ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП……………………………………………………………………………...

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

1.1. Комунікації, їх сутність, значення і види………………………............

1.2.Особливості організації комунікаційних процесів…………………….

1.3.Інформаційні системи як елемент ефективної діяльності підприємства……………………………………………………………...

Розділ 2. Особливості комунікаційного процесу в діяльності підприємства

2.1. Основні напрями діяльності та структура ПП «Час-Н»………………

2.2. Оцінка зовнішнього комунікаційного процесу………………………..

2.3. Аналіз внутрішнього комунікаційного процесу……………….............

2.4.Дослідження впливу інформаційних систем на результативність комунікаційного процесу підприємства………………………………..

2.5. Вдосконалення комунікаційного процесу на ПП «Час-Н»…………...

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….

ВСТУП

Актуальність дослідження. Наш час характеризується виникненням і розвитком нових комунікаційних технологій, різноманітністю комунікаційних процесів, що вимагає від майбутніх фахівців, діяльність яких протікає у сфері «людина-людина», готовності до діяльності в нових умовах: критичного сприймання дійсності, уваги до деталей, гнучкості мислення, витримки, толерантності, тактовності, вміння писати інформаційні тексти, вміння зацікавити й переконати співрозмовників тощо. Також однією з важливих умов є управління, адже воно в організації здійснюється через людей. Одним з найважливіших інструментів управління в руках документознавця-менеджера є інформація, що знаходиться в його розпорядженні. Використовуючи і передаючи цю інформацію, а також одержуючи зворотні сигнали, він організовує, керує і мотивує підлеглих. Багато що залежить від його здатності передавати інформацію так, щоб досягалося найкраще сприйняття даної інформації тим, кому вона призначена.

Комунікація пред'являє вимоги до кожного з учасників управлінської взаємодії. Так, кожний з учасників повинен володіти всіма або деякими здібностями: бачити, чути, відчувати, сприймати запах і смак. Ефективна комунікація вимагає від кожної із сторін певних навиків і умінь, а також наявності певного ступеня взаємного розуміння.

У процесі комунікації інформація передається від одного суб'єкта іншому. Суб'єктами можуть виступати окремі особи, групи і навіть цілі організації. В першому випадку комунікація носить міжособовий характер і здійснюється шляхом передачі ідей, фактів, думок, натяків, відчуттів або сприйнять, відчуттів і відносин від однієї особи іншому в усній або якій-небудь іншій формі (письмо, жести, поза, тон голосу, час передачі, недомовленість і т.п.) з метою отримання у відповідь бажаної реакції.

Ці питання лягли в основу наукового дослідження. Теорія комунікації і комунікативні технології ХХ століття стали змістом багатьох робіт Г. Почепцова, соціологічний аспект комунікації розглядала В.П. Конецька, комунікацію в професійній діяльності досліджувала А.П. Панфілова, мовленнєву комунікацію – О.Я. Гойхман, Т.М. Надіїна, інформаційний підхід до документної комунікації, а також соціальну комунікацію досліджував А.В.Соколов, О.П.Єгоршин подав класифікацію факторів, які впливають на ефективність комунікацій, О.П.Хміль подав поділ комунікації за формою.

Багато зарубіжних вчених зробили вагомий внесок у розвиток комунікацій, теоретичні праці яких відкрили багато чого справді нового і цінного в способах комунікаційного послуговування. Ними стали: Х. Лассвелл, який запропонував модель за якою комунікація працює, розшукуючи відповіді на п’ять запитань – хто? що говорить? по якому каналу? кому? з яким результатом? К. Шеннон і В. Вівер розглянули проблему проектування (технічний аспект) комунікаційної системи, яка б могла управляти будь-яким повідомленням, що посилає джерело, В. Шремм дав нове визначення комунікації, назвавши її "розподілом орієнтації у напрямку набору інформаційних знаків", Д. Берло, який далі розвиває модель комунікаційного процесу, адресуючи певні проблеми, які впливають на точність у кодуванні/декодуванні, конструкції повідомлення та комунікаційним каналам, Д. Клеппер сформулював певні емпіричні узагальнення, які базувалися на дослідженнях, що масова комунікація, як правило, не працює як необхідна і достатня причина ефектів аудиторії, а скоріш функціонує серед і завдяки зв'язку неперсональних факторів і впливів. Їхні роботи в подальшому помітно вплинули на дослідницьку діяльність теоретиків молодшого покоління.

Мета дослідження – розробити рекомендації щодо підвищення ефективності комунікаційних процесів для ПП «Час-Н».

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

– розкрити суть комунікації та її вплив на процес управління підприємством;

– з’ясувати особливості комунікаційних процесів на сучасному етапі розвитку суспільства;

– визначити та проаналізувати способи передачі інформації на ПП «Час-Н»;–

виявити недоліки в комунікаційній системі фірми;

– запропонувати методи покращення організації комунікаційних процесів на підприємстві.

Об’єктом дослідження є комунікаційні процеси.

Предметом дослідження – функціонування комунікаційних процесів на підприємстві «Час-Н».

У процесі дослідження використано такі методи: –

метод аналізу та синтезу; –

метод спостереження; –

метод інтерв’ювання; –

метод порівняння; –

метод узагальнення та класифікації.

Практичне значення дослідження. Показати комунікаційні процеси ми вирішили на прикладі ПП «Час-Н». Саме в цій організації комунікації забезпечують 90% успіху фірми і являються невідємним атрибутом діяльності підприємства.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. У першому розділі зосереджено увагу на теоретичні аспекти комунікаційного процесу, зокрема висвітлено головні його елементи. Зосереджено також увагу на найновіші інформаційні системи, які використовують підприємства харчової промисловості.

У другому розділі показано безпосередню реалізацію видів, форм, методів комунікаційного процесу на ПП«Час-Н» через вертикальні, горизонтальні та діагональні комунікації, як в середині організації так і за її межами. Висвітлено важливість неформального взаємо обміну інформацією для працівників фірми. І звісно ж розглянуто інформаційні системи підприємства і їх вплив на діяльність підприємства.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

1.1.Комунікації, сутність, значення і види

Як зазначає Соколов, комунікація – спілкування, передача інформації від людини до людини, специфічна форма взаємодії людей в процесах їх пізнавально-трудової діяльності, яка реалізується за допомогою мови. Він також зазначає, що комунікації – це різновидність взаємодії між суб’єктами, опосередкованого будь-яким об’єктом [15].

У своїх працях О.Я.Гойхман та Т.М.Надіїна визначають комунікацію як спосіб отримання інформації через процес обміну її смисловими значеннями [16].

Згідно Г.Почепцова комунікації – складний процес, який включає ряд взаємозв'язаних кроків, кожен з яких відіграє суттєву роль у забезпеченні розуміння і