У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


ступінь, до якого члени лояльні та віддані команді. У міру того, як команди стають згуртованішими, їхні учасники вільніше взаємодіють, звикають до норм, стають більш задоволені командою. Згуртованість також може вплинути на рівень виконання командою завдань.

Формальне та неформальне лідерство. Формальний лідер – той, кого призначає організація або ж вибирають члени групи. Неформальний лідер – особа, яка виконує функції лідера, однак її права формально не визнані. Якщо формальний лідер відіграє одну роль, а іншу ні, то часто з’являється неформальний лідер для заміщення функцій формального. [10, с.466-470.].

Можна виділити також теоретичний підхід до формування ефективної команди. Розрізняють 4 основних підходи :

Підхід заснований на цілях – дозволяє членам групи краще орієнтуватися в процесі вибору і реалізації групових цілей. Процес відбувається за допомогою консультанта.

Міжособистісний підхід ( інтерперсональний ) – зосереджений на покращення між особистісних відносин в групі. Його ціль – збільшення групової довіри, спільна підтримка, збільшення внутрішньо командних комунікацій.

Рольовий підхід – проведення дискусій та переговорів серед членів команди стосовно їх ролей. Командна поведінка може бути змінена в результаті зміни виконання ролей та їх індивідуального сприйняття.

Проблемно – орієнтований підхід – зміст процесу включає в себе послідовний розвиток процедур вирішення командних проблем а потім досягнення головної командної цілі [ 16, с.228-230].

Ефективну команду можна охарактеризувати загальними критеріями ефективності будь-якої організаційної структури, але є специфічні риси, притаманні тільки команді. Перш з все – це націленість всієї команди на кінцевий результат, ініціатива і творчий підхід до вирішення завдань, активне і зацікавлене обговорення виникаючих проблем.

Ефективною можна назвати таку команду, в якій :

Неформальна і вільна атмосфера;

Завдання добре зрозумілі і приймаються;

Учасники прислуховуються один до одного;

Обговорюють завдання, в яких беруть участь всі члени команди;

Виражають як свої ідеї, так і свої почуття;

Конфлікти і розбіжності присутні, але виражаються і центруються навколо ідей та методів, а не особистостей;

Група усвідомлює, що робить, рішення базуються на згоді, а не на голосуванні більшості.

При задоволенні таких умов команда не тільки успішно виконує свою місію, але і задовольняє особисті і міжособистісні потреби всіх членів.

Формування команд – це один з рівнів організаційного консультування. Існує три рівні проведення процесів формування команд:

Індивідуальне консультування – управління важкими проблемами, які виникають в результаті існування організації.

Безпосередньо формування команд – активне командне включення в планування організаційних змін(команда визначається як група з більше ніж двох людей, які динамічно взаємодіють, залежать один від одного і прагнуть досягти спільну ціль, місію. Кожний з членів команди грає визначену роль, займає чітку позицію та виконує визначену функцію в команді.)

Побудова міжкомандних взаємовідносин. В організації може існувати кілька окремих і незалежних груп, з яких необхідно сформувати команду. В такому випадку консультування направлене як на процес формування команди, так і на налагодження взаємозв’язків між ними, оскільки взаємозв’язки між командами можуть продукувати організаційну ефективність і бути джерелом самореалізації для індивідуумів.

Кожний член команди повинен розуміти, в чому полягають його функції і як їх спів ставляти з функціями інших членів[6, с.432]. Саме введення терміну «рольовий» у відношенні поведінки ніби підкреслює, що йдеться не про особисту поведінку працівника, коли він цілком керується власними бажаннями та амбіціями, а про його поведінку в рамках визначених обов’язків і повноважень, тобто визначеної ролі. Зазвичай виділяють 2 типи ролей:функціональні і командні.

Функціональні ролі безпосередньо стосуються повноважень члена команди і охоплюють навики, вміння і технічні навики, якими він володіє. Вони включають в себе – визначення обов’язків, завдань, дій, рішень, які члени команди повинні виконувати.; визначення повноважень – члену команди, який взяв на себе відповідальність за позитивне виконання обов’язків та завдань, надаються визначені повноваження, тобто право використовувати ресурси організації і працю її робітників для виконання поставлених завдань.

Командні ролі відображають спосіб, яким члени команди виконують свою роботу, роблячи внесок в роботу команди і взаємовідносини між учасниками команди. Командна роль багато в чому визначається вродженими особистісними якостями і поведінкою. Найбільш яскраво командні ролі проявляються:

1.При визначенні послідовності робіт виконаних членами команди в рамках єдиного трудового процесу;

2.При організації процесу розробки і прийняття групового рішення.

На ефективність командної роботи можуть впливати також ролі, які виконують її учасники, в залежності від того позитивні вони чи негативні.

До позитивних належать ролі, виконання яких, так чи інакше, дозволяє підвищити конструктивність роботи команди в цілому.

До негативних відносяться ролі, реалізація котрих перешкоджає ефективному вирішенню завдань і проблем.

Деякі позитивні ролі :

Лідер;

Практик ;

Генератор ідей ;

Деякі негативні ролі в команді :

Критик-деструктор;

Мораліст ;

Всезнайка;[28,с.8-9]

Команда — група людей, що об'єднуються не службовими відносинами, а якимось спільними проблемами і завданнями. При цьому потрібно усвідомлювати, що не всі члени органі-заційних підрозділів можуть бути командою. М.Белбін приділив головну увагу дослідженню «анатомії команди», виявив і розмежував 8 ролей як єдино придатних для ефективної роботи команди. До цих ролей належать такі:

1. Координатор (лідер), що забезпечує досягнення мети ко-мандою та ефективне використання її потенціалу.

2. Локомотив (працівник), який прагне прискорити досягнен-ня поставлених цілей будь-якими методами, однак не володіє управлінськими навичками.

3. Інноватор (мислитель), який є основним джерелом продуку-вання нових ідей і стратегій.

4. Аналітик (математик), який забезпечує прийняття зваже-них остаточних рішень завдяки своєму тверезому мисленню та обережності.

5. Постачальник (шукач джерел), який утворює зовнішні кон-такти і знаходить ресурси поза групою, що дозволяють швидше виробити якісне рішення.

6. Організатор (скрупульозний виконавець), що докладно пе-ревіряє всі аспекти проекту, планує його чергові етапи, зберігає всі деталі і забезпечує здобуття мети.

7. Душа команди (командний гравець), що нейтралізує особис-ті


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27