і немає можливості просто піти, то в рамках даного типу об’єднання виникають і змінюються мікрогрупо утворення за симпатіями. Основні ознаки:
Невизначеність цілей спільної діяльності;
Відсутність явного лідера;
Відсутність узгоджених норм та способів взаємодії;
Плинність членів команди;
Наявність до кінця невизначених загальних потреб;
Висока ймовірність розпуску;
Високий ступінь не гарантованості досягнення бажаного результату.
«ГУРТОК» - взаємодія людей заснована на спільності інтересів, співставлених з діяльнісними цілями і нормами. Однак, в даному об’єднанні людей діяльнісні норми нестійкі. Більшість норм лиш беруться до уваги, але не на шкоду існуючим інтересам. Оскільки спільні інтереси займають провідні позиції, норми з легкістю переглядаються, що створює підвищену нормативну динаміку, яка супроводжується цілою низкою узгоджувальних процедур. Ознаки:
Наявність харизматичного неформального лідера;
Спільні цілі;
Високий ступінь зацікавленості членів команди у спільних діях для досягнення цілей;
Основний тип відносин – неформальний;
Відносна стійкість складу гуртка;
Наявність стійких відносин між його членами;
Висока ймовірність досягнення результату;
«ЗАГІН» - головна особливість команди даного типу це жорстка дисципліна. Інтереси справи стоять на власними інтересами, тому між людьми переважають між функціональні зв’язки. «Армійська дисципліна» стає перепоною для творчого підходу і породжує внутрішній дискомфорт у людей, які не схильні до виключно формальних відносин. Відсутність міжособистісної згуртованості між членами групи особливо деструктивна в ситуаціях, які не мають стереотипного вирішення.
Наявність сильного формального лідера;
Сильні позиції лідера;
Жорстка дисципліна;
Здійснення контролю лідером;
Наявність спільних цілей;
Тип відносин – формальний;
Високий ступінь зацікавленості членів такої команди в матеріальних благах, які можуть бути отримані при досягненні цілі;
Малий об’єм узгоджувальних процедур;
Наявність потенціалу само організованості;
Ймовірність досягнення спільного результату;
Цінності групи стоять вище за індивідуальні.
«КООПЕРАЦІЯ» - об’єднання людей засноване на неформальній зацікавленості кожного в інтересах справи. Індивідуально-особистісні інтереси реалізуються в такій команді за рахунок стійких мікрогрупових об’єднань, між якими можуть виникати протистояння. В цілому, всі учасники команди даного типу достатньо адекватно самовизначені до роботи і здатні реалізовувати узгодження між собою без участі лідера на основі затверджених загальних цілей. Основні риси:
Наявність лідера визнаного колективом;
Наявність спільних цілей і чітких норм процесу їх досягнення спільними зусиллями;
Високий рівень само визначеності до роботи;
Професіоналізм членів команди;
Чітка визначеність функцій кожного учасника і наявність свободи в рамках функцій;
Тип відносин діловий, але з врахуванням особливостей членів «корпорації»;
Висока стійкість людського складу колективу;
Ефективність у вирішенні завдань;
Наявність самоконтролю та самокорекції у членів колективу.
«КОМАНДА» - об’єднання людей засноване на реалізації спільних цілей, завдань, цінностей та ідеалів. Команді притаманний вищий рівень самоорганізованості не тільки для виконання завдань, але і в проблемних ситуаціях. Даному типу команди притаманна гармонія міжособистісних і ділових відносин. Риси:
Наявність лідера визнаного колективом;
Спільні цілі, норми процесу досягнення цілей;
Високий рівень самоорганізації колективу;
Вищий рівень професіоналізму членів команди;
Високий рівень командного духу;
Чітка визначеність функціональних обов’язків кожного члена команди;
Гармонія ділових та міжособистісних відносин;
Максимальна стійкість складу команди;
Наявність цінності професійного саморозвитку;
Готовність до вирішення проблем спільною діяльністю[21, с.17-19].
Якими ж характеристиками повинна володіти ефективна команда?
За словами Джеймса Фрипа, менеджера з укомплектування кадрами підрозділів корпорації “ Taco Bell” штат Небраска, така команда має кілька характерних особливостей.
Забезпечення того, щоб усі члени команди чітко знали та розуміли, якими є цілі та завдання.
Щоб кожен знав і розумів свою конкретну роль у цій команді.
Дозволити членам команди вносити пропозиції щодо досягнення цілі команди.
Основна відмінність команди від групи полягає в наступних аспектах:
Члени команди об’єднані спільними цілями, намірами, завданнями;
Члени команди взаємозалежні;
Вони згідні з тим, що для досягнення своєї поставленої цілі вони повинні ефективно працювати разом.
Проте не кожному працівнику властиво бути гравцем команди. Деякі люди воліють, щоб цінували їхні особисті досягнення. Формування команди в таких середовищах може натрапляти на опір. Створення команд виправдане в тих країнах, де цінується колективізм [14,с.367-374] .
Для кожної команди характерні – відкрите обговорення проблем, хороша циркуляція інформації. Діяльність орієнтована на вирішення завдань, цілі змінюються по мірі надходження проблем. Основна увага надається досягненню конкретних результатів : поєднання співробітників і відповідних ресурсів заради максимально швидкого і якісного виконання завдань, термін та етапи вирішення постійно контролюються.
Відносини між співробітниками будуються на принципах взаємозалежності. Лідерство будується на взаємодії контактів і співробітництва. Керівництво діє як каталізатор групової взаємодії і співробітництва.
Ефективність діяльності команди визначається індивідуальною успішністю в поєднанні з можливістю об’єднувати особисті цілі співробітників з стратегічними цілями організації. Команди легко адаптуються завдяки матричному принципу внутрішньої будови : певні підгрупи створюються відповідно до поставленого завдання і легко можуть переформовуватися.
Управління такими командами пов’язане з необхідністю створення раціональної структури, забезпечення високого ступеня професіоналізму співробітників, складністю досягнення оптимального співвідношення зовнішнього контролю і незалежності робочої команди. Керівник повинен бути гнучким і впевненим в собі і в своїх співробітниках. Вплив у команді базується не на статусі чи положенні, а на професіоналізмі і компетентності [11,с.255-258].
Важливо також відзначити, що команди відіграють важливу роль у програмах неперервного вдосконалення процесу праці. Команди дають працівникам природний поштовх до висловлювання ідей і впровадження вдосконалень. Наприклад, плануючи створення команд, що займалися б розв’язанням складних проблем, керівництво компанії “ Ford ” визначило 5 цілей команди, які повинні :
бути досить компактними, щоб працювати ефективно і продуктивно;
бути належно підготовленими у сфері, в якій працюватимуть їхні члени;
мати досить часу для роботи над проблемами, які вони планують розв’язати;
мати право розв’язувати проблеми та застосовувати коригування дій;
мати визначеного " захисника " , чия робота полягатиме в допомозі команді уникати підводних каменів.
На роботу команди впливають два чинники:
? Неоднорідність складу. Різноманітність зазвичай забезпечує свіжий погляд на справи, однак ускладнює досягнення одностайності та згоди в команді. Найяскравіше переваги неоднорідності складу команди проявляються, коли