Достатність інформації визначає мінімальну її необхідність для ухвалення ефективного рішення.

Доступність інформації визначає леї кість її одержання, сприйняття й розуміння людиною.

Однозначність інформації означає, що розуміти і тлумачити її по-різному не можна.

Періодичність збору інформації пов'язана з тим, що параметри об'єктів, з яких знімається інформація, змінюються в часі. Кількість інформації прийнято оцінювати по числу можливих варіантів повідомлення. Основою інформаційної системи є технологія обробки інформації. Від обсягу та характеру вхідної інформації в інформаційній системі залежать вимоги до пристроїв введення, їхньої продуктивності, час введення та інші показники.

Основним етапом роботи інформаційних систем є обробка даних прикладними програмами. Проводячи аналогію з виробничою системою, можна помітити, що інформація - це напівфабрикати, прикладні обробні програми - це інструменти, сервісні програмні засоби - пристосування, а устаткування ЕОМ і їх базові програмні засоби - це основне технологічне устаткування [18].

Важливим моментом є надання інформації в необхідних формах, що може здійснюватися по-різному: на екран дисплея користувача, у мережні структури для колективного використання, у вигляді «твердої копії» - документа, на проекційний екран і т.д. Передання інформації кінцевому користувачу також є важливим елементом раціонального використання інформаційної системи. Не завжди зрозуміло, як і яка інформація, видана системою справді застосовується користувачами і дає позитивний ефект.

У сучасних умовах, зважаючи на той факт, що можливості обчислювальних систем у процесі обробки формалізованої інформації практично невичерпні, робляться спроби замінити значну кількість функцій керівника, пов'язаних зі збором, обробкою, збереженням і поширенням інформації, аналогічними функціями електронних систем.

Ефективність будь-якої інформаційної системи значною мірою залежить від якості інформації, яка до неї вводиться. Необхідний рівень якості забезпечується шляхом фільтрації вхідного потоку інформації.

У сучасних інформаційних системах відбір інформації є обов’язковим етапом перетворення інформаційного потоку і потребує формулювання загальних і окремих критеріїв відбору інформації на вході інформаційної системи й визначення принципів відбору документів і відомостей для різних цілей інформаційного забезпечення.

Відбір інформації - це процес виділення з інформаційного потоку найбільш цінних документів, їх окремих частин або фактичних відомостей у відповідності з прийнятими критеріями [11].

Критерій відбору інформації - ознака або набір ознак, на основі яких приймається рішення про включення документа або його складових до інформаційної системи [11].

В цілому на процес збирання інформації, її систематизації впливають як індивідуальні особливості менеджера з управління інформаційними ресурсами, так і специфічні організаційні вимоги, які ґрунтуються на необхідності оперувати зібраною інформацією.

Людина, яка здійснює відбір інформації, активно переробляє інформацію, виконує сортування у відповідності з певною оціночною шкалою, наприклад за значущістю, ступенем новизни та ін.

Оскільки від якості відібраної інформації залежить результативність рішень, що приймаються, необхідно врахування психологічних критеріїв відбору інформації [34]:*

критерій поліментності є основою для відбору такої інформації, яка викликає в людському мозку найбільшу кількість думок, призводить до виникнення декількох варіантів вирішення завдання і створює велику вірогідність правильного і швидкого вибору найкращого варіанту його розв'язання;*

критерій активності, за яким відбирають інформацію, що є значущою не з наукової або технічної точки зору, а з точки зору психології мислення, тобто таку, що обумовлює наро-дження нових думок, активно впливає на творче мислення користувача інформації;*

критерій евристичності інформації пов'язаний з критерієм активності, але є вищий за якістю, спонукає людський мозок при осмисленні критерію створювати таку нову інформацію, що дозволяє знаходити найкоротші шляхи вирішення проблеми, яка стоїть перед користувачем інформації. За критерієм евристичності відбирають таку інформацію, яка спрямовує хід думок користувача інформації до вирішення заданої проблеми;*

критерій прогресивності інформації, коли оцінюють і виділяють таку інформацію, яка веде до знань, що розкривають шляхи руху вперед у розвитку проблеми;*

оптимальний мінімум інформації як психологічний критерій відбору потребує такої кількості інформації, якої достатньо спеціалісту для оптимального вирішення завдання.

1.2 Поняття про інформаційні ресурси та особливості їх життєвого циклу

Інформація є дуже специфічним явищем у житті людини і суспільства. З одного боку, інформація є засіб, що забезпечує можливість адаптації людини і суспільства до умов існування, засіб нагромадження знань про навколишній світ, на підставі яких людина і суспільство обирають лінію поведінки для задоволення своїх потреб і реалізації своїх інтересів. З другого — інформація є засіб керування людиною, її поведінкою, діяльністю громадських організацій, органів державної влади, функціонуванням технічних систем. Інформаційне спілкування становить підґрунтя виховання, освіти, формування особистості. Інформація є єдиним засобом доведення до людини змісту соціальних і технічних норм, попередження її про можливі негативні наслідки їхнього недотримання. До того ж утворена сукупністю суспільних відносин, інформація є найважливішим засобом організації економічного, політичного, духовного і соціального життя суспільства, збереження національної ідентичності, територіального устрою держави і захисту її території, забезпечення суверенітету, правового і соціального захисту громадян, організації функціонування системи органів державної влади.

Останнім часом в наукових виданнях і офіційних джерелах все частіше зустрічається поняття "інформаційний ресурс" [19]. Однак мають місце різночитання цього поняття, і в особливості в офіційних документах, де його семантичне значення часто звужується.

Найбільш точно суть поняття "інформаційний ресурс" полягає в наступному. Народжується нове постіндустріальне інформаційне суспільство, в якому знання (наука) стає безпосередньою соціальною (виробничою) силою. Це досягається завдяки інформаційному, точніше, інформдинамічному механізму перетворення знання в інформаційний ресурс і останнього в матеріальну силу [17].

Інформаційний ресурс - інтелектуальний ресурс, фактор колективної творчості, і головна