Багато менеджерів, особливо в компаніях, зайнятих в галузях жорсткої конкуренції, вважають, що тільки робота в командах дозволяє досягти високої продуктивності і високої якості продукції. Групи пропонують структуру, в якій індивіди переслідують як власні цілі, так і цілі організації. Чим більше людей, тим більше поглядів. Висловлюючи свої ідеї колегам, вони можуть їх як прийняти, так і розкритикувати. Хороші команди – сукупність різноманітностей, а якщо точки зору і погляди на вирішення проблеми різні, то в ході їх взаємодії може народитися принципово новий підхід. Команди стимулюють прийняття і розуміння проблеми пропонованого рішення. Об’єднання зусиль індивіда і групи зазвичай викликають почуття співучасті в подоланні перешкод і досягненні результату.

Команди стимулюють навчання співробітників, які спільно працюють над вирішенням проблеми, та не тільки виконання завдання , але й отримання цінного досвіду та роздумів про альтернативні можливості вирішення проблеми. Саме спільна робота в групах дозволяє випробувати нові способи вирішення проблеми, а члени команди відкривають для себе багато нового.

Працююча над виконанням завдання команда – найкращий, не однократно провірений на практиці спосіб перетворення бачення в цінності та узгодження дій, адже група опирається на спільну діяльність її членів. Саме команди визначають напрям діяльності організації в цілому, загальні для всіх співробітників цілі. Команди дають можливість прискорити реакцію ієрархії, не послаблюючи структуру влади організації, ініціюють процеси за її межами, знаходять адекватні відповіді на найскладніші питання

[11, ст.342-345].

Понад два десятиліття тому, коли такі компанії, як “ Toyota”, ”General Foods”, “ Volvo” запроваджували команди, це було новинкою, оскільки ніхто більше цього не робив. Сьогодні ситуація цілком протилежна : привертають увагу організації, в яких не використовується той чи інший вид команди. Одержані дані свідчать про те, що команди, як правило, працюють краще ніж індивіди, коли завдання потребують чисельних умінь, розсудливості і багатогранного досвіду. Керівництво багатьох компаній дійшло висновку, що команди гнучкіші і легше реагують на зміни в зовнішньому середовищі, ніж традиційні відділи чи інші види постійно працюючих угруповань. Крім того команди можна швидко зібрати, розгорнути, переорієнтувати і розпустити. Врешті – решт, команди можуть забезпечити щось більше, ніж тільки підвищення ефективності та поліпшення показників діяльності для організації : вони можуть бути джерелом задоволення роботою. Оскільки членам команди часто дають можливість опановувати багато речей, які безпосередньо впливають на їхню роботу, команди є для керівництва ефективним засобом залучення людей до активної роботи, що поліпшує моральний стан працівників та сприяє диверсифікації робочої сили. Але людей можна об’єднати просто у робочі групи, чим же команди відрізняються від них. Члени робочої групи взаємодіють головним чином для того, щоб обмінятися інформацією та ухвалити рішення, які допоможуть кожному з них виконувати завдання в межах свого кола відповідальності. Робоча група не має можливості чи потреби зобов’язуватися виконувати колективну роль, яка потребує спільних зусиль. Не виникає позитивної синергії , яка створювала би всеохопний рівень виконання, більший, ніж сума окремих внесків.

Робоча команда, навпаки , генерує позитивну синергію завдяки координованим зусиллям. Індивідуальні зусилля членів команди на рівні виконання завдань дають результат значно більший, ніж сума їхніх особистих внесків. Додаток Б

Широке використання команд створює для організації потенціал щодо збільшення обсягу виробленої продукції без збільшення витрат. Однак це є лиш потенційним [22,с.18-25].

Щоб краще зрозуміти природу команд, слід розглянути детальніше всі їх види, в яких ситуаціях їх краще застосовувати. Отже, чотирма найпоширенішими видами організації команд є :

функціональні команди;

команди з розв’язання проблем;

самокеровані команди;

перехресно – функціональні;

віртуальні команди.

Розглянемо кожний вид окремо.

? Функціональні команди складаються з керівника та працівників його підрозділу. В межах такої команди проблеми авторитету, ухвалення рішень та взаємодії є порівняно простими і зрозумілими. Їх часто створюють для підвищення ефективності діяльності або для розв’язання конкретних завдань у межах окремого функціонального підрозділу. Наприклад, торгівельна команда, команда сервісного центру, ремонтна команда.

? Майже 20 років тому популярність команд тільки почала зростати, і форми, в яких вони існували, були надзвичайно подібні. Ці команди, як правило, складалися з 5-12 працівників з погодинною оплатою, що працювали в одному відділі та збиралися на кілька годин щотижня для обговорення методів поліпшення якості, ефективності та середовища праці. Такі команди називалися – командами з розв’язання проблем. Їхні члени обмінювалися ідеями та висували пропозиції щодо того, як можна було б поліпшити процеси і методи праці. Одним з найпоширеніших таких команд, що зустрічалися в 1980-х років, є гуртки якості. Вони брали на себе відповідальність за розв’язання проблем якості, а також нагромаджували та оцінювали власні результати. Однак такі команди рідко коли мають виключне право втілювати будь-яку зі своїх пропозицій у життя. Натомість вони дають рекомендації керівництву, яке зазвичай приймає рішення щодо впровадження рекомендаційних заходів.

? Самокерована робоча команда – це формальна група співробітників, яка працює без керівника і відповідає за завершений виробничий процес чи за той його етап, на якому виконується постачання продукції або послуг зовнішньому або внутрішньому клієнтові. Зазвичай команди такого типу контролюють темп своєї роботи, визначають розподіл робочих завдань, час перерв, а також перевіряють виконання власної роботи. Такі команди впровадили в себе компанії : “Xerox”, “ General Motors”, “ Coors Brewing” та інші. Такі команди характеризуються як правило наступними показниками:

- Члени команди володіють різними навиками і можуть виконувати різні функції, так що їх загальний досвід дозволяє виконувати складні