Що ж треба для успішного розв'язання проблем?

По-перше, своєчасно помітити і проаналізувати проблему, з тим, щоб з'ясувати, що привело до її виникнення, і на ділі прагнути до її рішення.

По-друге, не тратити часу на непотрібні рішення, що не впливають на ефективність роботи фірми.

По-третє, постійно оцінювати ефективність процесу прийняття, а згодом і реалізації рішення.

По-четверте, не ухвалювати декількох рішень з одного і того ж питання.

По-п'яте, залучати до процесу прийняття рішення співробітників, що мають до них відношення, вже на самих ранніх етапах роботи з урахуванням відповідності їх кваліфікації міри складності проблеми; навчати їх необхідним образом і не забувати нагороджувати за успіхи.

Для аналізу ж більшості проблем, особливо рішення про здійснення інвестицій, використовуються серйозні математичні моделі із застосуванням комп'ютерної техніки, що вбирають в себе безліч змінних і даних.

Висновки

Рішення - це вибір альтернативи. Прийняття рішень зв'язуючий процес, необхідний для виконання будь-якої управлінської функції.

Запрограмовані рішення, типові частіше за все для ситуацій, що повторюються, приймаються з дотриманням конкретної послідовності етапів. Нові або складні ситуації вимагають незапрограмованих рішень, в цьому випадку керівник сам вибирає процедуру прийняття рішень.

Рішення можуть прийматися за допомогою інтуїції, думки або методом раціонального вирішення проблем. Останній сприяє підвищенню імовірності прийняття ефективного рішення в новій складній ситуації.

Етапи раціонального розв'язання проблем діагноз, формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішень, виявлення альтернатив, їх оцінка, остаточний вибір. Процес не є завершеним, поки через систему зворотного зв'язку не буде засвідчений факт реального розв'язання проблеми завдяки зробленому вибору.

На прийняття рішень, крім всього, впливає маса зовнішніх і внутрішніх обставин, таких як ціннісні орієнтації менеджера, середа прийняття рішень і інші.

Рішення можна розглядати як продукт управлінської роботи, а його прийняття - як процес, ведучий до появи цього продукту. Правильно ухвалювати рішення - це область науки і може бути пізнана з книг. Прийняття ж правильних рішень це область управлінського мистецтва. Здатність і уміння робити це розвивається з досвідом, придбаним керівником протягом всього життя. Сукупність знання і уміння складають компетентність будь-якого керівника і в залежності від рівня останнього кажуть про ефективно або неефективно працюючому менеджерові.

Список використаної літератури

Андрушкін Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту: методологічні положення та прикладні механізми. – Тернопіль: Лілея, 1997 ;

Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління: навч. посібник, Київ ЦУЛ, 2003;

Герчиков И.Н Менеджмент. – М.: ЮНИТИ, 1995;

Економіка та менеджмент: Навч. посібник/ Під редакцією О.Є.Кузьміна. – Львів: Державний університет „Львівська політехніка”;

Іванова І.В. Менеджер – професійний керівник: Навч. посіб. –К.: Київ. Нац. торг.-екон. ун-т, 2001;

Іванова І.В. Менеджмент підприємства. Практикум: Навч. посіб._ К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001;

Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 1999;

Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент. –Львів: Центр Європи, 1995.

Кузьмін О.Є. Формування органів управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств. Регіональна економіка. – 1997;

Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту. Навч. посіб., Львів 2002;

Закон України „Про підприємництво” від 7 лютого 1991р., ВВР.№14;

Закон України „Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р. №24;

Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджменту: Пер. с англ.. – М.: Дело, 1992;

Практична психологія менеджменту: Як зробити кар’єру. Як будувати організацію: науково практичний посібник.-К.: Україна, 1994.-399с.

Мартиненко Н.М. Менеджмент фірми, 1995.

Немцов В. Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій 2000.

Піддубна Л.П. ,Менеджмент 2000.

Рудінська О.В., Яроміч С.А., Молоткова І.О. Менеджмент 2002.