спеціальні спостереження. Моніторинг звичайно не закінчується тільки збором інформації, а спрямований також на розкриття причин зміни стану досліджуваних факторів і передбачення трендів їх розвитку. Такий підхід до відстежування зовнішнього середовища дозволяє визначити можливості і загрози, що можуть сприяти або перешкоджати діяльності організації. Моніторинг середовища звичайно проводиться на основі попередньо розроблених методик, що повинні включати такі основні підрозділи [7]:
Перелік факторів зовнішнього середовиша, що будуть піддаватися спостереженню.
Принципи кількісної і якісної оцінки даних про стан і динаміку зміни середовища.
Періодичність спостережень виділених факторів середовища.
Методи визначення „контрольних точок” у ланцюжках досліджуваних явищ і порядок спостереження за цими точками.
Принципи вироблення управлінських рішень на основі отриманих результатів спостережень середовища.
Ефективність моніторингу зовнішнього середовища підвищується, якщо він:
підтримується вищим керівництвом;
тісно пов’язаний з планувальними структурами в організації;
робота фахівців системи аналізу зовнішнього середовища прямо пов’язана з роботою фахівців стратегічного підрозділу.
Але, оскільки моніторинг не може здійснюватися на всіх підприємствах, установах, організаціях з надання транспортних послуг однаково, враховуючи специфіку їх функціонування, можна говорити лише про напрямок створення можливої системи моніторингу, її загальні риси [4].
Принципи побудови системи моніторингу грунтуються на:
науковому та комплексному характері;
єдиному підході до всіх об’єктів моніторингу;
своєчасності виявлення порушень;
неперервності спостереження та порівнянності даних;
простоті та ефективності функціонування;
забезпеченні репрезентативності.
Щодо принципів моніторингу маркетингового зовнішнього середовища [9], то виділимо такі:
Принцип „великої та малої кількості інформації”. Цей принцип існує на противагу так званій „ідеї тотального моніторингу” і зменшує охоплення інформацією населення. Програма будь-якого дослідження передбачає розв’язання певної проблеми. А моніторинг маркетингового зовнішнього середовища розв’язує кілька проблем, таких як частове управління чинниками макросередовища, якість
прийнятих управліньких рішень, своєчасніть отримання інформації.
Принцип відкритості і виконуваності. Важливою ознакою цього принципу є стабільність та багаторічні результати дослідження. Інформаційна відкритість – необхідна умова ефективності. Всі результати дослідження мають бути доступними як для управлінців, так і для простих працівників підприємства. Отримані показники моніторингу мають конфіденційний характер.
Принцип пріоритетності ролі моніторингу в управлінні процесом дослідження маркетингового зовнішнього середовища фірми. У тріаді „управління – моніторинг – експертиза” управлінню маркетинговим зовнішнім середовищем фірми належить головна роль, але моніторинг та експертиза є не менш важливими. Управління розробляє цільові настанови і окреслює коло проблем, експертиза виступає як засіб, що запобігає можливій професійній обмеженості розв’язання проблеми. Але більш реально тріаду можна розглядати в такій послідовності „моніторинг – прогнозування – управління”. Саме за даними моніторингу здійснюється як тактичне, так і стратегічне прогнозування, що є основою ефективного управління.
Принцип оперативності. Сутність процесу полягає не лише в технічному аспекті – оперативності, переробці і видачі інформації, а й в оперативності прийняття рішень у критичних ситуаціях. Оперативність важлива ознака моніторингу, і тому принцип оперативності розглядається як універсальний.
Моніторинг основних чинників макросередовища підприємств потрібно проводити з урахуванням того, що всі елементи макрооточення перебувають у стані сильного взаємовпливу. Зміна в одній із компонент обов’язково приводить до зміни в інших компонентах макрооточення. Тому їх вивчення та аналіз слід здійснювати не окремо, а системно, з відстеженням і з’ясуванням того, як зміни впливають на все макрооточення [1].
1 Теоретико-методологічні основи створення системи моніторингу маркетингового зовнішнього середовища фірми
1.1 Маркетингове середовище фірми
Підприємство, яке працює на ринку, відчуває на собі вплив, з одного боку, економічних, демографічних, політико-правових, науково-технічних, природнокліматичних чинників та чинників культурного середовища, а з іншого – ефективність його діяльності багато в чому залежить від постачальників, посередників, поведінки споживачів, дій конкурентів, діяння контактних аудиторій. Всі ці чинники і елементи є складовими маркетингового середовища підприємства (рис. 1.1).
Аналізуючи поняття „маркетингове середовище”, яке надають різні автори (табл. 1.1), відмітимо, що більшість з них трактують його як сукупність суб’єктів, сил, чинників, які діють на підприємство і впливають на його стратегію, і з цим ми погоджуємося.
Проте, виявляється суперечливе питання щодо меж їх дії, одні автори, Ф. Котлер, В.А. Полторак, О.М. Азарян, вказують, що вони впливають за межами фірми і не підлягають безпосередньому впливу з боку фірми. З цим неможна погодитися тому, що маркетингове середовище складається з внутрішнього (чинники, якого підлягають управлінню на підприємстві та можуть обиратися) та зовнішнього, яке, в свою чергу, включає чинники мікросередовища (на які лише у деякій мірі підприємство може вплинути: обирати постачальників, коригувати умови співпраці з ними або за допомогою маркетингових інструментів подіяти на поведінку покупців та процес прийняття ними рішення щодо покупки тощо) та макросередовища. Таким чином, лише чинники макросередовища діють за межами підприємства і не підлягають безпосередньому впливу з боку конкретного підприємства.
Таблиця 1.1 – Визначення поняття „маркетингове середовище”
Автори | Визначення поняття
Ф. Котлер | Маркетингове середовище - сукупність діючих за межами компанії суб’єктів та сил, які впливають на розвиток й підтримку службами маркетингу вигідних взаємовідносин з цільовими клієнтами
В.А. Полторак | Маркетингове середовище – це сукупність активних суб’єктів, різноманітних чинників, що діють за межами фірми і впливають на її стратегію, можливості ефективно працювати на ринку і не підлягають безпосередньому контролю з боку фірми
М.І. Белявцев, Л.М. Іваненко | Середовище маркетингу – сукупність активних суб’єктів, сил і факторів, що діють як усередині, так і за межами фірми й організації, які впливають на можливості керівництва, і служби маркетингу досягати поставлених цілей.
О.М. Азарян | Маркетингове середовище – це сукупність активних суб’єктів і сил, що діють за межами фірми і впливають на можливості керівництва службою маркетингу встановлювати та підтримувати з цільовими клієнтами відносини успішного співробітництва.
С.В. Скибінський | Маркетингове середовище фірми – сукупність активних суб’єктів