Міжнародна економічна діяльність підприємства повинна бути доцільною і ефективною. Її ефективність проявляється у максимізації прибутку при мінімальних витратах, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічних операцій.

Міжнародна економічна діяльність вітчизняних підприємств ототожнюється із здійсненням експортно-імпортних операцій, які можуть мати різні прояви і тенденції.

Імпорт товарів передбачає купівлю українськими підприємствами у іноземних товарів, робіт, послуг з подальшим ввезенням їх на територію України. В період формування ринкової економіки в України спостерігається відсутність чіткої стратегії у зовнішньоекономічній діяльності через зміну методів державного впливу на управління народним господарством.

Що стосується експортних операцій, то будь-яке підприємство має право здійснювати експорт товарів, робіт, послуг у разі виконання таких вимог:

здійснення експортних операцій передбачається установчими документами;

експортний контракт укладається у письмовій формі з дотриманням у сіх вимог щодо його форми та змісту;

дотримання встановлених режимів квотування та ліцензування.

Вихід підприємства на зовнішній ринок, зовнішньоекономічну сферу, дозволяє підвищити загальну ефективність функціонування підприємства. Здійснення підприємством ефективної зовнішньоекономічної діяльності має значення не лише для самого підприємства, а й для країни в цілому:

зростає національний доход країни;

зростає продуктивність праці;

знижується собівартість продукції;

впроваджуються ресурсозберігаючі технології;

збільшується питома вага експорту;

зростає рівень автоматизації і механізації;

збільшуються іноземні інвестиції.

Практика міжнародної підприємницької діяльності показала, що дієвою формою є організація підприємницької діяльності у формі спільного підприємства.

Однією з основних проблем ефективного здійснення міжнародного підприємництва є формування сприятливого інвестиційного клімату не лише на підприємстві, а й в державі в цілому.

У зв’язку з цим держава бере активну участь у інтеграційних процесах, які супроводжуються зовнішньоекономічними зв’язками між країнами і передбачають вивчення продуктивних сил і виробничих відносин, промислового, науково-технічного, трудового потенціалу кожної країни, її системи управління, політичного і правового поля та ін.

По економічному потенціалу Україна входить в першу п’ятірку країн Європи, але по ефективності його використання значно відстає від розвинутих країн світу внаслідок економічної кризи. Вихід з кризи можливий при умові проведення поступової економічної політики, що забезпечить макроекономічну стабільність при прогресивному розвитку сфери виробництва і обігу.

У відповідності з західноєвропейською практикою одним із важливих параметрів розвитку економіки є стабільність цін і валюти. При цьому рівень інфляції не повинен перевищувати 1,5% середнього рівня інфляції країн з найнижчим рівнем. Стабільність валюти забезпечується, якщо межі коливання її курсу не перевищують 2,25%. Щоб досягнути перерахованих параметрів стабільності, необхідно прийняти ряд спеціальних мір, з яких слід виділити радикальну форму зовнішньоекономічної діяльності країни. З цією метою необхідно провести широку приватизацію підприємств з залученням закордонних інвесторів, створити сприятливий інвестиційний клімат шляхом надання твердих державних гарантій як закордонним так і національним підприємцям. Тому потрібно розробити законодавство країни, яке б регулювало і вдосконалило ЗЕД, направлене на ліквідацію тіньової політики в галузі валютних операцій. ЗЕД може здійснюватися як на території своєї держави так і за її межами.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного господарського суб'єкта.

ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування. міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт. Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі спеціалізації - спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів. підрядна кооперація та ін.

Список використаної літератури

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Закон України “Про підприємництво”.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. ВВР від 1991 р., №29 зі змінами, внесеними згідно із Законами від 17.01.2002 та 07.02.2002.

Закон України “Про підприємництво”. ВВР від 1991 р., №14 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 16.01.2003.

Постанова КМУ “Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у 2003 році” №1939 від 25 грудня 2005 р. зі змінами, внесеними згідно із Постановами від 24.02.2003 і 01.03.2003.

Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції “Про порядок ліцензування експорту, імпорту товарів у 2003 році” №36 від 18.02.2003.

Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінсова діяльність підприємства: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 226 – 228.

Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – ст. 6 – 26.

Бровкова Е.Г., продиус Н.П. Внешнеекономическая деятельность. – К.: Сирин, 2000. – ст. 5 – 20.

Дроздова Г.М. Менеджмент внешнеэкономической деятельности предприятия. – Донецк, 2005. – 154 с.

Козак Ю.Г., Новацький В.М. «Зовнішньоекономічна діяльність» - навчальний посібник, Одеса, Астропринт, 2001р. (с.10-23).

Кредисов А.И.,Березовенко С.Н., Волошин В.В., Расшивалов Д.П. и др. Управление внешнеэкономической деятельностью. – К.: Феникс, 1996.

Литвін А.Ю. Розвиток механізму управління торгівлею // Економіка: проблеми теорії та практики, вип.69.

Рум’янцев А.П., Рум’янцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – ст. 20 – 36, 125 – 129.

Сиденко В.Р. : проблемы системной трансформации при переходе к рынку. – К., 2002. – 305 с.

Стровский Л.Е. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 823 с.

Шакун В.І. Комерційне право. – Київ, Правові джерела, 1997. – ст. 664 – 682. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Підручник для вузів / За ред.д-ра екон.наук, проф. І.В.Багрової. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – ст.