Але проблема в тому, що існує і зворотна сторона медалі, коли погляди членів команди не співпадають чи повністю протилежні загальній думці, в міру впливу конформізму, він не висловить свою позицію, тому може бути втрачена цікава альтернатива вирішення завдання. Тому менеджеру для нейтралізації дії такого чинника на ефективність роботи команди, варто обрати шлях комбінації конформізму та розходження у точках зору, поглядах всередині колективу. Це дасть можливість бути більш впевненим у тому, що командою пропонується не один єдиний прийнятний для всіх метод вирішення поставленого завдання, а велика кількість альтернативних варіантів.

Одним із найсучасніших методів підвищення ефективної діяльності команди є застосування тренінгових прогам. Найчастіше необхідною умовою тренінгів є виникнення проблем в організаці, мотивації членів команди, підвищення конфліктності чи недоліки в комунікаційних процесах. Особливістю використання саме такого методу є командна взаємодія в реальних умовах. Для проведення тренінґа обираються  безлюдні місця та організовується наметовий табір. Учасники отримують практичні знання та навички командної взаємодії в екстремальних умовах які можуть застосувати в бізнесі. Загалом, тренінг командної взаємодії є водночас захоплюючою грою, учасники якої можуть повеселитись і розслабитись, одержуючи задоволення від самого процесу великої гри та навчальною програмою, що дозволяє випробувати різні моделі поведінки і взаємодії з іншими людьми. Командна робота на тренінзі відбувається в режимі «мозкової атаки » (А.Озборн), «розмовних кіл». Основні принципи «мозкового штурму» та «розмовних кіл» як методу: в центр кола ставиться проблема, чи завдання навколо якого і збираються ідеї, приймаються будь-які ідеї, критикувати навіть «безглузді» не дозволено, учасники повинні намагатися комбінувати чи вдосконалювати ідеї, запропоновані іншими. Така техніка суперечить зрозумілому прагненню учасників до індивідуального позиціювання, а кількість «безглуздих» ідей може суттєво ускладнити поточну роботу. Лідер, виступаючи в ролі фасилітатора, готує команду до такого режиму й спрямовує її в потрібне русло.Для того, щоб учасники могли домовитись швидко та ефективно прийняти єдиний правильний план дій команди, їх знайомлять з техніками ефективної командної роботи: «розмовне коло», техніки вирішення конфліктних ситуацій та виходу зі стресового стану, техніки обрання плану дій. Стимулюючи свою команду до діалогу лідер під час тренінґа має навчати людей взаємодіяти, розподіляти ролі поміж членами команди. Тому лідер вчиться користуватися колективним розумом, внаслідок чого ціле стає більшим, ніж просто сума частин. Учасники тренінґа самі обирають стратегію та тактику своєї команди від плану «порятунку», розподілу ролей, завдань та до їх реалізації. Способи вирішення завдань учасниками тренінґа часто є віддзеркаленням їхніх робочих стосунків. Виявляються приховані чи не помічені раніше особистісні риси кожного з «гравців» команди. Але на тренінзі в наближено екстремальних умовах не можливо приховати свою справжність. Всі учасники стають один для одного відкритими, наче на долоні, незалежно від ієрархічної службової драбини. Роль лідера в житті  команди дуже важлива: він формує основні принципи взаємодії, задає настрій, впливає на командний дух. Здебільшого саме від нього на тренінзі залежить, наскільки правильно обрана тактика «виживання» команди та сама робота.

Тренінги з командоутворення (team building) — нині одні з найпопулярніших. Часто керівники організацій покладають на них великі надії і замовляють їх з негласною метою — за кілька днів сформувати супер-команду, злагоджена робота якої стане прикладом для іншого колективу. В результаті тренінг вчить розподіляти ролі в команді, налагоджувати процес прийняття групових рішень, спільного планування й виробляти «командний» стиль спілкування. У той момент, коли завдання виконано, насамперед, людина відчуває задоволення від того, що спільними зусиллями досягнуто успіху. Саме такі моменти дають можливість відчути team spirit — командний дух. Але проведення тренінгу – це тільки половина успіху, багато в чому його ефективність залежить від післятренінгової підтримки, та готовності до учасників змін. Крім того, в організації мають бути створені умови, в яких працівники зможуть реалізувати набуті навички. Тренінг може не зробити ідеальну команду, але допоможе виявити ті аспекти, які їх об’єднують і окреслити можливі варіанти дій менеджера.

Різного роду проблеми чи ситуації, в якими стикається команда, займають дуже багато часу або ж відволікають від основної діяльності, оскільки одразу виявити єдино правильне рішення вдається не завжди. А це в свою чергу знижеє продуктивність та ефективність роботи команди. Одним з основних методів нейтралізації цього недоліку - зробити процес розробки спільних рішень більш організованішим. Тобто використовувати певний алгоритм, що включає послідовність чітко визначених етапів роботи, які будкть прийматися та виконуватися командою. Найкраще тут зможе зарадити метод «мозкової атаки» (займає час від 20 хвилин до 1 години) в основі якого лежить ефективна розробка рішень спільнми зусиллями і вибір найоптимальнішого. Тим більше відомим є той факт, що цей метод використовується не тільки для прийняття рішень і боротьби з проблемними ситуаціями, але й для того, щоб просто попрацювати в команді. Можна виділити кілька послідовних етапів, що лежать в основі «мозкової атаки»:

1. Формулювання проблеми;

2. Підбір учасників мозкової атаки, хоч може брати участь і вся команда;

3. Призначення ведучого. Ним не обов’язково може бути менеджер;

4. Представлення проблемної ситуації і основних завдань, які необхідно досягти;

5. Висування учасниками ідей;

6. Узагальнення результатів. Крім того членів команди варто розділити на дві частини – «генератори ідей» і «критики» для аналізу рішень що пропонуються. Але тримати