- Команда має доступ до необхідних для виконання завдання ресурсів

- Команда має право самостійно приймати рішення.

Ефективність самокерованих команд виправдовує навіть найсміливіші очікування.

? Перехресно-функціональні команди складаються з працівників майже одного і того самого ієрархічного рівня, але різних робочих підрозділів організації. Працівники збираються разом для реалізації якогось конкретного завдання. Вони є також ефективним засобом, що дає змогу працівникам з різних підрозділів однієї організації обмінюватися інформацією, розробляти нові ідеї, розв’язувати проблеми та координувати складні завдання. Але ними важко керувати.

? Віртуальна команда є варіантом електронних нарад. Вона дає групам можливість зустрічатися, незважаючи на відстань та час, і дає змогу організовувати зв’язки між працівниками у спосіб, який був неможливим у минулому. Члени команди використовують досягнення новітніх технологій, як-от циркулярні виклики, відео конференції або електронна пошта, для розв’язання проблем, навіть незважаючи на те, що вони можуть бути географічно розділені або перебувати в різних часових зонах. Віртуальні команди також використовуються для розв’язання проблем та підвищення успішності продажу. Вони об’єднують людей, які знаходяться на великих відстанях один від одного, але володіючих можливістю брати участь в спільній діяльності. Віртуальні команди зазвичай виникають в організаціях, офіси і виробництво яких розкидані по всьому світі. Лідерами в такій команді можуть бути , як одна людина, так і всі її члени в залежності від того, хто є професіоналом у вирішенні конкретної проблеми. Успіх такої команди визначається наступними елементами :

складний і точний підбір учасників;

потужна підтримка команди і її цілей зі сторони керівництва;

чітка постановка завдань;

найкращі засоби зв’язку;

створення атмосфери довіри в команд;

спільне використання інформації. Додаток В [25,с.10-11]

Найпростіший спосіб класифікації команд – поділ їх на ті, які створюються як частина формальної структури організації, і ті, ціль котрих полягає в розширенні участі їх членів в управлінні.

Формальні команди створюються як частина організаційної структури компанії. Виділяють три різновиди формальних команд: з горизонтальними та вертикальними організаційними взаємозв’язками, а також спеціалізовані команди.

1) Вертикальна команда – включає в себе менеджера і його формальних підлеглих. Її ще інколи називають функціональною. Може включати представників одного і того ж рівня ієрархії в рамках одного ж рівня ієрархії. Як правило в неї входить відділ в цілому. Наприклад, медсестри третьої зміни в лікарні.

2) Горизонтальна команда складається з робітників одного і того ж рівня ієрархії, але з різних відділів. Вони збираються разом, отримують завдання, а після його виконання можуть повернутися до своїх звичайних робочих обов’язків. Зазвичай горизонтальні команди формуються у вигляді спеціальних груп і комітетів.

Спеціальна група включає в себе співробітників різних відділів, яким доручено спільне виконання певних дій. Після досягнення поставленої цілі спеціальна група розпускається

Комітет як правило являється більш довговічним утворенням, не рідко стає постійною частиною організаційної структури. Членство в комітеті визначається не тільки досвідом роботи, скільки посадою співробітника. Члени комітету повинні бути офіційним представницьким обличчям на відміну від спеціальної групи. Комітет має справу з проблемами, які виникають регулярно.

3) Спеціалізована команда не входить в формальну структуру організації і працює над найбільш важливими чи потребуючими унікальних творчих навиків проектами. Вона має свою внутрішню структуру, але члени команди відчувають себе повністю незалежними утвореннями [1,с.563-565].

Якщо команда створена спеціально для роботи над окремим проектом, то її називають – проектною командою. Але і в цьому випадку можна виокремити окрему її класифікацію:

Команда проекту (КП) –організаційна структура, яка створюється на період здійснення всього проекту або однієї із фаз його життєвого циклу. Завданням керівництва команди проекту є проведення політики та затвердження стратегії проекту для досягнення його цілей.

Команда управління проектами ( КУП) – організаційна структура, яка включає тих членів Команди проекту, які безпосередньо беруть участь в управлінні проектом, в тому числі – представники окремих учасників проекту і технічний персонал. У відносно невеликих проектах КУП може включати практично всіх членів команди проекту.. Завданням КУП є виконання всіх управлінських функцій і робіт в проекті в ході його виконання.

Команда менеджменту проекту(КМП) – організаційна структура, яку очолює головний менеджер проекту створена на період виконання всього проекту чи його фази. В команду можуть входити фізичні особи, які безпосередньо виконують менеджерські та інші функції управління проектом. Головними завданнями є реалізація політики та стратегії проекту, виконання стратегічних рішень і використання (тактичного) ситуаційного менеджменту [17, с.14-15].

Робота команди не є такою безхмарною та ідеальною. Всьому притаманні плюси і мінуси. Виходячи з цього можна виділити такі командні проблеми:

Відчуття розбіжностей в розумінні стратегічних цілей, ідеалів і цінностей колективної діяльності;

Відсутність навиків чи значимості відмінної позиції(ролі);

Несумісність особистісно-професійних точок зору ;

Недостатня скоординованість у взаємодії у вирішенні спільних практичних завдань;

Необмежена влада лідера;

Відсутність творчого підходу при вирішенні проблем;

Занадто неформальна атмосфера в групі чи високий ступінь конфліктності;

Відсутність ефективної системи співробітництва і визначеності ролі кожного в загальній цілісності командної структури;

Особистісні психологічні бар’єри (стереотипи, установки, домінанти..), які заважають виникненню та розвитку неформальних відносин всередині команди;

Неефективне використання групових ресурсів;

Незадоволеність матеріальним стимулюванням співробітників компанії;

Недосконалість організаційно-управлінських форм команди;

Недооцінка значимості командного існування і ігнорування командо утворюючих процесів в спільній діяльності та ін.

Можна виділити також іншу типологію команд.

«ТУСОВКА»- взаємодія людей побудована на спільних потребах, мотивах, інтересах. Динаміка потреб притаманна кожному, а це робить їх об’єднання тимчасовим, нестабільним, адже люди взаємодіють до того часу, поки інтереси співпадають. Якщо діяльність постійна