підприємством або іншою установою на договірних умовах.
2.3 Концептуальні принципи обліку витрат на навчання працівників
Поняття «витрати на навчання» зустрічається все частіше. Проте немає конкретно визначених правил обліку цих витрат. Можна знайти різні пропозиції і тільки. В Україні більшість підприємств вважає ці затрати саме витратами періоду, а не інвестиціями. Розглянемо цей облік.
Розрізняють навчання з відривом від виробництва і без відриву від виробництва. За час підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за працівниками зберігається місце роботи (посада) і здійснюються виплати, передбачені законодавством [23, ст. 122]. Таким законодавчим актом є постанова Кабінету Міністрів України “Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва” від 28 червня 1997 р. №695.
Згідно «Трудового права України»: «Гарантійні виплати — це грошові виплати, що зберігають працівникові заробітну плату (повністю або частково) за час, коли працівник з поважних причин, відповідно до закону, звільняється від виконання трудових обов’язків, але за ним зберігається місце роботи» [20, с.70].
Гарантійні та компенсаційні виплати й доплати не є заробітною платою, але виплачуються з метою недопущення зниження заробітної плати працівника і є мінімальними державними гарантіями. Для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки й навчання інших професій з відривом від виробництва, встановлено такі мінімальні державні гарантії:*
збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи протягом часу навчання;*
оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;*
виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для учбових відряджень.
Оплата проїзду працівників, які направляються на навчання з відривом від виробництва, до місця навчання і назад, виплата добових за час перебування в дорозі і за час навчання, стипендії, відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення, здійснюються за місцем основної роботи [21; 20, с.70-78].
Відповідно до “Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій”, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 700: «Гарантійні доплати працівникам при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям виплачуються у вигляді зарплати в порядку і в розмірах, що визначаються законодавством» [22; 23, ст.207].
Гарантійні доплати — це суми, які виплачуються працівникові понад заробітну плату при скороченні робочого часу або переведенні на іншу роботу у встановлених законом випадках для збереження працівнику середньої заробітної плати [20, с.77].
Компенсаційні виплати — це грошові виплати понад заробітну плату з метою відшкодування працівникам матеріальних витрат, пов’язаних з виконанням трудових чи інших передбачених законом обов’язків [20, с.78]. Компенсаційні виплати в окремих випадках здійснюються у поєднанні з гарантійними виплатами.
Розглянемо компенсації в разі учбових відряджень. Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі учбовими відрядженнями [23, ст. 121]. Учбовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій поза місцем його постійної роботи. Учбова відпустка може тривати лише 40 днів за навчальний рік. Працівникам, які направляються у відрядження, в порядку і розмірах, встановлених законодавством, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні; вартість проїзду до місця призначення і назад; витрати, пов’язані з наймом житлового приміщення.
Суми компенсаційних виплат відрядженим переглядаються, вони врегульовані постановою Кабінету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” від 23 квітня 1999 р. № 663 (в редакції від 30 травня 2000 р. № 850) та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджену наказом Міністерства фінансів України 13.03.98 № 59 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.06.99 № 146).
За кожний день (включаючи день від’їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі, працівникові виплачуються добові в межах граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663. Добові не виплачуються, якщо відсутні відмітки в посвідченні про відрядження. Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду транспортом загального користування (крім таксі).
Підприємство за наявності підтвердних документів відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання житлового приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях.
Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат. Витрати у зв’язку з відрядженням, не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються [20, с.76-96].
На даний час більшість підприємств для обліку витрат на навчання використовують загальні або адміністративні витрати:
З відривом від виробництва (при цьому працівникові нараховується середньомісячна заробітна плата):
Дт 23, 91, 92, 93 Кт 661, 663 ,
де 23 – «Виробництво»
91 – «Загальновиробничі витрати»
92 – «Адміністративні втирати»
93 – «Витрати на збут»
661 – «Розрахунки з оплати праці»
663 – «Компенсаційні виплати»
Без відриву від виробництва:
Дт 23, 91, 92, 93 Кт 663
Щоб навчання було ефективним, необхідно вміти проводити оцінку вкладень в людський капітал за наступними напрямами:
1. Розробка нових систем обліку витрат на навчання персоналу.
2. Пошук критеріїв оцінки результатів проведеного навчання.
3. Вибір оптимального варіанту програми навчання.
Практика великих прогресивних підприємств показує, що витрати на розвиток персоналу мають довгостроковий ефект і окуповуються протягом короткого терміну. Витрати на навчання вважаються вихідними для оцінки людських ресурсів підприємства.
Я пропоную нову модель обліку вкладень в людські ресурси