1.3 Класифікація інформаційних ресурсів

Можна таким чином класифікувати інформаційні ресурси [11].
За рівнем готовності до використання інформаційного ресурсу будемо розрізняти такі його види: актуальний інформаційний ресурс - це таке подання інформації чи знань, яке підготоване до ефективного його використання в конкретній сфері державної, виробничої чи суспільної діяльності; потенційний інформаційний ресурс - сукупність інформації або знань, що потребують попередніх ресурсних (часу, аналізу, наукових досліджень і ін.) витрат на їх перетворення в актуальний інформаційний ресурс. Так, можна стверджувати, що національні бібліотечні науково-технічні фонди містять величезний обсяг інформаційного ресурсу, який можна використати в виробничій сфері (інформаційний ресурс виробництва), в науковій та освітянській сферах тощо. Однак, це - потенційний ресурс, тому що в ряді випадків потрібне проведення ще достатньо значного обсягу інформаційно-аналітичної роботи, спрямованої на систематизацію, узагальнення інформації, розосередженої по чисельним, у тому числі різномовним джерелам, і приведення її до вигляду, зручного для вирішення конкретної соціальної чи інженерної задачі, створення підручника чи навчального посібника (в особливості по новій навчальній дисципліні) або для формування аналітичного огляду стану робіт в тій чи іншій предметній області, - тобто роботи по формуванню інформаційного ресурсу в вигляді, готовому для його актуалізації. Аналогічні справи і в області прийняття рішень, в тому числі - в сфері державного управління. Наприклад, нехай для прийняття політичного рішення про позицію України по відношенню до подій в Югославії на основі оцінки поточної військово-політичної ситуації в цьому регіоні і прогнозування її розвитку є вся необхідна інформація, але вона розосереджена по різноманітним інформаційним джерелам, в тому числі і закордонним [17]. Однак, для прийняття такого рішення необхідно цю інформацію також зібрати докупи, систематизувати, узагальнити, структурувати, розібратися в природі суперечливості інформації про одні і ті ж події, але отриманої з різних джерел (якщо вона має місце), співвіднести поточну інформацію з передісторією, виявити і проаналізувати тенденції розвитку подій, викрити глибинні причинно-наслідкові, тимчасові, просторові та інші залежності в їх розвитку, - врешті-решт привести всю доступну і наявну в розпорядженні інформацію до подання, що дозволить ефективно вирішити задачу адекватної оцінки поточної ситуації і прийняття грамотного рішення. По суті, необхідно провести аналогічну інформаційно-аналітичну роботу з формування інформаційного ресурсу конкретної задачі прийняття рішення. Слід відзначити, що інформаційний ресурс може бути потенційним для одних задач і актуальним для інших. Але важливим є та невід'ємна якість, що характеризує інформаційний ресурс і визначає його саме як ресурс, - це його споживча цінність або корисність.

Враховуючи бурхливий темп процесу комп'ютеризації і інформатизації всіх сфер діяльності, особливо виділимо електронні інформаційні ресурси, під якими пропонується розуміти інформаційні ресурси, які представлені в електронній формі чи в будь-якому іншому виді, готовому для оперування ними в машинно-технічних системах, засобах і приладах. Так, програмне і інформаційне забезпечення ЕОМ, циркулюючі в автоматизованих системах управління ( АСУ) і формовані за результатами обробки данні та інша інформація, що існує в електронному вигляді і використовується для вирішення конкретних задач, є електронним інформаційним ресурсом, причому актуальним [22]. Згідно з цим визначенням, електронним інформаційним ресурсом є і сукупність сигналів, випромінюваних радіоелектронними засобами протидіючої сторони і утворюючих конкретний стан радіоелектронної обстановки. Але це потенційний електронний інформаційний ресурс, адже він, з одного боку, доступний засобам радіоелектронної розвідки (потенційно доступний), а з іншого - його ще потрібно перетворити в актуальний інформаційний ресурс, наприклад, шляхом вирішення задач розпізнавання сигналів, об'єктів випромінювання тощо. Слід відзначити, що під це визначення підпадають також аудіо- і відеозаписи на будь-якому носію, а також сукупність сигналів радіо- і телеефіру. Доречно відзначити, що інформаційні ресурси можуть перетворюватися з електронного в неелектронний і навпаки. За значущістю інформаційні ресурси діляться на стратегічні, тактичні і оперативні [49, с.214].

Стратегічні інформаційні ресурси - ресурси, що забезпечують перманентний процес формування менталітету нації як найбільш значущого чинника сталого прогресивного розвитку країни. При цьому під менталітетом розуміється інтегральна характеристика свідомості і підсвідомості соціальних суб'єктів, яка визначає їх образ мислення і дій. До складу стратегічних інформаційних ресурсів мають надходити перетворені в легкодоступну численним користувачам, в тому числі і в електронну форму світоглядні, культурологічні, історичні, правові та інші розділи гуманітарних та фундаментально-природничих знань. У воєнній сфері до стратегічних ІР можна віднести воєнну доктрину, закони, що регламентують воєнну діяльність, фундаментальні положення воєнної безпеки, тощо. Іншими словами, до стратегічних інформаційних ресурсів відносяться ресурси, що створюються і використовуються для забезпечення стратегічних цілей.
Тактичні інформаційні ресурси включають прикладні науково-технічні, економічні, екологічні, демографічні і інші знання, перетворені в ресурс і необхідні для забезпечення розв'язання в поточному періоді проблем, наприклад, поточних проблем інформаційної чи воєнної безпеки. В воєнній сфері -це сукупність основних положень оперативного мистецтва і тактики родів військ, це воєнно-прикладні знання, що одержуються курсантами і слухачами військово-учбових закладів,