ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: «Правове регулювання інституту приватного підприємництва: становлення та тенденції розвитку.»

Зміст.

Вступ…………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Історія розвитку приватного підприємництва…………………………..5

Розділ 2. Правові форми здійснення приватного підприємства за законодавством України…………………………………………………………...27

2.1. Ознаки та принципи підприємницької діяльності…………………………...27

2.2.Створення та діяльність приватного підприємництва – юридичної особи...31

2.3. Фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності. ……………………..46

Розділ 3. Тенденції розвитку приватного підприємництва в умовах перехідної економіки……………………………………………………………………………66

Висновки.……………………………………………………………………………94

Список використаних джерел……………………………………………………100

Вступ

Актуальність теми.

В сучасних умовах, коли в Україні динамічно відбувається процес формування ринкової економіки, головною фігурою якої стає приватний підприємець, актуального значення набуває вивчення, критичне переосмислення та практичне використання великого досвіду приватнопідприємницької діяльності. На даний час національне приватне підприємництво по суті перебуває на стадії відновлення та становлення, і без сумніву, його зростання відбувається на базі малих підприємств. Не викликає жодних дискусій те, що майбутнє нашої економіки саме за приватним бізнесом, оскільки все більше громадян нашої держави вибирають для себе саме цю форму господарювання. Необхідно констатувати той факт, що дана організаційно-правова форма підприємництва є далеко не ідеальна і потребує ґрунтовного дослідження та нормативного врегулювання. Причиною такої недосконалості є минулий період глибокої економічної кризи, яка призвела до нового згортання приватнопідприємницької діяльності. Прорахунки у реформуванні вітчизняної економіки у першій половині 90 – х років стали основними чинниками кризових явищ у цій сфері. Нині економічне середовище України є незбалансованим, нестабільним і несе в собі високий рівень ризику. Але, не дивлячись на всі негативні фактори, ми все таки бачимо зростання кількості приватних господарських суб’єктів. Тому що приватне підприємництво є найбільш зручним у створенні і найбільш повно задовольняє, в основному, матеріальні потреби особи. Адже, покращення добробуту наших громадян сьогодні передує зміцненню економіки держави в цілому – завтра. Тому розвиток підприємництва потрібно розглядати як стратегічний напрям подолання економічної кризи та вирішення соціально – економічних проблем і суперечностей перехідної економіки України.

Метою дипломної роботи є визначення сутності приватного підприємництва; розвиток даного інституту на різних етапах вітчизняної історії; з’ясувати рівень правового регулювання приватного підприємництва в наш час; окреслити деякі проблемні питання у цій сфері та тенденції до їх подолання.

Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:

з’ясувати становлення інституту приватного підприємництва на різних етапах історії;

визначити правове регулювання приватного підприємництва, а зокрема, правові форми та процедури створення;

окреслити основні тенденції розвитку приватного підприємництва.

Об’єкт та предмет дослідження.

Об’єктом дослідження виступає нормативно – правова база, що повинна регулювати приватне підприємництво в цілому, а зокрема процес створення приватного підприємництва, його легалізацію та забезпечувати поступальний позитивний розвиток приватнопідприємницької діяльності. Предметом дослідження є саме приватне підприємство, позитивні та негативні сторони даної організаційно – правової форми.

До методів дослідження, що застосовувалися при написанні дипломної роботи належать:

історичний метод, який полягає у дослідженні приватного підприємництва та його становленні в різні історичні епохи.

порівняльний метод, що дав змогу порівняти різні правові форми, функціонування приватного підприємництва.

Системний метод, що дав змогу систематизувати процес створення приватного підприємництва та побачити взаємодію господарського законодавства з іншими галузями права.

Структурно дипломна робота складається з вступу, трьох розділів і трьох підрозділів, висновків та списку використаних джерел.

Розділ 1. Історія розвитку приватного підприємництва

Більш повному розумінню суті підприємництва сприятиме дослідження історії та теорії поняття «підприємництво». Перші спроби систематичного теоретичного осмислення підприємництва почалися у 17 столітті, хоча співтовариства підприємців, які складалися з ремісників, покупців, лихварів, з’явилися значно раніше. Пропонуємо розглянути деякі думки світових вчених економістів та правознавців з приводу підприємництва в цілому. Отже, вперше поняття «підприємець» (фр. – entrepreneur) у науковий обіг ввів англійський економіст Річард Кантіньйон. Р. Кантіньйон зробив також систематичний аналіз підприємництва. Він розумів підприємництво як економічну функцію особливого роду та підкреслював, завжди присутній у ньому елемент ризику.[23] Кантіньйон визначав підприємця як людину, яка за певну ціну купує засоби виробництва, щоб виробити продукцію і продати її з метою одержання доходів, і яка, беручи на себе зобов’язання з витрат, не знає, за якими цінами може відбутися реалізація. До підприємців він зараховував людей з нефіксованими прибутками (ремісників, купців, селян), тобто тих, хто був зайнятий економічною діяльністю в умовах нестабільності та непередбачуваності цін. Тому головною рисою підприємця Кантільйон вважав готовність до ризику.

Кантільйон джерелом багатства вважав землю і працю, які визначають дійсну вартість економічних благ. Ім'я Кантільйона пов'язане також з теорією відтворення; він перший зробив спробу представити кругообіг промислового капіталу у формі наочної схеми. У теорії народонаселення Кантільйон першим чітко визначив поняття максимального населення та поставив проблему його оптимуму. Багатство та різноманітність ідей, які висловлював Р. Кантільйон, вплив, який справив він на наступних економістів, відносять його до лав оригінальних та великих мислителів у галузі економічної теорії.

Вагомий внесок у дослідження феномену підприємництва протягом XVIII - XIX ст. зробили відомі західні економісти А. Сміт, Ж.Б. Сей, А. Маршалл, Й. Шумпетер та ін.

Адам Сміт перебував під значним впливом Річарда Кантільйона і фізіократів. Він багато говорив про роботодавців, майстрів, купців і підприємців, але не приділяв ніякої уваги бізнесменам, які відігравали на диво малу роль у його аналізі економічних процесів. Більше того, складається враження, що А. Сміт вважав ці процеси такими, що само ініціюються та само підтримуються. А. Сміту була притаманна схильність до переоцінки значення праці й недооцінки бізнесу, в рамках якого здійснювалася праця. Він намагався поставити знак рівності між власниками капіталів і бізнесменами й вірив, що за наявності капіталу,