у вартісному виразі.
Виробництво туристичного продукту - це процес перетворен-ня ресурсів на туристичний продукт, який відбувається на різних господарюючих суб'єктах: від натурального селянського госпо-дарства до сучасного підприємства.
Комплексна система організації виробництва такого продукту називається індустрією туризму, яка об'єднує спеціалізовані під-приємства, організації та установи. Згрупуємо їх за спеціаліза-цією:
1. Підприємства, які надають послуги по розміщенню:
готелі, мотелі, кемпінги;
пансіонати, приватні будинки і квартири;
туристичні бази, будинки відпочинку, притулки;
інші засоби розміщення.
2. Підприємства харчування:
ресторани, їдальні;
кафе, бари;
фабрики-кухні та інші.
3. Транспортні підприємства;
автопідприємства;
авіаційні підприємства;
залізничні відомства;
підприємства морського та річкового транспорту.
4. Туристичні фірми по виробництву та реалізації туристичного
продукту:
туристичні бюро (туроператори);
туристичні агентства;
екскурсійні бюро;
бюро реалізації путівок.
5. Рекламно-інформаційні туристичні установи:
рекламні агентства;
рекламні бюро;
інформаційні агентства.
6. Виробничі туристичні підприємства:*
фабрики з виробництва сувенірів;
підприємства з виробництва туристичного споряджен-ня;
підприємства з виробництва комплектуючих для готелів та туристичних офісів (меблі, спальні предме-ти та ін.).
7. Підприємства торгівлі:
магазини з реалізації туристичного;
магазини з реалізації сувенірів;
пункти прокату.
8. Підприємства дозвілля:
кіноконцертні зали;
клуби за інтересами;
зали ігрових автоматів та ін.
9. Заклади самодіяльного туризму:
туристичні клуби;
альпіністські, водні, спелеологічні клуби;
кінні, велосипедні та інші клуби.
10. Навчальні та науково-проектні туристичні заклади:
вищі і середні спеціальні навчальні туристичні закла-ди;
інститути підвищення кваліфікації та перепідготовки;
навчальні курсові комбінати;
науково-дослідницькі та проектні інститути.
11. Органи управління туризмом:
комітети, департаменти, управління туризму;
громадські туристичні організації та об'єднання.
Але це далеко не повний перелік підприємств, організацій установ, які беруть участь у виробництві туристичного продукту. Туристичну індустрію побічно формують підприємства зв'язку і торгівлі, дорожні і комунальні служби, прикордонні і митні переходи та багато інших.
Життєвий цикл туристичного продукту
Будь-який продукт, навіть з найкращими споживчими власти-востями, рано чи пізно витісняється з ринку іншим, більш вдосконаленим. Не може бути вічного продукту, бо з часом попит на нього падає і отриманий від реалізації прибуток настільки малий, що подальша торгівля ним стає економічно невигідною.
Кожний продукт, в тому числі туристичний, проходить в своєму розвитку чотири послідовні стадії: впровадження, зрос-тання, зрілість і спад.
Впровадження — початкова стадія життєвого циклу, на якій створюється ринок для нового продукту. Вона характеризується повільними темпами зростання обсягу продаж і можливими втратами (високі затрати на виробництво і маркетинг). Трива-лість стадії впровадження залежить від якості продукту, його відповідності потребам споживачів, правильно обраної стратегії маркетингу і послідовної її реалізації.
Стадія зростання настає з визнанням покупцями продукту і швидким збільшенням попиту на нього. Збут розширюється, а за ним зростає і прибутковість.
Відносно високі прибутки залучають нових виробників, конкурентна боротьба загострюється. Фірми, які раніше інших запропонували продукт, мають значні конкурентні переваги, але незважаючи на це, вони повинні турбуватися про подальше вдосконалення свого продукту, оскільки підприємства, які піз-ніше налагодили виробництво такого ж продукту, будуть його покращувати і розвивати, щоби потіснити лідерів.
Стадія зрілості характеризується уповільненням зростання обсягу продаж, його стабілізацією і навіть падінням по мірі наповнення ринку. Більшість споживачів уже скористались про-дуктом і їх коло практично не розширюється. Особливе значення набуває так званий "феномен вірності", який спонукає знову ско-ристатися уже відомим продуктом. Формується коло постійних клієнтів. На цій стадії конкуренція досягає максимуму. Прибутки починають зменшуватись, хоча залишаються достатньо високи-ми.
Спад проявляється в різкому скороченні обсягів продаж і прибутку. Він часто обумовлений зміною потреб покупців або появою на ринку нових продуктів. На стадії спаду у підприємства є декілька альтернативних варіантів дій:
можна зменшити існуючі пропозиції;
можна покращити (оживити) продукт і таким чином
зміцнити його становище на ринку;
переглянути канали збуту або вийти на інші ринки;
зупинити виробництво продукту.
Який варіант вибере підприємство, визначається конкретною ситуацією.
Турагенти можуть бути багатопрофільними, тобто здійснювати комплексне обслуговування різних за запитами клієнтів, і спеціалізованими, які спеціалізуються на певних видах обслуговування (організація ділових, спортивних та інших поїздок).
Рівень прибутку
Розробка запуск зрілість занепад (Фази циклу)
Життєвий цикл туристичного продукту
Реалізація туристичного продукту. Існує декілька варіантів реалізації турів:
оптовий продаж (продаж повного групового туру або декількох турів; договір укладається у даному випадку або з юридичною особою, яка купує тур для своїх працівників, або з довіреним представником збірної групи туристів);
індивідуальний продаж (з кожним клієнтом укладається індивідуальний договір);
продаж турів через каталоги (як правило, так продаються інклюзив – тури які складаються з жорсткого набору заздалегідь підібраних послуг, що не змінюються при продажу).
Менеджмент персоналу туристичної організації.
За визначенням американського економіста Марвіна Шоу, група (колектив) – це дві і більше особи, які взаємодіють одна з одною таким чином, що кожна особа здійснює конкретний вплив на конкретних людей (працівників) та одночасно знаходиться під впливом інших осіб.
Оцінка праці співробітників є винятково важливою як для підприємства так і для самих працівників. Існують так причини необхідності періодичних перевірок роботи працівників:
1)перевірки які проводяться періодично, сприяють належному виконанню працівниками своїх обов’язків;
2)перевірки дозволяють виявити ті сфери, які потребують додаткової уваги, у тому числі з точки зору підготовки кадрів;
3)бесіди, які супроводжують перевірки , поглиблюють розуміння обов’язків працівників;
4)результати перевірок можуть бути використані у плануванні та корегуванні штатного розкладу;
5)результати перевірок можуть виявити потреби у зміні винагороди працівників;
6)системний аналіз декількох перевірок може стати в пригоді при подальшій діяльності фірми.
Використана література
1. Закон України «Про туризм» зі змінами і доповненнями.
2. «Менеджмент туризму» Кабушкин Н.И. Наука 2001р.
3. «Менеджмент туристичної індустрії» І.М.Школа; І.Д.Козменко та ін. Київ 2003р.
4. «Організація туристичної діяльності в Україні» В.Ф.Кифяк Зелена Буковина 2003р.
5. «Международный туризм» Александрова А.Ю. Москва 2001р.
6. «Туристичний бізнес теорія і практика» М.П. Мальська; В.В. Худо Центр наукової літератури 2007р.
7. «Основи менеджменту» Ф.І.Хміль Академвидав 2005р.
8. Конституція України
9. «Економика туризма» Балабанов И.Т. Балабаова А.И. Москва 2000р.
10. «Туризм в Україні» збірник нормативно правових актів Ужгород 1999р.