ЗМІСТ

Вступ. 3

Розділ 1.Теоретичні засади формування ефективних команд. 5

Організація спільної діяльності та основні цілі команди. 5

Стадії командоутворення, ролі в команді, інформація як важлива складова діяльності команди. 28

Управління командною роботою – світовий та вітчизняний досвід. 45

Розділ 2.Організація та характеристика командної роботи на ТК«Буковель». 55

Організаційний аспект. 55

Мотивація персоналу фірми. 62

Ефективність діяльності. 69

Розділ 3.Шляхи підвищення ефективної діяльності команд. 75

Висновки. 92

Список використаних джерел. 94

Додатки

ВСТУП

Для того, щоб створити успішну команду, необхідно володіти знаннями і навиками що стосуються організації ефективного співробітництва. Важливим аспектами є дослідження шляхів її формування та управління . Також слід звернути увагу на те, які результати приносить командна робота на практиці – в конкретних організаціях, дослідити, чи виникають проблеми та недоліки.

Основна мета роботи – визначити, як найефективніше використовувати трудові ресурси, об’єднуючи їх в команди, які існують закономірності їх побудови, які фактори найбільше впливають на ефективність. Завдяки співставленню теоретичної бази з практичними спостереженнями на ТК "Буковель" за роботою команди відділу бронювання, виявити можливі недоліки та запропонувати основні шляхи підвищення її ефективності.

Обєкт вивчення - команди та їх робота на підприємстві, особливості формування, організації та управління.

Предметом дослідження є сукупність методів та моделей , за допомогою яких можна вдосконалити та покращити процес реалізації поставлених цілей, використовуючи командний принцип роботи.

Для відповідного аналізу проблеми в дипломній роботі використано праці таких авторів, як: Р.Дафт, Д.Бодді, Р.Пейтон, М.Вудкок, Ф.Батлер, Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф А. И. Кравченко , Л.Савіцкая, Н.Михальська, Р. Соломанюк та інші. Що дало можливість більш професійно підійти до розгляду теми та пошуку методів, які можуть сприяти підвищенню ефективності роботи в команді.

Дипломна робота включає в себе три великі розділи, що розкривають зміст даної теми, дають практичні рекомендації для менеджера в роботі з командою.

Теоретичні засади формування ефективних команд.

Організація та характеристика командної роботи на ТК«Буковель».

Шляхи підвищення ефективної діяльності команд.

Перший розділ дає можливість не тільки проаналізувати погляди теоретиків на відповідну тематику, але і й ознайомитись з практичним вітчизняним та світовим досвідом використання команд та їх управлінням.

Другий розділ покликаний сформувати певне уявлення про особливості побудови команди в конкретній організації, її можливості та недоліки. Цей образ формується завдяки ідентифікації трьох аспектів – організаційний, мотиваційний та ефективність.

Останній завершальний розділ відображає в собі сукупність методів боротьби з неефективністю в роботі команди, переслідує мету – ознайомити менеджера з можливими шляхами її уникнення та більш організованішої та продуктивнішої співпраці з її членами. Озброює вже відомими та новими техніками управління командами : організації, мотивації, підвищення згуртованості та взаємодії, вдосконалення корпоративної культури, вирішення завдань, досягнення ефективних результатів та ін.

Ця тема є надзвичайно актуальною, особливо для управлінців, оскільки вона дає можливість побачити переваги та недоліки командного управління, механізм їх створення для ефективної роботи над завданнями; розглянути характерні риси команд, їх види, ролі учасників та внутрішньокомандні комунікації, які виникають між учасниками.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ КОМАНД

Організація спільної діяльності та основні цілі команди.

Про команди і їх створення спеціалісти в області управління , організаційного розвитку і соціальної психології заговорили відносно недавно. Перші дослідження командної роботи були опубліковані на початку 60-х років. Модель управління, заснована на командоутворенні зародилась в Японії. В 50 роки основною виробничою ціллю японських фірм стало підвищення якості, яка визначала конкурентоздатність товарів на ринку одночасно із зниженням собівартості. При організації виробництва японські менеджери прийшли до висновку, що якість кінцевої продукції та загальний результат напряму залежить від діяльності команд. Найважливішим кроком було досягти хорошого розуміння поставлених перед командою завдань та методів їх виконання, творчого та свідомого ставлення до роботи, що в свою чергу полегшувало взаємодію, підвищувало індивідуальну активність і працездатність членів команди, які вже діяли як єдине ціле.

Прототипом сучасних команд можна вважати японські кружки якості , які відіграли важливу роль в досягненні високої якості їх продукції. Американські компанії перейняли цю специфічну форму організації діяльності робочих груп, коли японські компанії почали становити сильну конкуренцію і багато в чому навіть випереджати. Для американського бізнесу застосування командних методів роботи характерне, починаючи з середини 1960-х. Піонерами використання команд були такі всесвітньо відомі зараз компанії, як: Procter&Gamble Company,Xerox Corporation,General Electric Company,IBM Corporation, Colgate-Palmolive Company. Восени 1990 року компанія Taxes Instruments та університет Північного Техасу організували першу міжнародну конференцію по командах. Проведені в 1997 році дослідження показали, що майже четверта частина всіх організації Північної Америки впровадили чи будуть впроваджувати командні методи роботи.

В Європі однією з перших компаній, які використали на практиці своєї діяльності командні методи роботи, стала Volvo Corporation – в Швеції була впроваджена нова технологія зборки автомобіля спеціальними командами робочих, відповідальних за з’єднання окремих вузлів. Командний підхід дозволив, згідно з оцінками спеціалістів, зменшити витрати на 25% в порівнянні із традиційним, а також підвищив трудовий ентузіазм і значно покращив психологічний клімат в робочому середовищі[1,с.124-127].

Починаючи з 1975 року побудова команд була включена приблизно в 40% всіх програм по організаційному розвитку за кордоном. Виникнення такої зацікавленості до командного підходу пов’язане з тенденціями в області розвитку організацій та високоефективного менеджменту.

По –перше, для сучасних організацій характерні тенденції ускладнення та збільшення свого структурного складу, що потребує впровадження більш ефективних організаційних форм і методів колективного управління, які дозволяють покращити координацію діяльності співробітників