | 0,92 | 1,12 | 1,26

4. Індекс середньорічної заробітної плати, долі одиниць | 1,04 | 1,06 | 1,13 | 1,11 | 1,52

5. Коефіцієнт випередження росту продуктивності праці над середньорічною заробітною платою, долі одиниць | 0,981 | 0,934 | 0,814 | 1,009 | 0,829

Доцільно провести прогноз даного показника. Для встановлення прогнозованого показника використаємо результати вирівнювання приведені в додатку А (таблиця А.1 та рисунок А.1).

Здійснимо вирівнювання динамічного ряду по прямій, використовуючи формули 2.37-2.38. Відповідно рівняння прямої матиме вигляд

Хпрям = 0,913 – 0,023*t

Здійснимо вирівнювання динамічного ряду по параболі, використовуючи формули 2.39-2.40. Відповідно рівняння параболи матиме вигляд

Хпор = 0,906 – 0,023*t + 0.0035*t2

Визначимо найадекватнішу модель динаміки даного ряду. Для цього необхідно обчислити квадрат відхилень фактичних значень показника від теоретичних. В додатку А з таб.А.1 ми бачимо, що найменші відхилення між фактичними і теоретичними значеннями є на основі рівняння параболи. Отже, найефективнішим є вирівнювання динамічного ряду по параболі.

Обчислимо прогноз на наступні роки:

Х2004 = 0,906 - 0,023*3 + 0,0035*9 = 0,869

Х2005 = 0,906 - 0,023*4 + 0,0035*16 = 0,871

Покажемо графічно динаміку коефіцієнта змін продуктивності праці над середньорічною заробітною платою і прогноз на 2004 та 2005 роки (рис А.1). Як ми бачимо, з проведених результатів в 2004р. слід очікувати збільшення коефіцієнта до рівня 0,869, а в 2005р – 0,871.

Можна зробити висновок про тенденцію до зниження даного показника. Очевидно слід вишукувати заходи, щодо зміни негативної даної тенденції шляхом підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що:

на підприємстві до 2005 року темпи росту продуктивності праці відставали від темпів росту середньорічної заробітної плати, що привело до перерозходу фонду оплати праці і збільшення витраттрат на виробництво, а отже, до зниження ефективності виробництва;

тільки в 2005 році коефіцієнт випередження росту продуктивності праці над ростом середньорічної заробітної плати встановився більшим від 1 і це вказує на те, що встановилося належне співвідношення в темпах росту продуктивності праці і середньорічної заробітної плати;

з метою підвищення ефективності виробництва необхідно впроваджувати заходи по підвищенню продуктивності на підприємстві, для встановлення оптимального співвідношення між темпами росту продуктивності праці і середньої заробітної плати.

3.4.5. Аналіз ефективності існуючих преміальних систем підприємства

Одним із проявів економічного стимулювання працівників є ефективність преміальних систем. На підвищення зацікавленості працівників у виконанні поставлених завдань впливають показники та умови преміювання.

Можна відмітити специфіку існуючої преміальної системи на БуТЕС . При обґрунтуванні розміру премії виконуються такі розрахунки:

визначається максимально можливе виконання показників преміювання;

проводиться визначення максимально можливої економії від досягнутих кількісних і якісних показників виробничої діяльності;

встановлюється частка економії, яка може бути призначена для преміювання (наприклад, 50% від економії сировини направляється на преміювання);

проводиться розрахунок конкретного розміру преміювання за кожний процент досягнення кількісних і якісних показників преміювання;

визначається максимальний розмір премії із фонду заробітної плати по всіх її видах і відповідності до її встановленого ліміту.

Премії основним робітникам виплачуються на основі коефіцієнта приробітку, що характеризує перевиконання випуску продукції чи об’єму робіт в порівнянні з плановими. Розмір премії залежить від коефіцієнта

приробітку та тарифної ставки робітника. Для допоміжних робітників,

неосновних робітників та апарату управління премії виплачуються на основі інтегрального коефіцієнта приробітку. Для неосновних робітників інтегральний коефіцієнт приробітку виплачується як добуток коефіцієнта приробітку по основних робітниках та виконання запланованих робіт. Для працівників апарату управління інтегральний коефіцієнт визначається як добуток коефіцієнта трудової участі та коефіцієнта приробітку по основних робітниках.

Можна відмітити, що дана преміальна система зацікавлює працівників у перевиконанні планових завдань. Недоліком існуючої системи преміювання є те, що вона не виключає показника, що відображають якість виконуваних робіт.

Отже, можна стверджувати, що ефективність існуючої на підприємстві преміальної системи висока з точки зору масштабів виробництва, оскільки визначає залежність від конкретних результатів праці і підвищує зацікавленість працівників у перевиконанні запланованих завдань, але не враховує показники якості виконуваних робіт.

Класифікація та оцінка можливих резервів поліпшення використання трудових