Оточуюче повітря є найважливішим фактором забезпечення нашого життя. Тому для створення здорових і безпечних умов праці потрібно мати гігієнічне нормування шкідливих речовин, надійні способи визначення їх концентрації у повітрі і сучасне технічне та організаційне забезпечення їх зменшення.

На даному підприємстві є шкідливим фактором – пил. В санітарно-гігієнічній практиці основним методом виміру запиленості прийнятий вагомий метод, тому що при сталості хімічного складу первинне значення має маса пилу, що затрималася в організмі людини. Визначення тільки маси пилу не дає повної картини його шкідливості для людини та технічного прогресу.

Для запобігання поступлення пилу в організм людини, при виготовленні крейди шкільної робітникам необхідно працювати використовуючи проти пилові засоби захисту – це респіратори різних типів. Безпосередньо на робочому місці необхідні вентиляційні системи.

Важливе значення для здоров’я та працездатності людини має правильне раціональне освітлення підприємства. Стан освітлення відіграє важливу роль і для попередження виробничих травм.

Одним із найбільш розповсюдженим негативним фактором, який впливає на людину є шум. Для зменшення негативного впливу шуму на організм людини застосовують як загально технічні методи зниження шуму, так індивідуальні засоби захисту.

4.2 Охорона праці користувачів персональних комп'ютерів

Широке промислове та побутове використання персональних комп'ютерів (ПК) актуалізувало питання охорони праці їхніх користувачів. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є "Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин" ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Дотримання вимог цих правил може значно знизити наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відеодисплейними матеріалами, зокрема можливість зорових, нервово-емоційних переживань, серцево-судинних захворювань. Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ тощо, які викладені у Правилах.

Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86) роботодавець зобов'язаний забезпечити в приміщеннях з ВДТ оптимальні параметри виробничого середовища (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 – Норми мікроклімату для приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕМ

Пора року | Категорія робіт | Температура повітря, 0С,

не більше | Відносна вологість повітря, % | Швидкість

руху повітря, м/с

Холодна | Легка - 1 а | 22-24 | 40-60 | 0,1

Легка - 1 б | 21-23 | 40-60 | 0,1

Тепла | Легка - 1 а | 23-25 | 40-60 | 0,1

Легка - 1 б | 22-24 | 40-60 | 0,2

Природне освітлення в приміщеннях з ВДТ має здійснюватися через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче ніж 1,5 %. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів ПК і клавіатури повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, вікна повинні мати жалюзі або штори.

Основні вимоги до виробничого приміщення для експлуатації ВДТ

воно не може бути розміщено у підвалах та цокольних поверхах;

площа на одне робоче місце в такому приміщенні повинна становити не менше 6,0 кв.м, а об'єм не менше 20,0 куб.м;

воно повинно мати природне та штучне освітлення відповідно до СНіПП-4-79;

в ньому мають бути шафи для зберігання документів, магнітних дисків, полиці, стелажі, тумби тощо, з урахуванням вимог до площі приміщення;

щоденно проводити вологе прибирання;

поруч з приміщенням для роботи з ВДТ мають бути обладнані:

побутова кімната для відпочинку під час роботи;

кімната психологічного розвантаження.

Рівні позитивних та негативних іонів у повітрі приміщень з ВДТ повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормам №2152-80 наведеним у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ

Рівні | Число іонів в 1 см3 повітря

n+ | n–

Мінімально необхідні | 400 | 600

Оптимальні | 1 500-3 000 | 3 000-5 000

Максимально допустимі | 50 000 | 50 000

Штучне освітлення в приміщеннях з робочим місцем, обладнаним ВДТ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Як джерело штучного освітлення мають застосовуватись люмінесцентні лампи ЛБ.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць під час роботи з ВДТ:

освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих грат заборонено.

В таблиці 4.3 вказані допустимі рівні звуку та електромагнітних випромінювань і електричного поля в приміщеннях під час роботи з ВДТ.

Таблиця 4.3 – Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Вид трудової діяльності | Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц

31,5 | 63 | 125 | 250 | 500 | 1000 | 2000 | 4000 | 8000 | Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку,

дБА/дБАекв.

Програмісти ЕОМ | 86 | 71 | 61 | 54 | 49 | 45 | 42 | 40 | 38 | 50

Оператори в залах обробки інформації на ЕОМ та оператори комп'ютерного набору | 96 | 83 | 74 | 68 | 63 | 60 | 57 | 55 |