Складають БП, як правило, з метою одержання кредиту або залучення інвестицій. Однак основною ціллю БП є прогнозування виробничо-фінансової діяльності на найближчу та найбільш віддалену перспективу відповідно до вимог ринку та виходячи з можливостей залучення необхідних ресурсів.

Бізнес-планування допомагає підприємствам вирішити наступні завдання:

Нехтуючи бізнес-плануванням підприємці багато втрачають в питаннях організації своєї справи. Навпаки, бізнес-планування дає для будь-якої фірми чимало вигод:

В сучасній практиці бізнес-планування виконує 4 основні функції:

Бізнес-планування, як підкреслюють багато спеціалістів є не стільки чисто теоретичною, скільки переважно практичною дисципліною, яка виникла та розвивалась як результат господарської діяльності в умовах ринку. Разом з тим бізнес-планування представляє собою арсенал сучасних методів та прийомів різноманітних наукових дисциплін стратегії та тактики реалізації попиту. Більше –того, можна сказати, що бізнес–планування – це є використання програмно–цільового планування.

Аналітико – прогностичні методи:

- Лінійне програмування, дозволяє вибрати із цілого ряду альтернативних рішень найбільш оптимальне ( проект з найменшими витратами з найбільшим прибутком чи найкоротшим строком реалізації).

- Теорія зв’язку, розглядає механізм зворотного зв’язку дозволяє одержати сигнальну інформацію про процеси, що виходять за межі встановлених параметрів.

В бізнес-плануванні це дає можливість управляти товарними запасами, регулювати процеси виробництва та збуту і т. д.

- Методи теорії ймовірностей – допомагають приймати рішення, які зводяться до визначення ймовірності певних подій та вибору із можливих варіантів найбільш привабливого. В даному випадку мова йде про те, вибрати бізнес – ідею А чи В, розширювати чи скорочувати виробництво і т. д..

- Метод мережевого планування – дає можливість регулювати послідовність і взаємозалежність окремих видів робіт або операцій в рамках будь – якої програми. Він дозволяє чітко фіксувати основні етапи роботи, визначати сторони їх виконання, розподіляти обов’язки серед персоналу та ін..

- Метод ділових ігор – допомагає вирішенню конкретних маркетингових ситуацій. Спрощені моделі поведінки конкурентів чи стратегії виходу на інші ринки.

- Метод функціонально-вартісного аналізу - використовується для комплексного вирішення завдань, пов’язаних з підвищенням якості продукції і одночасної економії матеріально-трудових ресурсів.

Систему відомих або передбачуваних зв’язків між носіями можна описати за допомогою економіко-статистичних методів та моделювання.

Особливе місце в методичному арсеналі бізнес-планування займають методи експертних оцінок. Вони дозволяють досить швидко отримати відповідь про можливі варіанти розвитку тих чи інших подій, виявити слабкі та сильні сторони підприємства, отримати оцінку ефективності проекту. Серед них слід назвати методи “мозкової атаки”, “адвокати диявола”.

Процедура експертизи передбачає можливість генерувати ідеї або вишиковувати слабкі місця в проекті.

Основні вимоги до експертів:

компетентність;

професіоналізм;

авторитетність;

безпристрасність.

Активно використовуються в бізнес-плануванні методичні прийоми, запозичені в інших галузях знань: психології, соціології, екології, естетики, дизайну.

Структура та зміст основних розділів бізнес-плану

Кожне підприємство складає бізнес-план по-своєму. Конкретні підходи до складання бізнес-плану змінюються в залежності від характеру бізнесу, мети проекту, вимог потенційних інвесторів.

Н-д: основні акценти плану будуть інші в залежності від того, на що він спрямований: на одержання кредиту в комерційному банку, чи буде використаний керівництвом фірми на залучення нового акціонерного капіталу. В першому випадку головний акцент плану повинен заключатися у своєчасності повернення кредиту, в другому – на довгостроковій прибутковості інвестованого капіталу.

Так чи інакше, незалежно від мети складання бізнес-плану, в усіх випадках є ключові питання, які повинні бути в бізнес-плані. Їх можна звести в декілька блоків.

Стандартизована структура бізнес-плану.

Титульний лист – назва БП, назва ініціаторів, тих хто розроблював план, призначення БП. Дуже важливо дати проекту коротку назву, яка потім може слугувати вивіскою підприємству. Коротка назва повинна відповідати роду занять, викликати позитивні емоції, що може значно впливати на успіх справи.

Резюме.

Резюме складається в самому кінці плану і відтворює його основний зміст та переваги. В резюме в скороченій формі відображається:

- основна мета плану;

- наявні засоби та можливості його здійснення;

- строк реалізації плану;

- джерела інвестування;

- сума необхідних залучених коштів;

- строк їх погашення;

- висновки маркетингових досліджень, обґрунтування ефективності проекту.

3. Загальна характеристика підприємства

Повне найменування

Найменування за ЄДРПОУ

Номер і дата державної реєстрації підприємства

Назва органу, який здійснив державну реєстрацію

Підпорядкованість за СПОДУ

Вид діяльності

Форма власності за ЗКФВ

Територія за СПАТО

Адреса підприємства

Банківські реквізити

Адреса міської ДПА

Керівник підприємства (ПІБ)

Бухгалтер

Телефон

4. Історична довідка

дата заснування, підпорядкування підприємства;

рішення про виділення земельної ділянки, її розмір, умови оренди, тощо;

умови оренди основних засобів;

наявність науково–технічних розробок та досліджень, ефективність її використання;

5. Характеристика продукції, ринків збуту, маркетинг

детальний опис продукції чи послуг, основні споживчі характеристики, ціна, строк гарантійної експлуатації, естетичність, дизайн;

СВОТ аналіз (аналіз галузі, рівень її інвестиційної привабливості, стан підприємства, сильні та слабкі сторони);

Вибір цільових ринків та стратегії