Мета роботи передбачає розв’язання таких основних завдань:

- охарактеризувати інформацію як складову інформаційного ресурсу;

- зробити термінологічний аналіз поняття «інформаційний ресурс»;

- проаналізувати правові засади здійснення інформаційної діяльності визначених правовим полем України;

- класифікувати інформаційні ресурси;

- охарактеризувати стан документного забезпечення ТзОВ „Дена Метал Україна”;

- проаналізувати стан інформаційних ресурсів організації;

- з'ясувати рівень прикладного характеру структури інформаційних ресурсів, виявити недоліки;

- проаналізувати методи організації інформаційних ресурсів;

- розробити шляхи покращення організації інформаційних ресурсів ТзОВ „Дена Метал Україна”.

Для більш повного та всестороннього розкриття даної теми у процесі роботи було застосовано такі методи дослідження:

емпіричні (спостереження, вимірювання);

емпірично-теоретичні (аналізу та синтезу, індукція/дедукція);

теоретичні (історичний).

Нормативна база дослідження Матеріалом для роботи стали такі законодавчі акти як Основний Закон – Конституція України, Закони України „Про інформацію”, „Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”,” „Про національну програму інформатизації”, „Про науково-технічну документацію” тощо.

Також у процесі роботи використовувалася документна база підприємства, документні масиви. Вибір матеріалу роботи детермінований такими основними чинниками:

- необхідністю різностороннього вивчення структури та методів оцінки організації інформаційних ресурсів;

- важливістю нормативно-правової, законодавчої бази у створенні документних масивів (інформаційних ресурсів) конкретного підприємства і задоволенні його інформаційних потреб.

Практичне значення дипломної роботи полягає у розробці структури бази даних замовлень та клієнтів ТОВ «Дена Метал Україна» за допомогою інструментів та шаблонів СУБД Microsoft Access та практичних пропозиціях щодо удосконалення структури веб-сайту підприємства.

Структура дипломної роботи випливає з її мети та завдань. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, переліку використаних джерел та додатків.

Перший розділ присвячений розгляду понять «інформація», інформаційних ресурсів та інформаційних потреб, знайомить із правовими засадами здійснення інформаційної діяльності підприємства, особливостями діяльності виробничого підприємства.

У другому розділі подаються основні віхи історії ТОВ «Дена Метал Україна», предмет статутної діяльності, організаційна структура, також з’ясовано прикладний характер вивчення структури та методів організації інформаційних ресурсів.

Обсяг даної дипломної роботи - 80 сторінок, з них 76 сторінок – основного тексту, містить 13 рисунків, 6 додатків. Кількість використаних джерел 50.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРО ІНФОРМАЦІЮ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

1.1 Інформація як основна складова інформаційного ресурсу

Інформація – це відомості про об'єкти і явища навколишнього середовища, їхні параметри, властивості й стани, що зменшують наявну ступінь невизначеності, відображені в будь-якому середовищі їхнього збереження, обробки й передачі [23, с.112]. Виробнича інформація - це відомості про виробництво, його процеси і об'єкти.

Визначення самого терміна «інформація» подає Закон України «Про інформацію». Під інформацією цей Закон розуміє «документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі» [15].

Для XX століття — століття автомобіля, електрики, авіації, атомної енергії, космонавтики, електронної техніки — стала характерною небувала швидкість розвитку науки, техніки і нових технологій. Так, від винаходу друкарства (середина XV століття) до винаходу радіоприймача (1895 рік) минуло близько 440 років, а між винаходом радіо й телебачення — близько 30 років. Розрив у часі між винаходом транзистора й інтегральної схеми склав усього 5 років. Слід зазначити, що обсяги інформації у світі постійно зростають. Якщо ще в 80-х роках XX ст. її обсяги кожні десять років подвоювалися, то на сучасному етапі вони подвоюються щороку. Тому однією з найважливіших проблем людства є лавиноподібний потік інформації у будь-якій галузі його життєдіяльності.

Підраховано, наприклад, що сьогодні фахівець повинен витрачати близько 80 % свого робочого часу, щоб устигнути прослідкувати за всіма новими друкованими працями в його сфері діяльності [26, с.8].

Наприкінці 60-х років в англомовній літературі з'явився термін «information science», що в перекладі означає «наука про перетворення інформації за допомогою технічних засобів». Але цей термін не знайшов широкого застосування.

У 70-ті роки у французькій літературі з'явився термін «informatigue» (інформація + автоматика), який включає «informatic» (інформація) + «hardware» (технічні засоби) + «software» (програми). Цей термін і застосовується нині в науці та практиці [11].

Будь-який речовинний, енергетичний об'єкт, економічний чи соціальний процес мають характерні параметри, що й становлять інформацію про предмет незалежно від його призначення. Однак існують і такі об'єкти, які несуть у собі відомості про інші об'єкти. Звідси випливає, що як тільки параметри, які характеризують об'єкт, відокремлюються від самого об'єкта і переміщуються в інший об'єкт, вони вже стають інформацією [28].

Щоб уникнути непорозумінь відносно цінності інформації, важливо відзначити, що в рамках теорії Шеннона також виникає в якійсь мірі і знаходить своє вирішення проблема цінності повідомлень. Але це вирішення не в значенні визначення значущості того чи іншого знання, важливості змісту повідомлення для конкретної людини (користувача), а в значенні цінності кодового посилання - його достовірності, релевантності, своєчасності. Важливо вийти за рамки теорії інформації Шеннона - статистичної теорії зв'язку, і поставити в центр змістовний аналіз машинно-інформаційних процесів.

«Інформація» може розглядатися як певна сукупність упорядкованих даних [26, с.131]. Інформацією є нові відомості, прийняті, зрозумілі й оцінені кінцевим споживачем як корисні відомості, що розширюють запас знань кінцевого споживача про навколишній світ. Поряд з інформацією часто вживається поняття «дані». Покажемо, у чому їх відмінність.

Дані можуть розглядатися як ознаки чи записані спостереження, які з якихось причин не використовуються, а тільки зберігаються. У разі коли з'являється можливість використовувати ці дані для зменшення невизначеності про що-небудь, дані перетворюються в інформацію. Тому інформацією є використовувані дані.

Щодо використання інформації в менеджменті, то, на нашу думку, найбільш прийнятним є таке визначення: інформація являє