У процесі проведених досліджень одержані такі теоретичні та практичні результати:

1. Узагальнення теоретичних уявлень стосовно категорії “ризик” дозволило уточнити її зміст шляхом конкретизації сутності прояву різних видів невизначеності та врахування напрямків розвитку подій, які породжують ризик.     

. Аналіз факторних умов розвитку фінансового ризик-менеджменту та його методичних основ дозволив визначити, що ризик, який виникає у фінансовій сфері діяльності різних економічних агентів, є не лише взаємозалежним, але й супроводжує всі економічні процеси діяльності суб’єктів господарювання, їх відносини між різними учасниками ринку. Це сприяло обґрунтуванню того, що ризик фінансової сфери діяльності підприємств слід розглядати більш широким, аніж ризик лише фінансової діяльності суб’єкта господарювання.    

. На підставі розгляду загальноекономічних процесів у якості проявів ризикових подій розкрито основні складові невизначеності та непередбаченості у фінансовій сфері діяльності підприємств, до яких віднесено: наявність великої кількості збиткових підприємств, податкової недоїмки, зростаючу динаміку та незадовільну структуру кредиторської і дебіторської заборгованості, різноплановість дії інфляційних процесів, труднощі з реструктуризацією окремих галузей промисловості, надмірну урегульованість діяльності суб’єктів господарювання.

4. З метою аналізу ризикоформуючих чинників функціонування окремих суб’єктів господарювання обґрунтовано та розроблено економетричні моделі, які відбивають впливи різних факторів на фінансові результати діяльності підприємств промисловості у регіональному аспекті. На підставі цих моделей встановлено, що найвагоміший вплив на фінансові результати економіки регіонів справляють обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості, інвестиції в основний капітал, надані кредити та обсяг випуску цінних паперів підприємствами регіону.    

. Для вдосконалення роботи щодо планування дій в напрямку попередження розвитку ризикових подій у фінансовій сфері діяльності підприємств розкрито основні засади визначення фінансової стратегії управління ризиками підприємства. Розкрито базу означеної стратегії у вигляді окремих положень, що дозволяє запровадити основні засади визначення фінансової стратегії управління ризиками підприємства для різних економічних агентів.

6. Для визначення методичних основ зниження та передбачення дії ризикових подій у фінансовій сфері діяльності підприємств запропоновано модель щодо оцінки ефективності прийняття відповідних фінансових рішень. Визначено, що ця модель дозволяє розширити базу щодо побудови ефективних процедур фінансового ризик-менеджменту.

7. З метою оцінки ризиків ліквідності підприємства, як одного із головних завдань ризик-менеджменту у фінансовій сфері його діяльності, запропоновано ранжування ризиків ліквідності підприємства та підхід щодо виявлення ступеня ризику ліквідності підприємства, що дозволяє також конкретизувати напрямки зниження означених ризиків.

Отже з вище наведеного матеріалу можна зробити висновок, що приватне підприємство «Клімат стандарт» знаходиться в нестійкому фінансовому стані через нестачу грошових коштів.

Оскільки на приватному підприємстві «Клімат стандарт» існує дві великі проблеми – проблема збуту та оптимізації дебіторської заборгованості, на них потрібно звернути особливу увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою і, звісно ж, шляхом зниження відпускних цін. Щодо дебіторів, то потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків зі споживачами.

Доцільно також продати частину основних фондів, оскільки вони вже застарілі, а отриману суму спрямувати на придбання нового обладнання чи на розширення виробничої та збутової діяльності.

Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства.

Список використаних джерел

Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ – М.: ДИС, 1997.

Антонюк Л. А., Поручник А. М., Савчук В. С. Інвестиції: теорія, меха-нізм розробки та комерціалізації. — К.: КНЕУ, 2003.

Агенство з питань запобігання банкрутства підприємств. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організації // Українська інвестиційна газета. - 1998. - №3.

Ахтирська В., Бондаль В. Декілька простих і ефективних схем санації підприємства.//Галицькі контакти .-(Дебет-Кредит).-2000-№45.-14-25с.

Бажал Ю. М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посібн. — К.: Заповіт, 1996.

Балабанов И. Т. Инвестиционный менеджмент. — СПб.: Питер, 2000.

Баумол У. Предпринимательство, инвестиции и рост: симбиоз Давида и Голиафа // Проблемы теории и практики управления. — 2005. — № 2.

Бирман Г., Шмидт С. Економічний аналіз інвестиційних проектів. — , 1997.

Возняк Г. В., Кузнєцова А. Я. Розрахунок мінімального значення рентабельності інноваційної продукції // Вісник Української академії банківської справи. - Вип. № І (14). - Суми, 2003. -С. 87-90.

Воркут Т. А. Проектний аналіз: Навч. посіб. — К.: Укр. центр духовної культури, 2000.

Василенко В.О. Антикризове управління підприємством : Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2004. – 504 с.

Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. Інноваційна стратегія українських реформ. — К.: Знання України, 2002.

Гончарова Н. П., Перерва П. Г. Маркетинг инвестиционного процесса: Учебн. пособ. / Отв. ред. А. Н. Алымов. — К.: ВИРА-Р, 1998.

Гринев В. Ф. Інвестиційний менеджмент: Учебн. пособ. — К.: МАУП, 2000.

Дафт Р. Л. Менеджмент. — СПб.: Питер, 2000.

Дементьев В. Менеджмент предприятия в системе экономической власти // Вісник Тернопільської академії народного господарства. — 2002. — № 7. — Ч. 1.

Дорофиенко В. В., Колосюк В. П. Инновационный менеджмент и на-учно-техническая деятельность: Учебн. пособ. — Донецк, 2001.

Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємниц-тво: Пер. з англ. В. С. Гуля. — К.: Україна, 1994.

Дука А. П. Фінансування спільних інноваційних проектів: форфейтинг// Фінанси України. — 1999. — № 11.

Журнал "Фінанси України" 10