Найважливішим фактором внутрішнього середовища організації є люди, що в ній працюють. Персонал підприємства характеризується стабільністю, високою кваліфікацією (більшість працівників давно працюють на підприємстві, добре знайомі з підприємством та колективом, і в змозі ефективно реалізовувати вказівки вищого керівництва).

Оцінку внутрішнього середовища організації – її силу та слабкість, а також зовнішніх можливостей та загроз, як правило називають SWOT – аналіз. Це легкий в застосуванні інструмент швидкої оцінки стратегічного положення підприємства. SWOT – аналіз підкреслює, що стратегія повинна якнайкраще поєднувати внутрішні можливості компанії (її сильні та слабкі сторони) та зовнішню ситуацію (частково відображену в можливостях та загрозах).

Перш за все потрібно визначити сильні та слабкі внутрішні сторони підприємства та можливості і загрози оточуючого середовища:

Внутрішні

чинники

Зовнішні

Чинники |

Сильні сторони*

гарне враження, що склалося про компанію в покупців *

лідер ринку *

високий кадровий потенціал *

досвід у розробці нових товарів | Слабкі сторони

*

застаріле устаткування *

застарілий асортимент продукції*

недостатня організація маркетингової діяльності *

недостатність грошей на фінансування необхідних змін у стратегії

Можливості | SO – стратегії | WO – стратегії.*

спроможність заключити контракти з новими партнерами*

шляхи розширення асортименту продукції, щоб задовольняти більше потреб клієнтів *

спроможність використовувати навички у випуску нової продукції | Досягати росту виробництва на 15% щорічно.

Розширити асортимент продукції

Використовувати сучасне обладнання для підвищення якості, рентабельності продукції. | Добитися залучення інвестицій для оснащення виробництва новою технікою.

Загрози. | SТ – стратегії | WТ – стратегії *

повільний ріст ринку *

несприятлива зміна курсів іноземних валют *

дорогі законодавчі вимоги *

висока залежність від зниження попиту й етапу життєвого циклу розвитку бізнесу | 1. закупити сучасне обладнання (для досягнення максимальної глибини попиту), з найменшими витратами на виробництво продукції. | 1. зменшити обсяги виробництва малорентабельної продукції і зосередитись на виробництві високорентабельної.

2. шукати можливості випуску нових товарів.

Рис. 2.4 - SWOT-аналіз

Вивчаючи внутрішнє середовище організації не можна відокремлено концентруватись на якомусь одному факторі, так як всі фактори є взаємопов’язані і взаємозалежні. Потрібно враховувати крім самих факторів, і їх взаємодію, розглядаючи внутрішнє середовище як єдину систему, як комплекс факторів.

В результаті SWOT – аналізу було вироблено стратегію організації:

досягати росту продаж на 15% щорічно;

розширити асортимент продукції;

використовувати сучасне обладнання для підвищення якості, рентабельності продукції.

залучати інвестицій для оснащення виробництва новою технікою.

закупити сучасне обладнання, з найменшими втратами на виробництво продукції.

зменшити обсяги виробництва малорентабельної продукції і зосередитись на виробництві високорентабельної.

шукати можливості випуску нових товарів.

Розділ III. Проектна частина

Покупець надає перевагу певному товару, якщо порівняно з іншими цей товар краще задовільняє споживача, має важливіші для нього характеристики, тобто є конкурентоспроможними.

Конкурентоспроможність товару – сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечує задоволення конкретної потреби (здатність товару бути виділеним споживачем з аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмами - конкурентами).

Умовою конкурентоспроможності товару є максимізація питомого споживчого ефекту (питомого корисного ефекту) – співвідношення корисного ефекту від використання товару і витрат на його придбання та експлуатація:

К=

Важливим складником конкурентоспроможності товару є якість.

Якість товару – це сукупність властивостейі характеристик товару (послуги), які дають можливість задовільняти певну потребу.

До показників, що характеризують якість товару, відносять:

Функціональні характеристики, які визначають функції та сферу використання товару.

Показники надійності.

Показники технологічності – ступінь споживання пально-енергетичних, матеріальних ресурсів, технологічна раціональність, новизна конструктивних елементів.

Показники безпеки – свідчать про безпеку та нешкідливість споживання товару.

Ергономічні – моделювання зовнішнього вигляду та форми продукції.

Нормативні – регламентуються нормами та стандартами.

Екологічні – відповідають вимогам захисту довкілля.[15]

Непрямим показником, що характеризує якість продукції, є брак. Встановити причини виникнення браку та розробити заходи по ліквідації втрат - основна задача аналізу браку.

Проаналізуємо якість продукції БКК за останні п'ять років на основі непрямого показника — браку, використовуючи дані таблиці 3.1

Показники | 2001 рік | 2002 рік | 2003 рік | 2004 рік

Тон | % | тон | % | тон | % | тон | %

Брак виробничий

(хлібобул. вироби) | 16,0 | 0.09 | 16,6 | 0,095 | 13,0 | 0,08 | 7,8 | 0,05

Брак експедиційний

(хлібобул. вироби) | 12.1 | 0,07 | 12,7 | 0,07 | 12,5 | 0,08 | 11,0 | 0,07

Питанню поліпшення якості продукції колектив комбінату продовжує приділяти велику увагу. Протягом багатьох років на комбінаті низький % виробничого браку, а брак експедиційний в обсягах норми..

В 2005 році за період освоєння нового виду хліба «Святошинський» 2 г 0,8 кг вироблено 8,2 т браку. В наслідок цього виробничий брак в 2004 році в порівнянні з 2003 роком підвищився.

Конкурентноспроможність підприємства безпосередньо залежить від знання рику та уміння правильно використовувати ту чи іншу ринкову сіггуацію.Це змусило керівників багатьох підприємств розглядати використання маркетингової концепції при організації виробничої діяльності як гостру необхідність. Характерною рисою існуючого положення є, те що дана концепція використовується в різноманітних варіантах. Більшість керівників, проголосивши першорядність орієнтації ділової активності на потреби споживачів, фактично притримуються виробничої і збутової концепції маркетингу, в основі яких лежить, насамперед, прагнення до збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції.

Зараз неможливо на ринку України визначити тенденцію розвитку маркетингу вже тільки тому, що у своєму сучасному понятті маркетингу на вітчизняних підприємствах не існує. Існуює лише окрема його ідея. Такий підхід втілюється в організації самої служби маркетингу. На підприємствах зроблені спроби створити відділи маркетингу, але як правило, ці відділи виконують лише деякі функції маркетингу (організації реклами, пошук нових клієнтів, участь у виставках, зв'язок із громадськістю). У більшості випадків не існує