Коефіцієнт використання календарного часу – визначається співвідношенням відпрацьованого робочого часу та календарного фонду часу у прийнятих одиницях вимірювання і характеризує рівень не використаного часу на протязі аналізованого періоду

Кк = Тр / Тк ( 1.16)

Коефіцієнт використання табельного (номінального) часу характеризує рівень використання номінального часу і визначається відношенням відпрацьованого часу до мінімального часу

Кк = Тр / Тк - Тсв (1.17)

Коефіцієнт використання максимального можливого часу характеризує використання максимально можливого фонду часу і визначається співвідношенням відпрацьованого часу та максимально можливого часу

Км = Тр / Тк – (Тсв + Тв + Тнп + Твч) (1.18)

З метою вивчення впливу факторів формування робочого часу та структури кадрів на продуктивність праці проводиться аналіз з продуктивності праці по групах виробничих факторів.

Загальна зміна виробітку на одного працюючого визначається:

, т/люд., (1.19)

де , - виробіток на одного основного робітника в аналізованому, базовому роках, т/люд.;

, - частина робітників основних бригад в чисельності робітників аналізованого, базового років, далі одиниць;

, - частина робітників в чисельності працюючих, далі одиниць;

Зміна виробітку на одного працюючого за рахунок зміни:

а) виробітку на одного основного робітника:

, т/люд., (1.20)

б) частки робітників основних виробничих бригад:

, т/люд., (1.21)

в) частки робітників в чисельності працюючих:

, т/люд., (1.22)

Для вивчення впливу факторів в формуванні фонду робочого часу основних робітників проводиться аналіз згідно формул:

Загальна зміна виробітку на одного основного робітника:

, т/люд, (1.23)

де , - середнього динний виробіток на одного основного робітника в аналізованому, базовому роках, т/люд.;

, - тривалість робочої зміни аналізованого (звітного), базового роках, год.

, - тривалість робочого періоду у звітному базовому роках, дні.

Зміна виробітку на одного основного робітника за рахунок зміни:

а) середньогодинного виробітку одного основного робітника:

т/люд., (1.24)

б) тривалість робочої зміни:

, т/люд., (1.25)

в) тривалість робочого періоду:

, т/люд., (1.26)

Для визначення впливу на середньорічну зарплату всіх факторів чисельності працюючих та середньорічної зарплати 1-го працюючого використовуємо формули:

Загальна зміна середньорічної заробітної плати працівників:

, грн., (1.27)

де , - середньорічна заробітна плата одного працівника і-ої категорії аналізованого, попереднього року, люд.

а) зміна за рахунок зміни середньорічної заробітної плати одного працівника

, грн., (1.28)

б) зміна за рахунок зміни чисельності працівників

, грн., (1.29)

При умові дії факторів в одному напрямку використовується метод участі, що дозволює визначити вплив кожного фактору за формулою:

, (1.30)

де - зміна згідно даного і-го фактора;

- загальна зміна.

Як соціально-економічна категорія заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, засобом перерозподілу кадрів по галузях народного господарства.

В даній роботі в якості основних ТЕП запропонуємо для аналізу наступне: обсяг випуску електроенергії, собівартість одиниці продукції, питомі витрати палива на одиницю продукції, робоча потужність, фондовіддача, продуктивність праці, прибуток наведеної системи показників.

На основі методики аналізу ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві проводимо даний аналіз з метою виявлення резервів покращення використання трудових ресурсів підприємства, тобто управління ними і ефективність їх використання.

1.3 Сучасні методи дослідження факторного впливу на ефективність використання трудових ресурсів енергетичної галузі

Формування рівня продуктивності праці складається під впливом великої кількості різнонаправлених факторів, вивчення яких представляє великий інтерес. Але проаналізувати такий вплив можна тільки на основі причинно-наслідкового зв’язку між факторами виробництва і його результатами.

Під фактором слід розуміти найбільш суттєві об’єктивні умови, які характеризують рівень техніки, технології, організації виробництва і праці, а також природно-кліматичні та соціально-економічні умови, що визначають рівень і динаміку ефективності виробництва.

Всі фактори, які впливають на матеріаломісткість випуску електроенергії можна звести в такі дві групи – внутрішні і зовнішні. Внутрішні можна поділити на матеріально-технічні і організаційно-економічні. Зовнішні – на природні. Матеріально-технічними є фактори пов’язані з технікою і технологією виробництва. До них відносяться технічні і технологічні фактори.

Технічні фактори характеризують сукупність засобів і предметів праці, які використовуються при випуску продукції. До них відносяться такі параметри факторів: технічна характеристика обладнання, рівень прогресивності техніки, рівень використання обладнання, стан основних фондів.

До технологічних відносяться такі фактори, які характеризують сукупність способів випуску продукції. Це рівень прогресивності технологій, технологічна дисципліна, технологічні режими роботи, методи технології.

Група матеріально-технічних факторів є керованою, що дає можливість впливу на формування техніко-економічних показників.

На рівень продуктивності праці впливають також фактори, котрі входять в групу організаційно-економічних. Ця група факторів ділиться на дві підгрупи: організаційні і соціально-економічні.

Організаційні — це фактори, зв’язані з організацією виробництва і праці на підприємстві. До них відносяться: виробнича структура, рівень організації

виробництва, рівень організації матеріально-технічного постачання, стан технічного нормування, режим роботи підприємства, форми організації виробництва, організація і обладнання робочих місць.

До соціально-економічних відносяться фактори, пов’язані з використанням кадрів і тими умовами, в яких вони працюють. Можна виділити такі фактори: склад кадрів, кваліфікація кадрів, стан раціоналізаторської роботи, стан трудової дисципліни, стабільність кадрів, умови праці, матеріальне і моральне стимулювання.

Не менш важливе значення для ефективності використання матеріальних ресурсів представляють природні фактори, в яких виділяють підгрупу фізико- географічні: метереологічні умови, рельєф місцевості, кліматичні умови, транспортні умови.

Отже на ефективність використання трудових ресурсів впливає цілий комплекс факторів. За допомогою логічного аналізу виберемо серед них такі, які мають найбільш істотний вплив на показники використання трудових ресурсів. В якості незалежних змінних для проведення кореляційно-регресійного аналізу відібрані показники, що характеризують відповідні фактори, представлені в таблиці 1.2

Фактори | Параметри, що характеризують вплив факторів | Формула для розрахунку, одиниці вимірювання |